2. Аналіз капіталу підприємства дп чернігівська мехколона

2.1 Господарсько-економічна характеристика діяльності підприємства

Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» створене наказом Фонду державного майна України від 11.07.95 N 865 на базі структурної одиниці ВАТ «Київсільелектро» «Чернігівська механізована колона» та зареєстроване виконкомом Чернігіської міської Ради народних депутатів розпорядженням від 18.08 95 № 246р.

Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» здійснює діяльність на основі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», інших законів України та Статуту.

Статут встановлює порядок діяльності, реорганізації та ліквідації Дочірнього підприємства «Чернігівська механізована колона» .

Нова редакція Статуту розроблена на підставі Статуту Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (далі ПАТ «Київсільелектро») та чинного законодавства України.

Найменування підприємства.

Повиє: Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро».

Попереднє найменування «Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Відкритого акціонерного товариства «Київсільелектро» за рішенням Загальних зборів Засновника підприємства від 31 березня 2011 р., протокол № 15 змінено на нове найменування «Дочірнє підприємство «Чернігівська механізована колона» Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» у зв'язку з приведенням діяльності Засновника у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Скорочене; ДП « Чернігівська мехколона» ПА Т «Київсільелектро».

Місцезнаходження: Україна, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 24..

У своїй діяльності ДП « Чернігівська мехколона» ПА Т «Київсільелектро»

керується законодавством України, положеннями Статуту, рішеннями засновника а також внутрішніми правилами та іншими актами внутрішнього регулювання, прийнятими відповідно до Статуту. У разі подальших змін у законодавчих актах України Статут діє в частині, що не суперечить їх нормам.

Здійснюючи право власності, ДП « Чернігівська мехколона» володіє, користується та розпоряджається всім майном та коштами

ДП « Чернігівська мехколона» самостійно відповідаєза своїми забовязаннями. підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави та засновника, як і держава та засновник не відповідають за зобов' язаннями ДП « Чернігівська мехколона».

ДП « Чернігівська мехколона» мас самостійний баланс, власні рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті, власні печатки, штампи, може мати зареєстрований фірмовий знак, реквізити, необхідні для його діяльності.

ДП « Чернігівська мехколона» має основну круглу печатку зі своїм повним найменуванням (з обов'язковим відображенням у назві належності до Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро») та ідентифікаційним кодом. ДП « Чернігівська мехколона» мас власний фірмовий бланк, де зазначається найменування та інші реквізити.

Підприємство має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, У відповідності до чинного законодавства України підириємство мас цивільну правоздатність і дієздатність. Цивільна правоздатність і дієздатність ДП « Чернігівська мехколона» може бути обмежена лише за рішенням суду.

Майном ДП « Чернігівська мехколони» визнається сукупність речей в ішшш цінностей..

Джерелами формування майна є:

1. внески засновника;

2. доходи від реалізації робіт, послуг, виробленої продукції;

3. надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів, придбання майна інших суб'єктів;

4. кредити банків та інших кредиторів;

5. інші джерела, що не заборонені законодавством.

Підприємство здійснює право володіння та користування належним йому майном в повному обсязі. Право розпорядження майном (відчуження, дарування, обмін, здача в оренду тощо) Підприємство здійснює тільки за наявності рішення відповідного органу управління

Метою діяльності підприємства є:

1. одержання прибутку та використання його в інтересах засновника та працівників;

2. ефективне управління майном та коштами, як шівсжими, так і залучщжшц

3. забезпечення суспільних потреб у продукції, роботах та послугах.

4. будівництво ліній електропередач, електропідстанцій та іншихі об'єктів всіх напруг для замовників усіх форм власності, приватних осіб, резидентів та нерезидентів;

5. будівництво виробничих баз, інших виробничих та житлово-соціальних об'єктів;

6. здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом;

7. надання комплектувальних, заготівельно-постачальних, складських, транспортних та інших послуг для замовників всіх форм власності та приватних осіб;

8. виготовлення та реалізація металевих, залізобетонних, дерев'яних конструкцій і виробів та іншої промислової продукції;

9. ремонт, технічне й сервісне обслуговування автомобільного транспорту, технолог і чного обладнання, будівельної техніки і технічних засобів;

10. здавання в оренду власних основних засобів;

Діяльність, яка потребує наявності у ДП « Чернігівська мехколони» спеціального дозволу (ліцензії) ДП « Чернігівська мехколона» здійснює тільки після отримання такого дозволу (ліцензії) в установленому чинним законодавством порядку.

