ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА БІОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ
А.О. Жиденко
Навчально-методичний комплекс до курсу
„Психофізіологія”
для студентів спеціальності 6.010201 „Фізичне виховання”
ЧЕРНІГІВ
2011
УДК 159.91
ББК Ю 933
Ж 69
Жиденко А.О.
Навчально-методичний комплекс до курсу „Психофізіологія” для студентів спеціальності 6.010201 „Фізичне виховання”, - Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет, 2011. – 79 с.
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри БОФВС Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка
(Протокол № 4 від 6 грудня 2011 р.)
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….…….3
1. Навчальна програма і тематичний план…………………...……………….….…4
2. Лабораторний практикум……………………………………………………….....9
3. Критерії оцінювання та форми контролю............................................................55
4. Вказівки для самостійної роботи студентів…………………………………….56
4.1. Задачі для підсумкового заняття…………………………………………….56
4.2. Завдання……………………………………………………………………….64
4.3. Тестові завдання................................................................................................66
5.Питання до заліку…………………………………… ………………………..75
Література……………………………………………………………………………77
ВСТУП
Програма курсу “Психофізіологія” призначена для студентів психолого-педагогічного факультету спеціальності “Психологія”. Програма курсу спрямована на засвоєння студентами знань про основні механізми програмування, регуляції і контролю найбільш складних форм свідомої діяльності, котра направлена на досягнення цілей, здійснення намірів і реалізацію планів. Схема психофізіологічного дослідження: людина – нейрон – модель. В центрі уваги перебувають матеріали про головний мозок як орган психічної діяльності, котрий здійснює складні форми відображення дійсності. Крім того, достатньо уваги приділяється вивченню нервових процесів, які пов’язані з отриманням, переробкою і збереженням інформації, що надходить із зовнішнього середовища. Запропонована програма відображає загальну теорію поведінки, підкреслюючи необхідність генетичного, онтогенетичного та соціального підходів до розкриття особливостей поведінки і діяльності людини в ситуаціях, пов’язаних з сприйняттям та оцінкою найрізноманітніших сигналів із зовнішнього середовища. Крім того, програма передбачає вивчення особливостей довільного та недовільного регулювання поведінки людини.
Предметом психофізіології є вивчення нейронних механізмів психічних процесів і станів, а також дослідження фізіологічних механізмів психічних явищ на макрорівні за допомогою реєстрації об’єктивних показників, таких як ЕЕГ, викликані потенціали, шкірно-гальванічний рефлекс та ін. До завдань курсу відносяться вивчення нейронних механізмів відчуття, сприйняття, пам’яті та навчання, мотивації та емоції, мислення та мови, свідомості, поведінки та психічної діяльності, а також міжпівкульні відхилення, діагностика і механізми функціональних станів, психофізіологія індивідуальних відмінностей, принципи кодування та обробки інформації в нервовій системі.
Вимоги до загальних і професійно-орієнтованих знань і вмінь
Спеціаліст повинен знати:
основні теоретичні положення і принципи сучасної психофізіології;
основні психофізіологічні терміни, поняття, закони, історію розвитку, методи;
нейроні механізми сприйняття і кодування інформації в нервовій системі;
філогенетичні рівні біологічної пам’яті, види пам’яті, основні механізми пам’яті;
когнітивні процеси в генезі емоцій, біологічні та соціально значимі стимули, а також інформаційні фактори виникнення емоцій;
розвиток і функції мови, структуру процесу мислення, вербальний та невербальний інтелект.
Спеціаліст повинен вміти:
аналізувати взаємодії між трьома основними функціональними блоками мозку людини в різних функціональних станах організму;
пояснити психофізіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища та традиції суспільства;
визначати оптимальний функціональний стан того, кого навчають, вибираючи режим навчання оптимальний с точки зору біологічних критеріїв;
визначати у піддослідних здібності до концентрації візуального осмислення просторових конфігурацій, вибірковість уваги, стан мовної функції;
оцінювати у піддослідних довільну увагу та логічне мислення;
поясняти порушення психічної діяльності і поведінку людини, які виникають під впливом екологічно-шкідливих факторів.
І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА