29.4. Пошкодження хребта: види, ознаки, ускладнення, надання першої медичної допомоги

Усі ушкодження хребта і спинного мозку поділяють на відкриті й закриті. Залежно від локалізації розрізняють ушкодження шийного, грудного, поперекового і крижового відділів хребта і спинного мозку. Виділяють ушкодження з повним порушенням провідності спинного мозку або корінців кінського хвоста, частковим і без порушення. Травми хребта і спинного мозку належать до важких. Найбільш небезпечними і важкими є переломи хребта і спинного мозку в шийному відділі.

Закриті переломи хребта бувають з переломами остистих і поперекових відростків, дужок і тіл хребців.

Симптоми: біль у ділянці перелому, що посилюється під час рухів При пальпації проявляється локальна різка болісність, набряк і деформація хребта в ділянці перелому. Остистий відросток хребця, розміщеного вище перелому, трохи виступає назад, нижче нього промацується западання. Рухи на місці перелому хребця різко обмежені й болісні, м'язи напружені. Біль посилюється при натискуванні на остистий відросток ушкодженого хребця. При натискуванні на голову чи надпліччя біль посилюється у місці перелому. Спинний мозок ушкоджується внаслідок удару, здавлювання гематомою, кістковими уламками та зміщеними хребцями. У тяжких випадках, особливо при переломах — вивихах, настає частковий або повний розрив спинного мозку та його оболонок з розходженням кінців. При ушкодженнях спинного мозку стан хворих важкий, виникає спинальний шок. Унаслідок порушення провідності спинного мозку втрачається чутливість нижче місця ушкодження, з'являються парези й паралічі, розлади функції тазових органів.

Залежно від локалізації й характеру ушкодження (здавлювання, частковий або повний розрив) порушується чутливість, настають рухові розлади (парези, паралічі). При ушкодженні поперекового й грудного відділів спинного мозку розвиваються паралічі нижніх кінцівок. Чутливість втрачається нижче рівня ушкодження спинного мозку. Характерними є порушення акту дефекації (запор, парези кишок) і сечовипускання. Унаслідок затримки сечовипускання хворі потребують катетеризації.

Відкриті переломи хребта і спинного мозку поділяють на вогнестрільні й невогнепальні.

Види: поранення м'яких тканин (м'язів, зв'язок); непроникаючі поранення (м'яких тканин, хребців); проникаючі поранення без ушкодження спинного мозку, проникаючі й непроникаючі поранення з ушкодженням спинного мозку.

При цьому може виникнути струс, удар, здавлювання, частковий або повний розрив спинного мозку. Симптоми поранення м'яких тканин хребта: біль, розходження країв рани, кровотеча з неї, припухлість у ділянці рани, порушення нормального згинання хребта, посилення болісності під час рухів.

При непроникаючих і проникаючих пораненнях хребта без ушкодження спинного мозку, крім рани, виникає деформація хребта у цьому місці (випуклість, западання), при промацуванні — шорсткість, деколи кістковий хруст. Унаслідок болісності та тривалого скорочення довгих м'язів спини порушується рухливість хребта, біль посилюється під час пальпації, рухів, при надавлюванні на голову або надпліччя. При проникаючих і непроникаючих пораненнях хребта з ушкодженням спинного мозку, крім симптомів рани й ушкодження хребців, порушується чутливість і настають рухові розлади нижче ушкодження спинного мозку. При повному розриві спинного мозку з'являються набряки кінцівок, пролежні, затримка сечовипускання й акту дефекації (запор, парези кишок).

Перша медична допомога. При ударах накладають здавлювальну пов'язку, а при пораненнях —асептичну. При переломах шийного відділу хребта на шию накладають «комір» з вати. Потерпілих транспортують у положенні на спині, підкладають під лопатки м'який валик.

При переломах грудного, поперекового і крижового відділів хребта потерпілого вкладають на носилки зі щитом у положенні на спині. Під плечі й голову підкладають м'які валики або подушки. При відсутності щита на носилках потерпілих кладуть на живіт, під груди й голову підкладають м'які валики або подушки. Таких потерпілих направляють у нейрохірургічні або травматологічні відділення.

Хворі з травмою спинного мозку потребують особливого догляду. У зв'язку з порушенням нервової трофіки у них швидко виникають пролежні в ділянці крижів, спини і п'яток. Щоб запобігти цьому, треба старанно протирати шкіру спини й таза камфорним спиртом. Хворим слід відразу ж підкласти під таз гумовий надувний круг, під лопатки й п'ятки — круги з ваги, обмотані марлею. Потрібно суворо дотримуватися гігієнічних заходів, особливо старанно виконувати туалет після дефекації.

Унаслідок затримки сечовипускання хворим регулярно випускають сечу катетером, або за його допомогою встановлюють постійне дренування сечового міхура. У тяжких випадках накладають надлобкову фістулу сечового міхура. Для боротьби з порушенням акту дефекації застосовують очисні й сифонні клізми, дають проносне або призначають олійні клізми, іноді руками витягають калові камені з товстих кишок. Для швидкого відновлення функції та з метою запобігання атрофії м'язів і малорухомості в суглобах призначають лікувальну фізкультуру і масаж.