Статутний капітал ДП « Чернігівська мехколони» утворений шляхом внесення вкладу його Засновником - ВАТ «Київсільелектро» і складає 62650 (шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн.

Розмір статутного капіталу ДП « Чернігівська мехколони» може бути змінено (збільшено або зменшено) за рішенням відповідного органу управління засновника

Зменшення статутного капіталу допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу ДП « Чернігівська мехколони» протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до ДП « Чернігівської мехколони» не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Кредитор, вимоги якого до ДП « Чернігівської мехколони» не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного в абзаці першому цього пункту повідомлення, може звернутися до ДП « Чернігівської мехколони» з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір ДП « Чернігівської мехколони»: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між ДП « Чернігівською мехколоною» та кредитором.

Рішення про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення таких змін до державного реєстру.Балансовий прибуток ДП « Чернігівської мехколони»: утворюється з надходжень від господарської та інших видів діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також витрат на оплату праці. З балансового прибутку ДП « Чернігівською мехколоною»: сплачує проценти за кредити банків, податки та інші платежі.Чистий прибуток підприємства утворюється після виплати податків і обов'язкових пл'атежів, передбачених чинним законодавством.Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається рішенням Засновника окремо на кожний фінансовий рік.Визначена Засновником частина чистого прибутку ДП « Чернігівської мехколони» підлягає перерахуванню засновнику як дивіденди за його корпоративними правами.Пов'язані з господарською діяльністю ДП « Чернігівської мехколони»: збитки, шо виникли з об'єктивних причин, відшкодовуються за рахунок коштів ДП « Чернігівської мехколони» або коштів, отриманих від продажу майна ДП « Чернігівської мехколони.Збитки, які виникли з вини посадових осіб та інших працівників ДП « Чернігівської мехколони» відшкодовуються за рахунок винних в установленому чинним законодавством порядку, а у випадку, коли вина у судовому порядку не визнана, - згідно з пунктом 6.5 цього Статуту. Резервний та інші фонди ДП « Чернігівської мехколони» можуть бути створені за рішенням засновника в разі необхідності.Підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи виробничого і соціального розвитку .Відносини ДП « Чернігівської мехколони» із засновником, іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів, угод, контрактів, включаючи угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання тощо ДП « Чернігівська мехколона» вільне у виборі предмету договору, угоди, контракту, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України та інтересам засновника.Для досягнення мети, передбаченої статутом, ДП « Чернігівської мехколони» має право у встановленому законодавством України порядку:

1. набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, виступати в суді, господарському суді та третейському суді;

2. одержувати і використовувати кредити банків за погодженням із Засновником;

3. відкривати рахунки у банках у національній та іноземній валюті;

4. надавати (за рахунок коштів, що залишаються в розпорядженні позики юридичним та фізичним особам та отримувати позики від юридичних осіб;

5. проводити операції на біржах, крім операцій з цінними паперами;

6. проводити аукціони, виставки, ярмарки;

7. чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству України, цьому Статуту та інтересам Засновника.

ДП « Чернігівськоа мехколона» зобов'язане:

8. забезпечувати своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством України;

9. своєчасно і в повному обсязі перераховувати Засновнику частину чистого прибутку Підприємства, визначену у відповідності до пунктів 6.3, 6.4 Статуту;

10. здійснювати будівництво, придбання, реконструкцію, капітальний ремонт основних фондів в обсягах, визначених рішенням відповідного органу управління Засновника, забезпечувати своєчасне освоєння нових виробничих потужностей, введення в дію придбаного обладнання у встановлені строки;

Рисунок -1.4Організаційна структура ДП Чернігівська мехколона

2.2 Аналіз динаміки і структури капіталу підприємства

Інформаційними джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства, ф.1, а також примітки до фінансової звітності, ф.5. При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій [4, 117].

Аналіз капіталу підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки короткострокових зобов’язань.

Аналіз капіталу підприємства передбачає проведення аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових капіталу і джерел його формування [17, 93].

Основними методами аналізу капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі капіталу підприємства:

1. Загальна оцінка структури капіталу.

2. Аналіз складу і динаміки позикових коштів.

3. Аналіз джерел капіталу підприємства.

4. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують стан капіталу підприємства.

