3.1. Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики

Наша дослідно-експериментальна робота включала в себе кілька етапів: діагностичний, власне-експериментальний (розвиваючий) і заключний, на якому проведені повторна діагностика та аналіз результатів (представлена ​​динаміка зростання здібностей учнів другого класу). Нами були зроблені висновки і дані практичні рекомендації.

Протягом всіх етапів з допомогою діагностичних контрольних завдань, опитувань, бесід нами проводилося відстеження зростання знань, умінь і навичок за наступними компонентами:

• музичне сприйняття (слухацькі вміння (як роздуми про спосіб, героїв твору));

• активність на уроці (загальнонавчальних і власне музична);

• виконання творчих завдань (зростання креативності).

На першому етапі (діагностуючому) на початку навчального року була проведена анкета для дітей. Її мета – виявити рівень розвиненості творчих здібностей в учнів.

Питання анкети:

1. Чи любиш ти уроки музики?

2. Чи можеш назвати себе любителем музики?

3. Яку музику ти любиш слухати? (Класичну, сучасну, російську, зарубіжну, народну).

4. Складав ти коли-небудь музику? (Якщо складав, то як часто, какую).

5. Малюєш ти свої музичні враження?

6. Чи можеш придумати музичну казку? (Про кого ти складав чи склав б казку, або про що, на яку тему).

7. Твій улюблений композитор?

8. Улюблені твори?

9. Граєш ти на музичних інструментах? Яких?

10. Чи любиш брати участь у концертах?

11. Що ти більше любиш: слухати музику, складати її, виконувати?

12. Чи можеш придумати руху під музику?

13. Чи міняється твій настрій, коли ти слухаєш музику?

14. Які музичні виразні засоби знаєш?

15. Що тобі більше подобається робити на уроках музики?

При аналізі анкети ми приділяємо особливу увагу кільком напрямкам:

I блок питань пов'язаний з рівнем музичної інформованості.

II блок питань пов'язаний з відношенням до уроків музики та видам діяльності у просторі навчального часу (запитання 1, 2, 3, 11, 14, 15).

III блок пов'язаний з рівнем розвиненості творчих здібностей у дітей (питання 4, 5, 6, 9, 10, 12, 13).

Результати анкетування.

90% дітей люблять урок музики, назвали себе любителями музики 80% дітей, з них 75% уточнили, що люблять сучасну, естрадну музику, і лише 10% назвали духовну, класичну і народну.

Серед улюблених композиторів 20% дітей назвали П.І. Чайковського, С. Прокоф'єва, але, швидше за все, діти відреагували на раніше почуті на уроках музики прізвища композиторів, так як впевнених відповідей із назвами творів цих композиторів майже не було.

Серед улюблених творів були названі деякі російські естрадні пісні і популярні групи (40% дітей). Лише 10% дітей привели приклади з класики: «Лускунчик», «Попелюшка» (окремі фрагменти цих творів були запропоновані для прослуховування в першому класі), 3% - народні пісні: «Під кузні», «У полі береза ​​стояла», 1% - дитячу пісеньку «33 корови».

Несподіваним для нас виявився високий відсоток (60%) позитивних відповідей на питання: «Складав чи ти музику?», Що говорить про досить високий творчий потенціал дітей даного класу. Це підтверджують і відповіді на питання: «Чи любиш ти малювати свої музичні враження?» - 60% дітей відповіли позитивно, а робили спроби в жанрі створення музичних казок виявилося 40%.

З 24 анкетованих дітей п'ять людей (23%) навчаються грі на фортепіано (перший рік), 2 дитини (7%) - на гітарі.

Цікаво, що при 30% учнів, що навчаються грі на музичних інструментах, 60% дітей стверджують (дані анкети), що «грають» на музичних інструментах! При більш докладному опитуванні з'ясувалося, що діти видають бажане за дійсне або ж просто мають вдома музичний інструмент (частіше гітару) і пробують «грати». Ми вважаємо, що цей факт теж вказує на перспективність класу у розвитку здібностей. Переконує нас у цьому і те, що 25% дітей на запитання: «Що більше любиш: слухати, виконувати чи складати музику?» - Відповіли «Усі!», 25% - виконувати і складати, 20% - виконувати і слухати і 30% дітей воліють просто слухати. Впевнені, що можуть придумати рухи під музику - 60% дітей, вважають себе сприйнятливими до музики (змінюється настрій) - 80% дітей. Але змогли назвати більше трьох засобів музичної виразності всього 15% дітей, однин-два - 30%, і не згадали жодного - 55% дітей.

Підсумковим питанням анкети ми з'ясували, що віддають перевагу співу на уроках музики 50% дітей, слуханню музики - 6%, а решті 44% дітей подобаються різноманітні творчі види діяльності: спів, слухання, відгадування музичних загадок, кросвордів, танцям (розуміють різні рухові вправи, ритмопластичні рухи), театралізації пісень, малювання і так далі.

У вересні, в результаті діагностики ми з'ясували також, що:

• музичне сприйняття (слухацькі вміння) виявилися досить розвиненими тільки в 25% дітей.

• на тлі загальної достатньої активності (50% дітей) рівень власне музичної активності ми визначили як середній (таблиця 1).

• лише 33% дітей змогли взяти участь в роботі і виконати запропоновані творчі завдання.

Окремо ми простежували динаміку при аналізі засобів музичної виразності (темп, динаміка, тембр, штрихи, лад, регістр, ритм). (таблиця 2).

Для виявлення рівня самостійних можливостей та умінь аналізувати музичні засоби виразності було запропоновано завдання на прикладі менш знайомої пісні В. Шаїнського «Дождь пойдет по улице» з мультфільму «Речка, которая течет на юг» (В небе тучка хмурится, скоро грянет гром. Дождь пойдет по улице с жестяным ведром). Лише 22% дітей змогли охарактеризувати музичні засоби виразності, що створюють образ дощу у цій пісні. З них 30% визначили темп як «повільний», «не швидкий» чи «не дуже повільний». 20% дітей охарактеризували як «не дуже гучну». Штрих названо не було, але 10% дітей сказали, що «музика уривчаста, схожа на краплі дощу». Лад діти також змогли визначити, але 15% дітей виявилися близькі до істини, зауваживши, що «не дуже весела, але й не сумна», «спокійна» (пісня виконувалася помірковано в A moll). Регістр (після нагадування значення поняття «регістр») 20% дітей визначили як «не високий і не низький» (до поняття «середній» підійшли шляхом розмірковувань та методом виключення).

З завданням повторити ударами ритмічний малюнок першої фрази заспіву впоралися лише 10% учнів групи.