Тема 1. Вступ. Завдання та методологічні проблеми психофізіології (6г.)

Історія виникнення та розвитку психофізіології. Предмет, цілі і задачі психофізіологічного дослідження. Сучасні методи непрямого (вегетативні реакції, електрична активність шкіри, електроміографія; окулографія та прямого вивчення мозку людини (електроенцефалографія, томографія, магнітоенцефалографія і т.д.). Психофізіологічні методи: поєднання адекватної стимуляції із реєстрацією електрофізіологічних реакцій; поєднання електрофізіологічної стимуляції із поведінковими реакціями. Поліграфічна реєстрація мовних, рухливих, електроенцефалографічних, вегетативних реакцій. Викликанні потенціали, комп’ютерна поліграфія. Картування мозку. Локалізація джерел активності. Магнітоенцелографія. Комп’ютерна томографія. Екстраклітинна і внутрішньоклітинна реєстрація реакцій нейронів. Електричне і хімічне подразнення мозку. Руйнування ділянок мозку. Застосування радіоактивних ізотопів. Побудова моделі із нейроноподібних елементів із використанням ЕОМ. Три основні функціональні блоки мозку. Перший блок – блок прийому , переробки сенсорної інформації, його локалізація в мозку. Другий блок – блок модуляції, активації нервової системи. Третій блок – блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Управління рухом та вегетативними реакціями. Структура рухового акту. Два основних принципи управління руховими актами: принцип прямого програмного управління та принцип сенсорних корекцій поточного руху по ланцюгу зворотного зв’язку; дві системи ініціації руху, два механізми управління рухом: за допомогою центральних моторних програм та за допомогою зворотної аферентації, яка використовується для безперервного контролю і корекції виконуваного руху. Векторна модель управління руховими та вегетативними реакціями.

Тема 2. Психофізіологічне вивчення психічних процесів та станів (4г.)

Принципи кодування інформації в нервовій системі. Визначення і значення інформації для життєдіяльності організму людини. Принципи специфічності-мічена лінія. Частотний хід - один із способів передачі інформації. Структурна організація, потенціали дії (ПД) у часі в якості відповіді нейрона на подразнення. Локальні нейроні ланцюги. Паралельне оброблення інформації. Ієрархічна і паралельна системи виділення ознак. Детекторні карти. Гностична одиниця. Модуляторні нейрони. Гуморальні зв’язки. Ієрархічна система управління. Концептуальна рефлекторна дуга. Конвергенція детекторів на командному нейроні. Пріоритет реакції. Прийняття рішення. Побудова руху. Принцип зворотного зв’язку. Механізм векторного кодування сигналу.

Сприйняття та увага. Нейронні механізми сприйняття. Наявність чутливих періодів в розвитку мозку. Колінчата (вертикальна) і пошарова(горизонтальна) організація нейронів кори. Констативні нейрони - детектори. Визначення, характеристика та види уваги.

Тема 3. Психофізіологія пам’яті і навчання, мови і мислення, функціональних станів і емоцій (10г.).

Формування детекторів в онтогенезі. Критичний період. Вплив зовнішньої стимуляції і неспецифічної активації на пластичні зміни детекторів. Формування зв’язків детекторів з командними нейронами. Імпритинг і його нейроні механізми. Звикання. Асоціативне навчання. Мнемічний простір.

Мислення та мова. Взаємодія першої та другої сигнальних систем. Розвиток і функції мови. Структура процесу мислення; вербальний та невербальний інтелект. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової творчої діяльності. Теорія свідомості. Модулююча система мозку, гама-коливання, міжпівшарова асиметрія мозку і свідомості.

Пам’ять та навчання. Філогенетичні рівні біологічної пам’яті. Тимчасова організація і концепція активної пам’яті. Множинність систем пам’яті. Види навчення та роль іонних процесів, а також внутрішньоклітинних речовин в пластичності нейронів.

Нейрони довготривалої пам’яті. Квантовий механізм виходу медіатора. Пресинаптичний механізм пластичності. Пластичність хемочутливої і пластичність електрозбудливої мембрани. Експресія генів. Ферментативна адаптація. Транс-синаптична індукція ензимів. Управління синтезом рецептивного білка. Управління іонними каналами.

Визначення, класифікація та функції емоцій. Когнітивні процеси в генезі емоцій. Біологічні та соціально значимі стимули, а також потребуючо-інформаційні фактори виникнення емоцій. Теорія зворотного лицевого зв’язку як одного із механізмів емоцій. Багатомірна та дискретна моделі емоцій.

Нейроанатомія емоцій. Самоподразнення. Центри насолоди та уникання. Центри агресивної поведінки і страху. Гуморальні механізми емоцій. Вираження емоцій в міміці, жестах, позі, голосі. Активність лицьових м’язів, пов’язаних із різними емоціями. Нейрони-детектори емоційної лицьової експресії. Зв’язок емоційних переживань із індивідуальними відмінностями. Тривожність. Агресивність. Депресія. Допитливість. Функційна асиметрія мозку та емоції. Художній, інтелектуальний тип і емоції, семантичний простір емоцій.

Види і механізми сну. Поняття про гіпноз. Теорії та фази сну, їх електроенцефалограма.

Концепція стресу Г. Сельє. Стресори. Фізіологічний і психологічний стрес. Нейроні і гуморальні механізми стресу. Інформаційне навантаження. Інформаційний стрес. Інформаційний невроз. Емоційний стрес. Роль стрес-реакцій в загальному механізм адаптації. Індивідуальна стійкість до стресу. Тренування та здатність переносити стрес.