7. Використання дослідницьких методів навчання в процесі трудової підготовки молодших школярів. Розробити фрагмент уроку з проведенням досліду. (1-2 класи).

Застосування на уроках трудового навчання дослідницького методу навчання сприяє розвитку творчої особистості. На уроках трудового навчання учні займаються предметно-практичною діяльністю. Учні проводять спостереження та досліди. Знання які отримують учні в процесі спостережень та дослідів зберігаються в пам’яті міцніше, ніж знання отримані в процесі розповіді вчителя чи з підручника (засвоєння знань активне, а не репродуктивне). Учні спостерігають за властивостями матеріалів в процесі їх обробки, за тим як діють різні інструменти в різноманітних виробничих і трудових ситуаціях. Спостерігаючи за своєю роботою і роботою однокласників, учні порівнюють, оцінюють способи і якість виконання; вчаться взаємооцінюванню. Оволодіння методикою спостереження і дослідів неможливе, якщо учні не вміють мобілізувати свою увагу, проводити вимірювання, вести записи, замальовки, аналізувати отримані результати і здійснювати самоконтроль. Спочатку учні здійснюють невеличкі спостереження, поступово переходять до спеціально організованих і ціленаправлених дослідів, з завчасно поставленими проблемними завданнями.

Дослідницький метод характеризується такими особливостями:

1. Нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;

2. разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової і практичної діяльності;

3. створюються і розв’язуються ситуації, аналогічні до життєвих ситуацій.

Види дослідів та спостережень: 1. Досліди по вивченню фізичних, механічних, спеціальних властивостей різних матеріалів: паперові матеріали (різні види кольорового і не кольорового паперу, картону); текстильні матеріали (тканини, нитки, стрічки, тасьма, мереживо, вата); природні матеріали (тваринні, рослинні, мінеральні); полуфабрикати (бросові) матеріали (коробки, пластмасові упаковки та ін.); деталі конструкторів. 2. Досліди і спостереження по порівнянню основних властивостей паперу, картоні і фольги, паперу і тканини, глини і пластиліну, паперу і поліетилену. 3. знайомство з ручними інструментами і пристосуваннями (ножиці, голка, сантиметрова стрічка, наперсток, шило): їх назвами, призначенням і правилами роботи з обов’язковим дотриманням правил безпеки праці. Доцільно використовувати роботу в парах у процесі проведення дослідів пов’язаних із вивченням фізичних та механічних властивостей різноманітних матеріалів, з якими працюють учні (папір, картон, текстильні матеріали, природні матеріали), а також при виконанні трудових завдань, які потребують взаємної допомоги і спільних, узгоджених дій. Ефективність проведення дослідів на уроках трудового навчання визначається сукупністю дидактичних умов, серед яких провідне значення мають місце і час його включення у структуру уроку, а також взаємозв’язок і взаємоузгодженість досліду з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Так, наприклад, програмою з трудового навчання передбачено проведення другокласниками досліду: «Визначення напрямку волокон паперу шляхом його розриву» (Розділ «Я сам та інші люди», тема заняття «Види паперу, його властивості. Виготовлення виробів з паперу»). Після актуалізації знань учнів і оголошення теми і завдань уроку вчитель коротко ознайомлює школярів із історією виготовлення паперу і звертає їх увагу на його волокнисту будову, супроводжуючи свою розповідь зразками різних видів паперу (друкувального, письмового, креслярсько-малювального, обгорткового та ін.). Наголосивши на тому, що напрям волокон у папері відіграє істотну роль при виготовленні виробів, учитель пропонує учням провести дослід і визначити, як розташовані волокна у розданих їм зразках паперу: необхідно відірвати дві смужки одну – горизонтально, а другу – вертикально, уважно розглядаючи під час своїх дій краї паперу по лінії розриву. На основі власних спостережень і обміну враженнями молодші школярі самостійно роблять висновок, що вздовж волокон папір розривається рівно, а впоперек – лінія розриву викривлена і ворсиста. У різних видах паперу волокна розташовані по-різному і цю властивість потрібно враховувати, виготовляючи виріб.

