- •Ботаніка як наука
- •Видатні постаті української ботаніки.
- •Історія ботаніки в датах
- •Окремі нариси з Цитології, гістології і анатомії рослин
- •Інформаційний словник з теми “Клітина”
- •Інформаційний словник з теми “тканини”
- •Морфологічні відомості про рослини надземні частини рослин стебло
- •Брунька
- •Суцвіття
- •Підземні частини корінь
- •Кореневище
- •Вищі рослини. Відділ Мохоподібні
- •Відділ Плауноподібні
- •Відділ Хвощеподібні
- •Відділ Папоротеподібні
- •Відділ Голонасінні
- •Відділ Покритонасінні
- •Рослинність Чернігівської області
- •Райони : 1. Ріпкінсько-Добрянський соснових лісів
- •Раритетна компонента флори і рослиності Чернігівської області
- •Список видів судинних рослин чернігівщини, занесених до “червоної книги україни” (1996, іі вид.)
- •Лілія лісова – Lilium martagon l.
- •Судинні рослини чернігівщини, що підлягають регіональній охороні
- •Список регіонально рідкісних видів судинних рослин
- •Рослинні угруповання, які занесені до “Зеленої книги України”
- •Лісові угруповання
- •1. Синтаксон 6. Група асоціацій соснових лісів зеленомохових - Pineta hylocomiosa.
- •2. Синтаксон 32. Група асоціацій дубових лісів ліщинових - Querceta (roboris) corylosa.
- •3. Синтаксон 112. Формація сальвінії плаваючої - Salvinieta natantis.
- •4. Синтаксон 119. Формація латаття білого - Nymphaeeta albae.
- •4. Синтаксон 121. Формація глечиків жовтих - Nuphareta lutea.
- •1. Синтаксон (Синт.). Формація вільхи клейкої (ценози болотного типу) - Alneta (glutinosae) paludosa.
- •2. Синт. Формація березово-сфагнова з березою пухнастою - Betuleta pubescentis - Sphagneta.
- •3. Синт. Формація журавлиново-сфагнова - Oxycocceto (palustris)-Spagneta magelanici.
- •4. Синт. Формація березово-сфагнова з березою пухнастою - Betuleta (pubescentis) paludosa-Sphagneta mesotrophica.
- •3. Синт. Формація водяної сосонки звичайної - Hippureta vulgaris.
- •Природно-заповідний фонд Чернігівської області та його роль у збереженні рослинного світу
- •Список Використаної і рекомендованої літератури
Рослинні угруповання, які занесені до “Зеленої книги України”
Зниження біорізноманіття пов'язане з деградацією природних систем і, в першу чергу, угруповань рослин - фітоценозів. Така охорона досить актуальна, оскільки поза ценозами види існувати не можуть.
Проблему збереження фітоценофонду почали обговорювати ще у 60-х роках ХХ ст. Вперше Є.М. Лавренко теоретично обґрунтував необхідність охорони нарівні з рідкісними і типових корінних фітоценозів. Згодом аналогічні питання розглядали в сусідніх з Україною центральноєвропейських країнах, зокрема у Польщі, Угорщині, Чехії і Словаччині. Українські ботаніки першими в світі поставили питання про необхідність охорони рослинних угруповань та розробили методологічну основу їхньої реєстрації у вигляді продромусів та Зеленої книги. Так, перший список рідкісних рослинних угруповань Карпат, які потребують охорони, був надрукований у 1977 році С.М.Стойко [87]. Він дав визначення рідкісних, унікальних і типових фітоценозів, розробив для них шість созологічних категорій, визначив мотиви охорони. Він уперше в Україні модернізував індекс созологічної оцінки видів Я. Чержовського для інтегральної синфітосозологічної оцінки раритетних угруповань [87, 33].
Проблема охорони рослинних угруповань пройшла три етапи. На першому етапі йшло вивчення особливостей рідкісних і раритетних ценозів. На другому етапі почалася їхня пасивна охорона шляхом включення до складу території природно-заповідних об’єктів. І тільки на третьому етапі, етапі активної охорони, поставлена завдання зберегти фітоценофонд як сукупність фітоценотичних таксонів.
У 1983 р на VII з'їзді Всесоюзного ботанічного товариства запропоновано виділяти сім категорій унікальних, рідкісних і типових фітоценозів, що потребують пасивної охорони чи регулювання за допомогою різних господарських активних методів. На цьому ж з'їзді Ю. Р. Шеляг-Сосонко і Т. Л. Андрієнко презентували проект Зеленої книги України. У 1987 р така книга була опублікована і стала історичною віхою розвитку світової синфітосозології. До неї увійшли 127 рідкісних, зникаючих і типових фітоценозів різного синтаксономічного рангу Це — угруповання з домінуванням або співдомінуванням рідкісних, реліктових та ендемічних видів, ценози, які мають важливе значення для лісового та сільського господарства. Серед них лісових угруповань - 51, степових - 26, лугових - 16, водних - 16, болотних - 12 та чагарникових – 5 [33]. Охорона рідкісних ценозів може здійснюватися тільки як частин відповідних екосистем та ділянок біосфери. Останнім часом почалось складання списків раритетних рослинних угруповань, для окремих природних регіонів України [97,99].
На прикладі модельного регіону (сходу Чернігівської області) пропонуємо характеристики синтаксонів, які мають фітосозологічне значення. Серед досліджуваних угруповань можна виділити такі категорії: 1) угруповання, занесені до Зеленої книги України (1987) - 11 синтаксонів; 2) регіонально рідкісні угруповання, список яких в процесі розробки і обговорення - 7 синтаксонів.
До Зеленої книги України занесено 11 синтаксонів, які репрезентують лісовий та водний тип рослинності (що є характерним для Чернігівської області в цілому).
Номера синтаксонів, схема їх опису, категорія охорони, при характеристиці угруповань наведені за "Зеленой книгой Украинской ССР" [33]. Забезпеченість охороною та заходи охорони наводяться за довідником “Природно-заповідний фонд Чернігівської області” (2002) [66].
Наводимо кілька прикладі угруповань, які охороняються.