Структура пасивів балансу

При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства.

При цьому необхідно визначити:

- Які кошти (власні чи позикові) є основним джерелом формування сукупних активів підприємства?

- Як змінюється власний капітал (фактичний, за мінусом збитків і заборгованості засновників) і його частка у балансі підприємства за період, що аналізується?

- Збільшення сприяє росту фінансової стійкості підприємства.

- Зниження сприяє зниженню фінансової стійкості підприємства.

- Як змінилася частка позикових засобів у сукупних джерелах утворення активів, про що це свідчить?

- Про що може свідчити скорочення (збільшення) величини резервів, фондів і прибутку підприємства?

У цілому, збільшення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може бути результатом ефективної роботи підприємства.

У цілому, скорочення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може свідчити про падіння ділової активності підприємства.

- Як за аналізований період змінилася структура власного капіталу, на які складові припадала найбільша питома вага?

- Які зобов'язання переважають у структурі позикового капіталу (довгострокові чи короткострокові)? Як змінилися довгострокові зобов'язання за аналізований період?

- Аналіз структури фінансових зобов'язань дає відповідь на питання чи підвищився знизився ризик втрати фінансової стійкості підприємства.

Перевага короткострокових джерел у структурі позикових засобів є негативним фактом, що характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості [3, 59].

Стабільність фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від того наскільки раціонально та правильно підприємство вкладає свої фінансові ресурси в активи. В процесі функціонування підприємства і величина активів і їх структура постійно зазнають якісь зміни. Найбільш загальне уявлення про зміни, які мають місце в структурі засобів та їх джерел, а також динаміку цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства та його джерел. Є дві причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення такого аналізу: з одного боку - перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, які відрізняються по величині використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників; з іншого боку - відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим затрудняти їхнє зіставлення в динаміку. Вертикальному аналізу можна піддати або вихідну звітність, або модифіковану звітність.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Як правило, беруться базисні темпи росту за суміжні періоди (роки), що дозволяє аналізувати не тільки зміни окремих показників, але і прогнозувати їхні значення.

Проведемо аналіз фінансових результатів підприємства за 2012-2014 роки.

Таблиця2.1Аналіз показників ефективності діяльності за 2012-2014 рр.

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2012	2013	2014	Лінійне	Базове
1.	Оборотність активів	0,22	0,23	0,27	0,0	0,0
2.	Середня тривалість одного обороту активів, днів	1618,33	1556,52	1345,25	-211,3	-273,1
5.	Середній термін оплати кредиторської заборгованості	14996,9	7149,3	1851,6	-5297,6	-13145,3
6.	Рентабельність активів	0,05	0,05	0,06	0,0	0,0
7.	Рентабельність власного капіталу	0,08	0,08	0,06	0,0	0,0
8.	Рентабельність продукції	0,27	0,28	0,26	0,0	0,0

Таблиця2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності за 2012-2014 рр.

№з/п	Показник	За 2012 рік	За 2013 рік	За 2014 рік	Абсолютне відхилення
					Лінійне	Базове
1	Темп приросту активів, %	1,90	2,12	-0,19	-2,31	-2,09
2	Темп приросту власного капіталу, %	7,50	8,42	39,56	31,14	32,06
3	Темп приросту виручки від реалізації, %	3,20	5,07	11,56	6,49	8,36
4	Дохід від реалізації, тис. грн	657,72	691,08	771,00	79,92	113,28
5	Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн	548,10	575,90	642,50	66,60	94,40
6	Кількість персоналу, чол..	110,00	110,00	110,00	0,00	0,00

Таблиця2.3Аналіз показників ринкової стійкості за 2012-2014 рр.

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2012	2013	2014	Лінійне	Базове
1.	Коефіцієнт фінансової незалежності	0,6	0,64	0,90	0,3	0,3
2.	Коефіцієнт фінансової залежності	0,40	0,36	0,10	-0,3	-0,3
3.	Плече фінансового важеля	0,65	0,56	0,11	-0,4	-0,5

Таблиця2.4 Аналіз динаміки фінансового кредиту в 2013-2014рр.

Вид кредиту	На поч.року	На кін року	Відхилення абсолютне	Відхилення відносне, %
Довгострокові кредити банків	38	38	0	0
Короткострокові кредити банків	200	162	-38	-19
Загальна сума кредитів	238	200	-38	-16

Таблиця2.5Аналіз фінансових результатів за 2012-2014 рр.

