3.1 Оптимізація структури капіталу підприємства

Для вітчизняних підприємств в після кризовий період проблеми формування капіталу, оптимізації його структури, раціонального співвідношення різних формуючих його джерел фінансування вимагає все більшого зосередження зусиль як керівників підприємств, його власників, так і науковців. Чимало досліджень проведено як вітчизняними, так і зарубіжними вченими щодо оптимізації структури капіталу і ефективності співвідношення різних джерел його формування для одержання підприємствами оптимального прибитку.

Важливість формування оптимальної структури достатнього обсягу капіталу для всіх суб’єктів господрювання має вагоме значення при їх життєдіяльності з метою підтримки ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, здійснення виробничого процесу і отримувати за це винагороди, у вигляді:

Г-В-Г`, де

Г- гроші власні, позичені і залучені, вкладені в виробництво;

В- сам процес виробництва, на основі Г;

Г`- гроші отримані від В, за мінусом Г залучених і позичених, та сплаті відсотків за їх використання.

Проте, отримання прибутку не є остаточною метою оптимізації структури капіталу – ефективність діяльності підприємств України покращує економічне становище держави та відновлює інвестиційну привабливість для інших суб’єктів господарювання.

Аналіз зарубіжної практики показує, що ніщо так не впливає на створення ринкової цінності компанії у довгостроковій перспективі, як процес управління капіталом. Незважаючи на це, у вітчизняній практиці корпоративного управління даному питанню не приділяється належна увага. Натомість, на більшості підприємствах капітал розподіляється (в рамках процесу бюджетування) згідно потреб у фінансуванні конкретних проектів, а не згідно стратегії довгострокового розвитку компанії. Як результат, інвестиційна стратегія часто не узгоджується з бізнес-стратегією, і, таким чином, не може забезпечити довгострокового зростання ринкової цінності підприємства. Таким чином, політика фінансування діяльності компанії має узгоджуватися із стратегічними напрямами її розвитку.

Залучення капіталу вимагає використання конкретних фінансових інструментів, планування грошових надходжень і видатків, ефективного ризик-менеджменту. Одним із найважливіших показників якості управління капіталом є ступінь оптимальності його структури, що є фактором мінімізації вартості капіталу, необхідного для фінансування довгострокового розвитку компанії. Взагалі, структура капіталу (що є важливим стратегічним параметром компанії) характеризує комбінацію (співвідношення) джерел боргового і власного фінансування, необхідних для реалізації ринкової стратегії компанії. Занадто низька частка залученого капіталу фактично означає, що компанія не використовує додаткове джерело фінансування, (що збільшує вартість капіталу та необхідну норму доходності майбутніх інвестицій). З іншого боку, значна частка залучених коштів у структурі капіталу підвищує вірогідність настання стану неплатоспроможності та, відповідно, збільшує ризики для інвестора, що також підвищує необхідну норму доходності [18, 145].

Проблемами оптимізації структури капіталу займалися Ф. Модильяні, М. Міллер, Т. Коупленд, Т. Коллер, Дж. Муррин, І. Бланк, А. Лукашов, Д. Ковальов, І. Івашковська та ін.

Для подальшої оптимізації капіталу потрібно спочатку визначити вплив різних видів ризику на вартість капіталу.

Таблиця 3.1Вплив ризику на вартість капіталу