Учнів необхідно ознайомити з властивостями паперу і картону. З цією метою доцільно провести такі досліди: 1) визнач відтінки і кольори паперу або папір високої (друкарський) і низької якості (обгортковий, пакетний) звернути увагу на наявність механічних домішок, папір має волокнисту будову (порівняти з тканиною) взяти аркуш паперу і подивитись на сонце, побачимо згущення і світлі ділянки (нерівномірне розташування волокон); 2) розрізни за товщиною; зігнути папір різної товщини, чим папір товщий, тим згинати його важче (лінія згину буде нерівною). 3) що з папером можна робити? (рвати, різати, складати, гофрувати, склеювати та ін.); 4) попливе чи потоне (папір і дія води); розрізати аркуш навпіл. Одну половинку змочити мокрим пензликом. Звернути увагу дітей, що мокрий папір легко рветься, тому що втратив міцність, суха ж половинка зберегла її. Або капнути по краплі води на промокальний папір, газетний папір та папір для письма і простежити, у якій послідовності всмоктується вода. Вода погано всмоктується в папір кращих сортів. 5) провести тупою стороною ножиць по нарізаних паперових стрічках. Що сталося з папером? 6) залишити по одному екземпляру від декількох парних зразків різного паперу на 10 днів на освітленому місці. Інші екземпляри сховати в конверт. Через 10 днів порівняти зразки паперу. Під дією сонячних променів папір втрачає колір (вицвів).

Дослід на порівняння властивостей різних матеріалів. Розділ «Людина-природа» Тема: «Робота з пластичними матеріалами». При роботі з глиною та пластиліном, учні під час простих дослідів вивчають і порівнюють властивості цих матеріалів. Наприклад:Учні виготовляли вироби як з пластиліну, так і з глини. На наступному уроці учні роздивляючись свої вироби роблять висновок, що глина висихає, а пластилін – ні. Вчитель також може провести разом з учнями дослід по нагріванню цих матеріалів (в муфельних печах шкільної майстерні), учні бачать, що вироби з пластиліну при підвищенні температури розпливаються, а з глини твердіють і роблять відповідний висновок. Розмочуючи глину і пластилін водою, учні на практиці переконуються, що пластилін води не боїться, а глина розмочується водою. Після таких дослідів учні роблять загальний висновок про властивості цих матеріалів: пластилін за своїми якостями поступається глині: він гірше піддається обробці, перед ліпленням його доводиться довго розігрівати в долонях і розминати не піддається розфарбуванню, порівняно з глиною він більш «брудний», бо залишає масні плями, надовго застрягає під нігтями, виготовлений з пластиліну виріб не зберігає довго наданої форми. Однак глину не завжди можна дістати, потрібно готувати до роботи, в той час як пластилін можна придбати в магазині. Глина еластична, легко формується, сухий виріб має достатню міцність, зберігає форму, добре приймає всяку фарбу.

Глина може бути жирною (5% піску) і прісною (30% піску), глина середньої жирності містить 15% піску. Жирна глина більш пластична, прекрасно формується на гончарному крузі, а після підсихання її можна відполірувати до дзеркального блиску. Посуд з такого матеріалу має високу міцність, не пропускає вологу. Але жирна глина під час сушіння і обпалювання легко тріскається. Прісна глина містить у собі значну кількість піску, тому вироби з неї мають ніби «колючу» поверхню, до того ж дуже пропускають вологу. Зате під час сушіння та обпалювання така глина тріскається рідко. Зберігати глину можна в поліетиленових пакетах, які не допустять її надмірного висихання. Чим більше глина буде знаходитися у вологому стані, тим краще.

При роботі з тканиною учні теж вивчають властивості тканини. Вчитель повідомляє учням, що при розкроюванні тканини необхідно враховувати її властивості на розтяг. Вчитель повідомляє учням, що в повздовжньому напрямі тканина майже не розтягується, в поперечному розтягується більше, а по діагоналі – найбільше. Вчитель роздає учням по декілька клаптиків тканини і пропонує самостійно визначити напрямок волокон в тканині.

Спостереження за трудовою діяльністю учнів свідчать, що знання, добуті ними у процесі проведення досліду, характеризуються міцністю та переконливістю і сприяють усвідомленому виконанню подальших трудових дій з обробки різних матеріалів: розмічання, згинання, різання, з’єднування. Робота в парах дозволяє обмінюватися думками з партнером, створює умови для формування вміння критично мислити, переконувати, аргументувати свою точку зору, тобто значною мірою сприяє інтелектуальному і комунікативному розвитку молодших школярів.

