3.2. Дослідницько-практична робота в другому класі
Для другого класу ми визначаємо наступну основну задачу з розвитку креативності та творчих здібностей на уроках музики: осмислення і засвоєння понять про такі засоби музичної виразності, як інтонація, темп, динаміка, тембр, штрихи, лад, регістр, ритм - на основі низки творчих завдань.
При цьому ми прагнемо до розвитку:
творчої фантазії;
вміння співпереживати і ототожнювати себе з дійовими особами, сприймати і втілювати його думки, почуття, настрої;
уміння накопичувати спостереження, втілювати їх в імпровізаціях, в рольових іграх, в музичних діалогах, сценах;
навичок створення найпростіших мелодій, поспівок, інтонацій в певному ладі, ритмі;
навичок музичної ілюстрації літературного, живописного твору;
навичок вокально-хорового та інструментального музикування;
елементарних навичок репродуктивної орієнтації в поняттях;
умінь аналізувати засобами художньої виразності, звертати особливу увагу на роль образної деталі.
Далі ми наводимо фрагменти з конспектів уроків, в яких надані різноманітні форми, методи і прийоми розвитку креативності дітей в процесі засвоєння вищевказаних засобів музичної виразності.
Наступне творче завдання:
На дошці крейдою відобразити загальну графічну композицію п'єси (особливе становище ліній, штрихів). Правильно з цим завданням справляються близько 10% дітей, малюючи на дошці і в зошитах точки і легкі штрихи.
Далі наступне завдання репродуктивного типу:
повторити за вчителем, записати і запам'ятати нове для них поняття «Staccato», тобто уривчасто, коротко.
Продовжуємо освоєння понять «Штрихи» і «Staccato», на наступному уроці на прикладі пісні «Дощик».
Після першого прослуховування дітям пропонується відповісти на питання: Чи знайоме вам цей твір? Чи не нагадує воно раніше чуту музику? Більшість дітей знаходять подібність цієї пісеньки з п'єсою «Дощик танцює», мотивують тим, що в обох варіантах уривчасте звучання нагадує краплі дощу.
Дітям завдання: уривчасто і активно проспівати мелодію цієї пісні на «О! О! О! ». Сенс цього завдання - передати без допомоги словесного тексту, голосом характерні інтонації художнього образу дощу.
Для більш глибокого засвоєння поняття «Staccato» пропонується таке творче завдання: перевести музичний образ в пластичний, тобто вибрати і зобразити той персонаж, який більше відповідає даній пісні: метелик, лисиця або зайчик.
Зображують стрибки зайчика 30% дітей.
Після прочитання тексту дітям ставиться питання: як зручніше проспівати ці слова: разом чи уривчасто (звучати варіанти виконання на «Staccato» і «Legato»). Діти погоджуються, що логічніше і гарніше звучить уривчасте виконання, воно більше відповідає образу дощу.
Аналогічні творчі завдання на закріплення прийому «Staccato» даються протягом всього навчального року.
Серед прийомів творчої роботи ми також використовували «Музичне малювання». Цей метод широко розвиває творчу фантазію, навички імпровізації. Наприклад, таке завдання: придумати інтонацію, музичну фразу для зображення почуття ніжності і радості. Попередньо з дітьми відбувається обговорення засобів виразності, за допомогою яких можна якнайкраще охарактеризувати дані почуття.
Ще одним складним завданням на закріплення динаміки є творче завдання на закінчення пісні «Що ми зліпили?» В. Терен.
Гірку ліпимо нову –
Білу-білу, снігову.
Та від сонця, від тепла
Наша гірка потекла.
Галас на подвір’ячку:
Ми зліпили річечку!
Звучать перші чотири такти. Співаємо з дітьми їх зі словами «Що ми зліпили?». До другої фразі (Білу-білу, снігову) діти повинні закінчити мелодію самостійно.
Першими відгукнулися діти, які займаються в музичних школах. Вони проспівали свої варіанти мелодій:
Ще кілька дітей запропонували свої твори, але або це виявилися повторення вже озвученої мелодії, або невдалі варіанти через неточне інтонування. Незважаючи на певну специфічність, складність завдання, простежується тенденція розвитку активності, зростання інтересу саме до нестандартних форм творчої роботи на уроках.
Підтверджує наше спостереження і такий приклад: з ініціативою закінчити і виконати свою мелодію виступив учень, який категорично відмовлявся співати чи говорити про музику в класі. Педагогові було дуже важливо підтримати, не «злякати» його творчий порив, не дивлячись на невдалий досвід (хлопчик просто проговорив текст).
Пропонуємо дітям вибрати найбільш вдалий варіант із запропонованих мелодій. Проспівати його хором.
Таким чином, перерахуємо творчі завдання, що сприяють, на наш погляд, розвиткові музичного виховання у школярів.
Ритмопластика (придумати руху).
Звукографіка (усна та письмова), графічно зобразити штрих, мелодію.
Біг асоціацій (знайти асоціації):
з природою;
з репродукціями;
з віршами;
з життєвими ситуаціями.
Актуалізація суб'єктного досвіду (вільно обговорити ..., порівняти ..., передати враження ...).
