Укуси комах

При укусі бджіл, ос, джмелів, кліщів, павуків відчувається сильний біль і підпухання в місці укусу, слабкість (можлива втрата свідомості). В першу чергу необхідно витягнути жало. Місце укусу протирають йодом, нашатирним спиртом, одеколоном, розчином перекису водню. Місця укусу комарів, мух протирають нашатирним спиртом або змазують милом.

Укуси гадюки

Потрібно спочатку перев’язати укушену руку чи ногу вище місця укусу. Накладену пов’язку через 0,5–1 год. слід зняти. Ні в якому разі не можна відсмоктувати ротом кров! Якщо є можливість, то розпеченим над полум’ям ножем на ураженій і заздалегідь обробленій ділянці зробити декілька надрізів. Це робиться для посилення кровотечі. Крім цього, потерпілому потрібно давати пити багато води.

Контрольні запитання

1. Як здійснюють невідкладну допомогу при отруєннях?

2. Як характеризуються різні ступені опіків та переохолодження?

3. В чому полягає перша допомога при травмах?

4. Способи штучного дихання.

5. Як транспортують потопаючого?

6. Як надається допомога при зупинці серця?

7. Послідовність надання допомоги при ударі блискавки.

8. Надання допомоги при укусах.

Питання для обговорення

1. Способи транспортування потерпілого.

2. Невиробничий травматизм в Україні.

3. Актуальність навчання населення долікарській допомозі.

4. Виробничий травматизм та напрямки його подолання.

5. Законодавство України як гарант на безпечне середовище.

Рекомендована література

1. Энциклопедия по безопасности и гигиене труда /Пер. с англ.; Под. ред. А.П. Бирюкова. – М., 1985.

2. Майкели Лайл, Дженкинс Марк. Энциклопедия спортивной медицины. – СПб., 1997.

3. Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж / Под ред. С.Н. Попова. – М., 1985.

4. Спортивная медицина /Под ред. А.В. Чаговадзе, С.Л. Бутченко. – М., 1984.

5.Детская спортивная медицина /Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. – М., 1980.

Практичне заняття №11 практичний курс щоденного виживання

Мета роботи: ознайомити студентів із правилами безпечної поведінки, при дотриманні яких ризик пересічної особи зазнати шкоди у всіх сферах невиробничої діяльності, буде найменшим.

План

1. Заходи безпеки на вулиці.

2. Заходи безпеки у транспорті.

Теоретичні відомості

Людина постійно піддається небезпекам, незалежно від того, що вона робить, де і коли знаходиться. Це випливає з аксіоми БЖД про потенційну небезпечність любої діяльності. Однак наявність небезпек ще не означає, що вони неодмінно відбудуться. Для цього необхідні певні обставини. Щоб знизити імовірність появи причин і умов виникнення небезпек, необхідно дотримання визначених заходів безпеки та уміння використовувати засоби індивідуального та колективного захисту.

З теорії ризику відомо, що всі небезпеки поділяються на 4 групи:

• недопустимі;

• небажані або граничнодопустимі;

• припустимі з перевіркою або прийнятні;

• припустимі без перевірки або знехтувані.

До першої групи відносять небезпеки, "спілкування" з якими з високою ймовірністю закінчується завданням шкоди людині або об’єктам її життєзабезпечення. Мабуть зрозуміло, що знаходження у центрі землетрусу, в зоні епідемії сибірської виразки чи на березі океану, до якого наближається цунамі майже не залишає шансів уникнути ураження. Тому попадання людини в зону дії таких небезпек може бути тільки випадковим.

До другої групи відносять небезпеки ймовірність прояву і серйозність наслідків яких дещо менші. Контакт з такими небезпеками недопустимий, але зважаючи на ситуацію людина має право ризикнути заради досягнення очікуваного результату. Сюди можна віднести діяльність направлену на рятування потерпілих, захист населення, ризики в спорті і бізнесі, тобто ситуації, коли очікуваний результат може допускати деякі втрати. Для таких небезпек справедливе прислів’я "Сім разів відміряй – один раз відріж.

В третю групу включають небезпеки індекс ризику яких є прийнятним для нашого повсякденного життя, тобто не перевищує середньостатистичних меж ураження для даної країни, популяції, території, професії тощо. Це і є та основна маса небезпек з якими ми свідомо чи несвідомо контактуємо щоденно.

До останньої групи слід віднести небезпеки, які в більшості випадків не викликають асоціацій, пов’язаних з можливістю ураження. Звичайна людина інколи не підозрює, що небезпечна подія цієї групи, яка відбулася, становила для неї загрозу, а після пояснення довго не може зрозуміти в чому полягала загроза.

Саме третя і четверта група дають найбільшу кількість уражень, що закінчуються травмами, каліцтвом, майновими втратами і смертельними випадками. Чому?

По-перше, небезпеки першої і другої груп трапляються досить рідко.