Показник	За даними звітності , тис.грн.			Абсол. відхил		Відносне відхил.%
	2012	2013	2014	Лінійне	Базове	Лінійне	Базове
Матеріальні витрати	299,9	310,0	373,8	63,8	73,9	120,6	124,6
Витрати на оплату праці	70,1	71,2	73,2	2,0	3,1	102,8	104,4
Відрахування на соціальні заходи	26,9	27,3	28,1	0,8	1,2	102,8	104,4
Амортизація	4,2	4,6	20,1	15,5	15,9	437,0	478,6
Інші операційні витрати	5,8	7,2	2,6	-4,6	-3,2	36,1	44,8
Інші звичайні витрати	0	0	1,5	1,5	1,5
Податок на прибуток	25,6	30,2	34,7	4,5	9,1	114,9	135,5
Разом витрати	432,5	450,5	534	83,5	101,5	118,5	123,5
Чистий прибуток	115,6	125,4	138,7	13,3	23,1	110,6	120,0

Таблиця2.6 Динаміка показників ліквідності та платоспроможності

Назва показника	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Рекомендоване значення
1. Величина власних оборотних коштів (робочий, функціонуючий капітал)	6269,4	5225,3	21883,5	>0, збільшення
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,06	1,19	>0,2
3. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	0,875	0,572	0,970	>1
4. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (покриття)	1,354	1,765	1,134	>2
5. Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів	0,510	0,592	0,078	Збільшення
6. Частка оборотних коштів в активах	0,670	0,633	0,795	-
7. Частка запасів в поточних активах	0,143	0,109	0,040	-
8. Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	4,916	3,959	18,93	>0,5

Логіка обчислення коефіцієнту поточної ліквідності (покриття) полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Оскільки поточні активи перевищують поточні зобов'язання, то підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Станом на кінець 2013 р. значення коефіцієнту становило приблизно 4, тобто на підприємстві на 1 гривню поточних зобов'язань припадало 4 гривні поточних активів.

Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції. Проте ці дані можна використовувати в міжгосподарських порівняннях.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, тому на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру, так і динаміку окремих показників бухгалтерської форми. Ці види аналізу ціняться при міжгосподарських порівняннях, тому що дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й обсягам виробництва підприємств.

Перевага довгострокових джерел у структурі позикових засобів є позитивним фактом, що характеризує поліпшення структури балансу і зменшення ризику утрати фінансової стійкості.

- Які зобов'язання переважають у структурі комерційної кредиторської заборгованості на початок і на кінець аналізованого періоду?

- Як змінилися за аналізований період короткострокові зобов'язання перед бюджетом, перед постачальниками і підрядниками, з оплати праці, зі страхування, з векселів виданих, із внутрішніх розрахунків, з одержаних авансів?

Збільшення суми отриманих авансів може бути позитивним моментом.

Зменшення суми отриманих авансів може бути негативним моментом.

- Які види короткострокової заборгованості в аналізованому періоді характеризуються найбільшими темпами росту?

Негативним моментом є висока частка заборгованості (більш 60 %) перед бюджетом, оскільки затримки відповідних платежів викликають нарахування пенею, процентні ставки по який досить високі. Крім того, підвищується імовірність банкрутства. Негативним моментом є висока частка (більш 60%) заборгованості перед позабюджетними фондами [7, 169].

Для аналізу капіталу підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти, які належать до таких груп коефіцієнтів:

- фінансової стійкості:

- коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

- коефіцієнта концентрації позикового капіталу;

- коефіцієнта фінансування;

- коефіцієнта фінансового лівериджу.

- ділової активності (оборотності):

- коефіцієнта оборотності власного капіталу;

- рентабельності:

- коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність [12, 89].

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - розраховується як відношення позикового капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому позикового капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт відношення основних засобів до власних коштів.

Характеризує наскільки основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування.

Коефіцієнт структури позикового капіталу – розраховується як відношення короткострокових зобов’язань до всього позикового капіталу [31, 156].

Характеризує частку короткострокових зобов’язань у структурі позикового капіталу.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства [56, 128].

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

Підприємство повинне відслідковувати середньозважену вартість капталу (середньозважена вартість капіталу визначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіталу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над середньозваженою вартістю капіталу [2, 157].

