
- •5.Принципи психології
- •3.Тропізми, інстинкти, навички, практичний інтелект тварин.
- •6. Методи психології.
- •11. Психологія теоретична, науково-прикладна, практична.
- •8. Методи психології доступні вчителю ф/к.
- •19.Культурно — історична концепція л.С.Виготського.
- •18. Зарубіжні теорії особистості.
- •1. Теорія психоаналізу
- •2. Теорія біхевіоризму
- •3. Теорія гештальтизму.
- •1. Поняття про відчуття
- •2.Поняття про сприймання
- •3.Поняття про пам’ять
- •4.Поняття про мислення
- •6. Поняття про увагу.
- •35. Теорії пам’яті.
- •33. Класифікація відчуттів.
- •45.Індивідуальні особливості мислення.
- •47. Види і прийоми уяви.
- •50.Види уваги.
- •52. Емоції та їх природа.
- •59. Вольові якості та їх формування.
- •60. Поняття про темперамент.
- •61. Компоненти темпераменту.
- •63. Характеристика типів темпераменту.
- •68.Характер і темперамент
- •69. Формування характеру.
- •72. Задатки и здібності.
- •73. Структура здібностей.
72. Задатки и здібності.
Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, у спілкуванні і легкість оволодіння ними. Здібності не можуть бути зведені до знань, умінь і навичок, наявними у людини, але здібності забезпечують їх швидке придбання, фіксацію й ефективне практичне застосування.
Здібності можна класифікувати на:
1. природні (або природні) здібності, в основі своїй біологічно зумовлені, пов'язані з вродженими задатками, що формуються на їх базі, при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв'язків);
2. специфічні людські здібності, мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток у соціальному середовищі.
Специфічні людські здібності у свою чергу підрозділяються на:
a. загальні, якими визначаються успіхи людини в самих різних видах діяльності і спілкування (розумові здібності, розвинені пам'ять і мову, точність і тонкість рухів рук і т.д.), і спеціальні, визначальні успіхи людини в окремих видах діяльності і спілкування, де необхідні особливого роду задатки і їхній розвиток (здатності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, художньо-творчі, спортивні і т.д.);
b. теоретичні, що визначають схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, що лежать в основі схильності до конкретно-практичних дій. Поєднання цих здібностей властиво лише різнобічно обдарованим людям;
c. навчальні, які впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, і творчі, пов'язані з успішністю у створенні творів матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів. Вища ступінь творчих проявів особистості називається геніальністю, а вищий ступінь здібностей особистості в певній діяльності (спілкуванні) - талантом;
d. здатності до спілкування, взаємодії з людьми і предметно-діяльні здібності, пов'язані з взаємодією людей з природою, технікою, знаковою інформацією, художніми образами і т.д.
Людина, здатна до багатьох і різних видів діяльності і спілкування, володіє загальною обдарованістю, тобто єдністю загальних здібностей, що обумовлюють діапазон його інтелектуальних можливостей, рівень і своєрідність діяльності і спілкування.
Задатки - це деякі генетичні детерміновані (вроджені) анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, складові індивідуально-природну основу (передумову) формування та розвитку здібностей.
Здібності - не статичні, а динамічні утворення, їх формування і розвиток відбувається в процесі певним чином організованої діяльності і спілкування. Розвиток здібностей відбувається поетапно.
Важливим моментом у дітей у розвитку здібностей є комплексність - одночасне вдосконалення кількох взаємодоповнюючих один одного здібностей.
Виділяють такі рівні здібностей: репродуктивний, який забезпечує високе вміння засвоювати готове знання, опановувати склалися зразками діяльності та спілкування, і творчий, який забезпечує створення нового, оригінального. Але слід враховувати, що репродуктивний рівень включає елементи творчого, і навпаки.