По-друге, якщо людина свідомо наражає себе на небезпеку, то як правило вона морально або фізично підготовлена до можливих негативних наслідків події.

По-третє, низький культурний і пізнавальний рівень особистості характеризується неправильною поведінкою в небезпечній ситуації, що збільшує ймовірність ураження.

По-четверте, прийнятні і знехтувані небезпеки у більшості людей не викликають загострення почуття можливої біди, що приводить до ігнорування елементарних правил безпечної поведінки.

По-п’яте, досить часто в побутових умовах людина не усвідомлює небезпечність власних дій, помилково асоціюючи домашню обстановку зі станом абсолютної захищеності. "Мій дім – моя фортеця". Чи так це?

Саме діяльність особистості за межами виробництва дає значну більшість нещасних випадків. Ризик ураження в побутових умовах у десятки разів вищий ніж на виробництві.

Далі приведено правила поведінки, дотримання яких дозволить зменшити побутові ризики існування людини і підвищити її захищеність в процесі життєдіяльності.

Сучасні міста вже мало відповідають природним можливостям людини і через їхні розміри стало неефективно пересуватися пішки. Кожен мікрорайон, однак, завжди має майже все необхідне для задоволення повсякденних потреб. У межах свого кварталу краще не перевантажувати вуличний рух і пересуватися пішки, навіть якщо у Вас є автомобіль.

От кілька відомих правил поведінки пішоходів, якими, на жаль, багато хто зневажає:

• переходьте вулицю тільки на зелений сигнал світлофора;

• проїзну частину перетинайте по пішохідних переходах, а при їх відсутності – по найкоротшому шляху на ділянці, де проїжджа частина добре проглядається в обидва боки;

• при переході дайте зрозуміти водіям про свій намір, щоб змушувати їх різко гальмувати;

• на вулиці пересувайтеся тільки по тротуарах або пішохідній доріжках, тримаючись правої сторони, а де їх немає – по узбіччю краю дороги, назустріч руху транспорту.

• користуйтеся підземним переходом, якщо він є;

• проїзна частина – не місце для прогулянок;

• не скупчуйтеся на автобусних зупинках, змушуючи інших їм пішоходів сходити з тротуару;

• при очікуванні транспорту не стійте на краю посадочної площадки. Вас можуть випадково виштовхнути під колеса;

• звільніть дорогу батькам з дитячими колясками;

• не йдіть по вузькому тротуарі під руку чи обійнявшись, займаючи його повністю.

Усі ці правила повинні диктуватися гарним вихованням і почуттям поваги до інших.

Основними видами аварій транспорту є: перекидання, зіткненні транспортних засобів, наїзди на пішоходів і нерухомі перешкоди. Автомобільний транспорт став найбільш небезпечним для людини. Тому у повсякденної житті при перебуванні на вулиці і користуванні міським транспортом завжди потрібно пам’ятати і виконувати правила дорожнього руху і особистої безпеки.

• посадку і висадку робіть тільки при повній зупинці транспорту, При посадці проходьте у середню частину салону;

• не стійте біля дверей, використовуючи їх у якості опори, не перешкоджайте відкриттю і закриттю дверей;

• під час руху забезпечте собі стійке положення, тримаючись за поручні, спинки крісел чи ремені безпеки. Не відволікайте водія від керування транспортом;

• не засипайте і не забувайтеся під час руху, не заглядайтеся у вікно, якщо на підлозі знаходяться Ваші речі;

• якщо немає вільного сидячого місця, постарайтеся стояти в центральному проході;

• при виході з транспорту не забувайте, що автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай – попереду, інакше Ви ризикуєте потрапиш під транспорт, що рухається;

В автомобілі необхідно користуватися ременем безпеки. Якщо автомобіль рухається із швидкістю 50 км/год і ударяється в нерухомий предмет, то сила удару буде рівносильна падінню з висоти 4–го поверху, При наближенні до небезпеки слід згрупуватися, захистити голову, завалитися на бік. Після зіткнення слід швидко покинути машину через двері або вибити скло, якщо двері заклинило, оскільки машина може загорітися і вибухнути.

Цей вид транспорту в десятки разів безпечніший автомобільного. Однак, на ньому також є ряд небезпек, пов’язаних з катастрофами, пожежами, ушкодженнями ліній електропередачі, злочинними діями інших осіб тощо. За рік в Україні на залізниці в середньому гине 20 – 30 чол.

