63. Характеристика типів темпераменту.

Холерик. Відрізняється підвищеною збудливістю, дії переривчастий. Йому властиві різкість і стрімкість рухів, сила, імпульсивність, яскрава виразність емоційних переживань. Внаслідок неврівноваженості, захопившись справою, схильний діяти з усіх сил, виснажуватися більше, ніж слід. Маючи громадські інтереси, темперамент проявляє в ініціативності, енергійності, принциповості.

Сангвінік. Швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило неглибокі. Міміка багата, рухлива, виразна. Кілька непосидючий, потребує нових вражень, недостатньо регулює свої імпульси, не вміє строго дотримуватися виробленого розпорядку життя, системи в роботі. У зв'язку з цим не може успішно виконувати справа, що вимагає рівної витрати сил, тривалого і методичного напруги, посидючості, стійкості уваги, терпіння.

Флегматик. Характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, нові форми якого виробляються повільно, але є стійкими. Володіє повільністю і спокоєм у діях, міміці й мови, рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Наполегливий і впертий, він рідко виходить з себе, не схильний до афектів, розрахувавши свої сили, доводить справу до кінця, рівний у відносинах, в міру товариський, не любить даремно базікати. Економить сили, даремно їх не витрачає.

Меланхолік. У нього реакція часто не відповідає силі подразника, присутня глибина і стійкість почуттів при слабкому їх вираженні. Йому важко довго на чому-небудь зосередитися. Сильні впливу часто викликають у меланхоліків тривалу гальмівну реакцію ("опускаються руки"). Йому властива стриманість і приглушеність мови і рухів, сором'язливість, боязкість, нерішучість. У нормальних умовах меланхолік - людина глибокий, змістовний, може бути хорошим трудівником, успішно справлятися з життєвими задачами.

65. Властивості темпераменту.

Лабільність – швидкість виникнення та протікання збудження і гальмування.

Сенситивність визначається тим, яка сила впливу необхідна, що викликати реакцію.

Реактивність – сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники.

Активність характеризується активністю під час подолання перешкод.

Темп реакції – швидкість протікання психічних процесів та реакцій.

Пластичність – гнучкість, легкість пристосування до нових умов.

Ригідність – інертність, нечутливість до зміни умов.

Екстраверсія – спрямованість особистості на довкілля, інших людей, предмети, події.

Інтроверсія – фіксація особистості на собі, своїх переживаннях, думках, схильність до самоаналізу, замкнутості.

Емоційна збудливість визначається тим, якої сили потрібен вплив, щоб викликати необхідну емоційну реакцію.

65. Поняття про характер.

У буквальному перекладі з грецький характер означає карбування, відбиток. У психології під характером розуміють сукупність індивідуально-своєрідних психічних властивостей, що виявляються в особистості в типових умовах і виражаються у властивих їй способах діяльності в подібних умовах. Характер - це індивідуальне сполучення істотних властивостей особистості, що виражають відношення людини до дійсності і виявляються в його поводженні, у його вчинках. Характер взаємозалежний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Темперамент на форму прояву характеру, своєрідно офарблюючи ті або інші його риси. Так, наполегливість у холерика виражається кипучої діяльності, у флегматика - у зосередженому обмірковуванні. Холерик трудиться енергійно, жагуче, флегматик - методично, не поспішаючи. З іншого боку, і сам темперамент перебудовується під впливом характеру: людина із сильним характером може придушити деякі негативні сторони свого темпераменту, контролювати його прояву. З характером нерозривно зв'язані і здатності. Високий рівень здібностей зв'язаний з такими рисами характеру, як колективізм - почуття нерозривного зв'язку з колективом, бажання працювати для його блага, віра у свої сили і можливості, з'єднана з постійною незадоволеністю своїми досягненнями, високою вимогливістю до себе, умінням критично відноситися до своєї справи. Розквіт здібностей зв'язаний з умінням наполегливо переборювати труднощ, не падати духом під впливом невдач, працювати організовано, виявляти ініціативу. Зв'язок характеру і здібностей виражається й у тім, що формування таких рис характеру, як працьовитість, ініціативність, рішучість, організованість, наполегливість, відбувається в тій же діяльності дитини, у якій формуються і його здібності. Наприклад, у процесі праці як одного з основних видів діяльності розвивається, з одного боку, здатність до праці, а з іншого боку - працьовитість як риса характеру.

Фізіологічні основи характеру.

Фізіологічною основою характеру є сплав рис типу вищої нервової діяльності і складних стійких систем тимчасових зв'язків, вироблених у результаті індивідуального життєвого досвіду. У цьому сплаві системи тимчасових зв'язків грають більш важливу роль, тому що тип нервової системи можна сформувати всі суспільно коштовні якості особистості. Але, по-перше, системи зв'язків формуються по-різному в представників різних типів нервової системи і, по-друге, ці системи зв'язків виявляються своєрідно в залежності від типів. Наприклад, рішучість характеру можна виховати й у представника сильного, збудливого типу нервової системи, і в представника слабкого типу. Але виховуватися вона буде по-різному і виявлятися буде по-різному в залежності від типу.

67. Структура характеру.

Характер – цілісний компонент особистості, який полягає в об’єктивізації її спрямованості у формі стійких рис, виражених в специфічних та відносно стійких способах поведінки.

Структура характеру:

1. Перший підхід. В структурі характеру виділяють певні риси, які проявляються в різних життєвих ситуаціях: моральні риси (визначаються схильністю людини діяти згідно зі суспільними ідеалами, нормами, правилами поведінки, визначаються потребами соціального середовища), вольові риси (визначаються вольовими якостями), емоційні риси (визначаються емоційною чутливістю, емоційною оцінкою себе, інших людей, явищ природи, мистецтва, навколишньої дійсності, особливостями спілкування), інтелектуальні риси (визначаються якостями розуму, обумовлюють чітке і усвідомлене сприймання навколишньої дійсності).

2. Другий підхід. В структурі характеру виділяють симптомокомплекси (підхід Теплова): ставлення людини до інших людей, ставлення особистості до себе, ставлення до праці, ставлення до речей.