Загадка-творчість (відгадати, скласти загадку)
Музичне малювання (створення словесного портрета).
ІЗО (малюнок).
Інтонування в заданому образі.
Ігрові ситуації (музично-дидактичні ігри).
Імпровізація на дитячих музичних інструментах.
Театралізація (інсценування пісень, перевтілення).
Ритмічність текстів.
Закінчення мелодій.
Складання текстів до музичних фраз.
Ігрова імпровізація.
Складання художніх колекцій (по емоційній схожості творів ритмічних видів мистецтв).
Нижче ми наводимо дані по заключній анкеті.
Анкета (заключний етап)
Чи любиш ти уроки музики?
Чи можеш назвати себе любителем музики?
Яку музику ти любиш слухати (класичну, сучасну, російську, зарубіжну)?
Чи пишеш ти музику? (Як часто і яку).
Як часто ти малюєш свої музичні враження?
Чи складаєш ти музичні казки? (На які теми).
Твої улюблені композитори?
Улюблені твори?
Граєш ти на музичних інструментах? Яких?
Береш участь чи в концертах, музичних виставах?
Що ти більше любиш: слухати музику, складати, виконувати її?
Які настрої може передавати музика?
Які засоби музичної виразності допомагають створити яскравий образ?
Яким видам діяльності ти віддаєш перевагу на уроках музики?
Результати анкетування
Дані заключної анкети свідчать, що люблять урок музики 98% анкетованих дітей, 76% вважають себе любителями музики. Якщо на першому (діагностичному) етапі 75% дітей любили слухати лише естрадну російську музику, то до кінця навчального року коло інтересів значно розширилося: 50% дітей повідомили, що люблять слухати класичну, духовну музику, 20% - народну, старовинну. 18% віддали перевагу східній музиці, 30% дітей люблять дитячі пісні, музику з мультфільмів. Також діти називали танцювальну музику, джаз, важкий рок, сучасну естрадну (російську і зарубіжну) музику. Причому діти не «зациклювалися» на одному жанрі: 40% дітей відзначали у своїх відповідях по два-три музичних напрямки.
30% дітей узагальнили свої музичні пристрасті, написавши, що люблять «всяку» музику.
Серед улюблених творів і композиторів були перераховані майже всі ті, з якими діти познайомилися на уроках музики протягом року. Частіше за інших зустрічалися наступні твори: балет «Попелюшка» С. Прокоф'єва, балет «Лускунчик» П.І. Чайковського, опера Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана», фрагменти з «Пер Гюнт» Е. Гріга. Л. Хаміді «Травнева пісня», Є. Брусиловський «Опера Жамбир», опера «Абай» композиторів А. Жубанова і Л. Хаміді.
Також серед улюблених композиторів були названі Ю. Чичков, В. Шаїнський, Є. Крилатов, І. Дунаєвський.
Відповіді на питання, пов'язані з творчим розвитком дітей (4, 5, 6, 10, 12), свідчать про вражаюче зростання рівня музичного розвитку: 72% складали чи намагалися складати музику, 80% вважають, що їм вдається створення казок, віршів на музичні теми (особливо популярні такі персонажі, як брати Мажор і Мінор, подружки Нотки, друзі Стакато і Легато), періодично і з задоволенням малюють свої музичні враження 90 % учнів.
При тих же 30% учнів віддають перевагу грі на музичних інструментах, 80% дітей позитивно відповіли на запитання, чи грають вони на музичних інструментах. Ці дані цілком об'єктивні, так як протягом року у творчих завданнях учні періодично залучалися до гри на дитячих музичних інструментах (ДМІ). Саме ДМІ і були перераховані в анкетах.
Свідчать про збільшений рівень музичного виховання відповіді дітей на запитання, що вони більше люблять: слухати, складати або виконувати музику. У процентному співвідношенні це виразилося наступним чином: люблять «все» 32% дітей, лише 8% воліють тільки слухати. У більшості ж відповідей види діяльності об'єднувалися попарно: виконувати і слухати подобається 27%, виконувати і складати - 33% дітей.
З відповідей на питання про те, які настрої може передавати музика, випливає, що зросли і слухацькі вміння, діти навчилися співпереживати музиці, ототожнювати себе з музичним образом. 80 варіантів відповідей охоплюють широку гаму почуттів від радості, торжества, веселощів до скорботи, печалі, смутку і туги.
57% дітей вважають, що створити яскравий музичний образ допомагають такі засоби музичної виразності, як темп, динаміка, тембр, регістр, штрихи, лад і ритм, тобто всі ті засоби, що освоювалися протягом навчального року. Ще 30% учнів перерахували ті ж засоби музичної виразності, але без одного-двох. І, нарешті, назвали менше п'яти найменувань всього 3% дітей.
Збільшений рівень музичного розвитку підтверджується і тим, що 70% дітей віддали перевагу творчим видам діяльності: грі на музичних інструментах, ритмопластичним етюдам, театралізації пісень, кольоровому моделюванню, малюванню музичних вражень, музичним загадкам. Спів і слухання розподілилися між іншими 30% учнями.