У потязі, якщо є можливість, віддавайте перевагу центральним вагонам, що у випадку залізничної катастрофи страждають менше, ніж головні і хвостові, а також дотримуйте наступних правил безпеки:

• переходьте залізничні колії тільки в установлених місцях;

• при переході колії переконайтеся у відсутності рухомого транспорту, і ні в якому випадку не підлазьте під вагони і не перелазьте через автозчеплення;

• посадку у вагон і вихід з нього робіть тільки зі сторони перону чи посадочної платформи після повної зупинки потягу;

• відкривайте зовнішні двері тамбурів на ходу і не стійте на підніжках і перехідних площадках, а також не висувайтеся з вікон;

• паліть тільки в установлених місцях і не застосовуйте у вагонах відкритий вогонь та побутові електроприлади (чайники, праски, електроплитки);

• не перевозьте у вагонах легкозаймисті і вибухові речовини;

• вибирайте сидячі місця проти руху потяга, тому що у випадку якщо хулігани кинуть у вікно камінь у Вас набагато більше шансів, що він у вас не потрапить;

• розташовуйтеся (особливо вночі) у тих купе, де вже хтось є;

• не засипайте, якщо ваші супутники викликають у Вас недовіру;

• тримайте світло в купе включеним, навіть якщо це заважає відпочивати;

• не залишайте двері відкритими, тому що це дозволяє бачити з коридору те, що відбувається в купе;

• коли Ви їдете в плацкартному вагоні, тримайте документи чи гаманець у надійному місці, портфель – ближче до стіни;

• на проміжних станціях під час виходу пасажирів, злодії можуть легко скористатися загальною метушнею, швидко пробігши через вагон, тому тримайте ближче до себе сумку, піджак і особисті речі, не залишайте їх на сусідньому сидінні.

• при аварії необхідно швидко покинути вагон через двері або че­рез аварійні вікна 3 або 6 купе;

• стійко розмішуйте багаж на верхніх полицях;

• не зривайте без необхідності стоп-кран;

• почувши запах гару, диму відразу повідомте провідника.

Для забезпечення пожежної безпеки пасажирів у потятих встановлюються системи пожежної сигналізації, аварійні виходи, обладнані пожежні стенди.

Забезпечення безпеки польотів є основною проблемою авіації, тому що відмова літального апарата практично жди приводить до катастрофи. Щорічно у світі відбувається у середньому 60 авіакатастроф, з яких 35 зв’язані з загибеллю усіх пасажирів і екіпажа Разом з тим ризик загинути в авіаційної катастрофі у 15–20 раз нижчий ризику потрапити під машину.

Безпека польотів залежить, насамперед, від надійності літака. професіоналізму екіпажів і диспетчерів. Однак і Ви, при користуванні авіаційним транспортом, повинні дотримуватись визначених правил безпеки

• подорожуйте по можливості прямими рейсами, уникаючи проміжних посадок:

• якщо у Вас є можливість вибору, то сідайте у крісло, яке розташоване поруч з виходом і, по можливості, ближче до середини або хвої частини літака;

• поцікавтеся, де розташовуються виходи (основні і аварійні) в вашому літаку і як вони відкриваються;

• при зльоті і посадці стежте за тим, щоб Ваш ремінь безпеки був щільно затягнутий;

– під час проміжних зупинок необхідно завжди виходити в аеропорт, тому що іноді терористи захоплюють літак на стоянці.

При користуванні водним транспортом загроза безпеці людини значно вища, чим на авіаційному і залізничному, але нижче, чим на автомобільному транспорті. Основні причини загибелі людей пов’язані із зіткненнями суден, їх перекиданнями, пожежами на суднах, одержанням пробоїн і посадками їх на грунт (на мілину).

Для своєчасного організованого проведення робіт з порятунку пасажирів і самого судна на кожному з них розроблені розклади тривог. В них розписані всі дії команди і пасажирів для відповідних сигналів тривог при виникненні аварійної ситуації. Крім того, біля кожного пасажирського місця закріплюється каютна картка пасажира на українській та англійській мовах, у якій зазначені: зміст сигналів тривоги; місце збору пасажирів по тривозі; номер і місцезнаходження рятувальної шлюпки; ілюстрована коротка інструкція по надяганню індивідуальних рятувальних засобів з вказівкою місця їх збереження.

Контрольні питання:

1. Як поділяються небезпеки з точки зору припустимого ризику?

2. Які заходи безпеки треба використовувати при русі по вулиці?

3. Як необхідно проводити посадку і висадку з громадського транспорту?

4. Заходи безпеки при перебуванні у транспорті під час руху.

5. Перелічіть основні заходи і правила безпеки при користуванні залізничним транспортом (метрополітеном)?

6. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватись при конструюванні авіаційним та водним транспортом?

Питання для обговорення:

1. Допомога постраждалим, що отримали опіки під час пожежі.

2. Аварійно небезпечні ділянки м. Чернігова.

Рекомендована література

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Каравела, 2007. – 287 с.

2. Пістун І.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності (Психофізичні аспекти). Практичні заняття. – Львів: "Афіша", 2000. – 239 с.

3. Супрович М.П., Сенюк Д.В., Замойська К.В. Безпека життєдіяльності. Практикум. – Київ, Кондор: 2007. – 164 с.