Таким чином, правильна організація найпростіших дослідів і спостережень приносить велику користь, розширюють уявлення дітей про особливості будови матеріалів, їх важливіших властивостях, також в цій роботі важливий не тільки кінцевий результант (отримання нових знань) але й постійне вдосконалення вміння цілеспрямованого спостереження.

Розробити фрагмент уроку з проведенням досліду. (1-2 класи).

Тема: Види паперу, його властивості.

Мета: Ознайомити учнів з видами паперу, їх властивостями, навчити виконувати найпростіші аплікації з рваного паперу. Розвивати увагу, мислення, пізнавальний інтерес, кругозір. Формувати навички співпраці. Виховувати бережне ставлення до речей, акуратність, інтерес до роботи. Обладнання: Демонстраційний матеріал: таблиця «Виробництво паперу», колекція паперу і картону, зразки виробів. Для індивідуального користування: картон, кольоровий папір, клей.

Хід уроку:1 етап. Організація учнів до уроку (налаштування на роботу, перевірка готовності до уроку).2 етап. Повідомлення теми та мети уроку. Сьогодні познайомимося з операціями обробки паперу – згинанням і складанням. Навчимося виготовляти різні вироби з паперу в техніці орігамі.

3 етап. Виклад нового матеріалу. Вчитель розповідає учням про історію виникнення паперу. Папір був винайдений у Китаї в 2 ст. н.е. Перший папір виготовляли з молодих пагонів бамбука, подрібнених у ступі до волокон. Потім їх розводили водою і виливали на сито. Коли вода стікала, паперовий аркуш був готовий, його залишалось лише покласти під прес, а потім висушити. Невдовзі папір стали виготовляти в Японії, потім у Середній Азії, а звідти він потрапив до арабів, від арабів – до Іспанії та інших країн Європи. В Україні папір з’явився у 16 ст. До середини 19 ст. папір виготовляли з бавовни, льону, ганчір’я. Згодом його почали виготовляти з деревини. (Демонстрація діафільму про виробництво паперу, або розповідь вчителя.) Вчитель пропонує учням назвати речі, які виготовляються з паперу. Далі разом з вчителем учні визначають які є види паперу. (Учні розглядають зразки різних видів паперу) Вчитель говорить про те, що види паперу розрізняються між собою і в залежності від призначення мають певні властивості. Вчитель розповідає учням, що папір має волокнисту структуру. Дослід (Вивчення волокнистої будови різних видів паперу). Чергові роздають учням підготовлені комплекти зразків паперу трьох видів (письмовий, малювальний, обгортковий), з яким вчитель пропонує провести наступний дослід: відірвати від кожного зразка паперу вузькі смужки і уважно роздивитися краї паперу по лінії розриву. Учні відмічають, що краї виходять нерівні, ворсисті. Учні самостійно роблять висновок: папір має волокнисту будову і папір деяких видів (письмовий, малювальний) має дрібні і однорідні волокна, у інших видах (обгортковий) волокна різної величини і грубі.

4 етап. Аналіз зразка виробу. Сьогодні ми будемо виготовляти аплікацію з рваного паперу. Що зображено на зразку? (Метелик). Що нам потрібно для його виготовлення? Яким чином виготовлена аплікація?

5 етап. Планування трудового процесу. Вчитель проводить інструктаж по виготовленню рваної аплікації. 1. Підібрати фон. 2. Намітити контур метелика. 3. Відриваючи від паперу невеличкі клаптики відповідного кольору, поступово заповнюють контури метелика за допомогою клею.

6 етап. Практична робота. Перед початком роботи необхідно повторити з учнями правила роботи з клеєм. Учні виконують роботу у визначеній послідовності. Вчитель слідкує за правильністю виконання завдання. Під час виконання учнями поставленого завдання вчитель спостерігає за роботою учнів, слідкує за дотриманням правил техніки безпеки, проводить індивідуальні інструктажі, при необхідності надає практичну допомогу. Фізкультхвилинка проводиться в перерві практичної роботи. 7 етап. Оцінювання і підведення підсумків уроку. Вчитель по мірі виконання завдання, підходить до учнів і оцінює аргументуючи їх роботи. Далі вчитель разом з учнями визначає кращі роботи, з’ясовує умови, які цьому сприяли, разом з тим вчитель звертає увагу учнів на характерні помилки допущені в роботі. Проводиться заключна бесіда, для закріплення вивченого матеріалу. 8 етап. Прибирання робочих місць.