
- •Ботаніка як наука
- •Видатні постаті української ботаніки.
- •Історія ботаніки в датах
- •Окремі нариси з Цитології, гістології і анатомії рослин
- •Інформаційний словник з теми “Клітина”
- •Інформаційний словник з теми “тканини”
- •Морфологічні відомості про рослини надземні частини рослин стебло
- •Брунька
- •Суцвіття
- •Підземні частини корінь
- •Кореневище
- •Вищі рослини. Відділ Мохоподібні
- •Відділ Плауноподібні
- •Відділ Хвощеподібні
- •Відділ Папоротеподібні
- •Відділ Голонасінні
- •Відділ Покритонасінні
- •Рослинність Чернігівської області
- •Райони : 1. Ріпкінсько-Добрянський соснових лісів
- •Раритетна компонента флори і рослиності Чернігівської області
- •Список видів судинних рослин чернігівщини, занесених до “червоної книги україни” (1996, іі вид.)
- •Лілія лісова – Lilium martagon l.
- •Судинні рослини чернігівщини, що підлягають регіональній охороні
- •Список регіонально рідкісних видів судинних рослин
- •Рослинні угруповання, які занесені до “Зеленої книги України”
- •Лісові угруповання
- •1. Синтаксон 6. Група асоціацій соснових лісів зеленомохових - Pineta hylocomiosa.
- •2. Синтаксон 32. Група асоціацій дубових лісів ліщинових - Querceta (roboris) corylosa.
- •3. Синтаксон 112. Формація сальвінії плаваючої - Salvinieta natantis.
- •4. Синтаксон 119. Формація латаття білого - Nymphaeeta albae.
- •4. Синтаксон 121. Формація глечиків жовтих - Nuphareta lutea.
- •1. Синтаксон (Синт.). Формація вільхи клейкої (ценози болотного типу) - Alneta (glutinosae) paludosa.
- •2. Синт. Формація березово-сфагнова з березою пухнастою - Betuleta pubescentis - Sphagneta.
- •3. Синт. Формація журавлиново-сфагнова - Oxycocceto (palustris)-Spagneta magelanici.
- •4. Синт. Формація березово-сфагнова з березою пухнастою - Betuleta (pubescentis) paludosa-Sphagneta mesotrophica.
- •3. Синт. Формація водяної сосонки звичайної - Hippureta vulgaris.
- •Природно-заповідний фонд Чернігівської області та його роль у збереженні рослинного світу
- •Список Використаної і рекомендованої літератури
Лілія лісова – Lilium martagon l.
Родина Лілійні - Liliaceae
Це єдиний представник роду, який зутрічається у дикому стані на рівнині України. На Лівобережжі Дніпра він значно менш поширенний, ніж на Правобережжі. Росте лілія лісова в листяних, переважно дубових, і мішаних лісах, серед чагарників. За результатами досліджень і на основі літературних джерел популяції лілії лісової знайдені у декількох масивах на Чернігівщині: урочищах "Олишівська дача", "Смолянське" (Чернігівський та Куликівський р-ни), "Відбірне", "Чаша", "Ледене", "Обирки" (Коропський р-н), між селами Ладинка та Надинівка (Чернігівський та Козелецький р-ни), біля с. Білики (Козелецький р-н) [71].
ПІДСНІЖНИК БІЛОСНІЖНИЙ - Galanthus nivalis L.
Родина Амарилісові - Amaryllidaceae
Європейсько-середземноморський вид на східній межі свого ареалу, вразливий. Поширений в Україні в Карпатах, Закарпатті, Передкарпатті, Правобережному Поліссі, Лісостепу, Степу, у світі - у Центральній Європі, Середземномор'ї, Передкавказзі. Східна межа суцільного поширення цього виду проходить крізь південно-східну частину Київської області. На Чернігівщині є його окремі локалітети на схід від суцільної межі ареалу. Островні місцезнаходження його відомі для Прилуцького району та Бобровицького р-ну (околиці с. Ярославка, Старобасанське лісництво) для Чернігівського р-ну (поблизу с. Красне), Коропського р-ну (окол. пгт.Короп). В урочище "Мар`їн гай" типовому дубово-липовому лісі у весняних синузіях із переважанням рястів ущільненого та порожнистого, зірочок жовтих, підсніжник звичайний трапляється куртинами по всьому лісі. Зростає в листяних лісах, на галявинах, серед чагарників [51]. Популяції локальні, здебільшого численні. Багато з них регресує. Спостерігається тенденція до зменшення кількості особин. Причинами змін чисельності є масове зривання на букети, викопування цибулин, рекреаційне навантаження.
ГНІЗДІВКА ЗВИЧАЙНА - Neottia nidus-avis (L.) Rich
Родина Орхідні - Orchidaceae
Євро-сибірський вид на південно-східній межі ареалу. В межах суцільного ареалу виду знаходиться і вся територія Чернігівської області. Статус: III категорія. Вид зустрічається в тінистих листяних, мішаних, рідше в соснових лісах, здебільшого у місцях із розрідженим травостоєм, серед опалого листя. Популяції малочисельні. Рекреаційне навантаження, руйнування місць зростання, проведення рубок у лісах, зривання рослин тощо створюють загрозу для виду. Гніздівка звичайна живиться як сапрофіт. Гніздівка звичайна має стебло світло-буре, листки лусковидні, квітки жовтувато-бурі, великі, пахнуть медом, довге китицевидне суцвіття і зовсім відсутнє зелене забарвлення - типова ознака рослин. Кореневище рослини обростає численними коренями, які щільно переплітаються між собою, і це плетиво зовні стає схожим на гніздо птахів. Звідки і походить цієї рослини. На території Чернігівщині відомі численні місця зростання гніздівки в листяних лісах [71].
ЛЮБКА ДВОЛИСТА - Platanthera bifolia (L.) Rich.
Родина Орхідні - Orchidaceae
Палеарктичний лісовий вид. Статус: III категорія. Поширений у Європі, Середземномор'ї, Малій Азії, Західному і Східному Сибіру, на Кавказі. По всій території України із заходу на схід і з півночі до північної частини лісостепу включно вид знаходиться в межах суцільного природного поширення. У цій смузі знаходиться і вся територія Чернігівської області. Нині відомі чисельні знахідки любки дволистої на Чернігівщині, але повсюди трапляються розсіяно її поодинокі екземпляри або невеликі групи особин. Як світлолюбива рослина, вона вона зростає у світлих лісах (дібровах, суборах), тяготіє до узлісь, галявин, трапляється серед чагарників.