Необоротні активи складають на початок 2015 року 60,98% капіталу підприємства, проте їх питома вага з кожним роком зменшується. Зокрема, на початок 2012 року необоротні активи склали 70,63% капіталу підприємства, а на початок 2014 - 50,60%.

Оборотні активи відповідно збільшують свою питому вагу в загальній вартості капіталу. Власний капітал підприємства за даними проведених досліджень складає більшу частину капіталу підприємства протягом всього досліджуваного періоду.

Так на початок 2012 року частка власного капіталу скала 60,44%, на початок 2014 - 64,17, на початок 2015 - 70,72.

Відповідно короткострокові зобов'язання зменшують свою питому вагу. Станом на початок 2014 року питому вага короткострокових зобов'язань підприємства склала 40,28%.

Проаналізуємо більш детальніше динаміку та структуру необоротних активів підприємства. Як видно за даними звітності, на балансі підприємства знаходилося незавершене будівництво. Станом на початок 2012 року його вартість склала 709 тис. грн. і на початок 2014 року даний об'єкт було зараховано до основних засобів підприємства. Дане приміщення буде використовуватися підприємством в виробничих цілях - використання торгівельного приміщення для здійснення роздрібної реалізації товарів. Більшу частину приміщення планує здавати в оренду. Отже, станом на початок 2012 року незавершене будівництво складало 7,37% капіталу підприємства та майже 100% загальної вартості основних фондів.

Аналіз основних засобів показує, що до початку 2012 року їх вартість в загальній структурі капіталу складала 55.2%, проте із збільшенням їх вартості в 2012 році питома вага основних засобів склала 57,98%.

Амортизація основних засобів проводиться лінійним методом. Термін експлуатації приміщення - 30 років.

Проведемо аналіз залученого капіталу За досліджуваний період відбулося збільшилися зобов'язання на 794тис. грн., та збільшення заборгованості за розрахунками за товари та з підрядчиками на 60,1 тис. грн.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу балансу і пасиву балансу. Розрізняють декілька видів коефіцієнта ліквідності:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності [13, 98].

Таблиця2.8 Аналіз ліквідності за 2012-2014рр.

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2012	2013	2014	Лінійне	Базове
1.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,00	0,01	0,06	0,1	0,1
2.	Коефіцієнт загальної ліквідності	0,03	0,07	0,29	0,2	0,3
3.	Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,01	0,02	0,10	0,1	0,1

За даними досліджень можна зробити висновок, що підприємство має невисокі показники абсолютної чи миттєвої ліквідності. В першу чергу це пов’язано із специфікою діяльності підприємства. Саме тому станом на початок 2012 року коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,06, коефіцієнт миттєвої ліквідності -0,10. Коефіцієнт загальної ліквідності на початок 2015 року склав 0,29. Це є заниженим показником, тому підприємству потрібно використовувати вільні кошти в першу чергу для погашення заборгованості, а тільки після цього на розвиток.

Проаналізуємо показники ринкової стійкості. Для підприємства, що забезпечує достатньо стабільний стан для інвесторів і кредиторів, вважається відношення власного капіталу до його загальної суми на рівні 60%. У цьому разі ризик кредиторів зводиться до мінімуму, оскільки продавши майно, сформоване за рахунок власного капіталу, підприємство зможе погасити свої боргові зобов’язання навіть тоді, коли частина майна, в яку вкладено позикові кошти, буде знецінена. Відношення власних джерел до їх загальної суми називають коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності).

Коефіцієнт фінансової залежності – це відношення позикового капіталу до загального. Оптимальним значення цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%).

Плече фінансового важеля, або коефіцієнт фінансового ризику – це відношення позикового капіталу до власного. Цей показник є найвагомішим, він свідчить про фінансову незалежність (автономність) підприємства від залучення позикових коштів. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство на 1 грн. власного капіталу.

Проведемо аналіз показників стану основних засобів. Частка основного капіталу у власному - це відношення основного капіталу (основні засоби) до власного капіталу (I розділ пасиву балансу).

Для характеристики інтенсивності вивільнення коштів, вкладених в основні фонди та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтів модернізації.

Важливу характеристику структури коштів підприємств дає коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення. Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу підприємства, забезпеченості виробничого процесу засобами виробництва.

Таблиця2.9. Аналіз показників основних засобів

№з\п	Коефіцієнт	Період			Абсолютне відхилення
		2012	2013	2014	Лінійне	Базове
1.	Частка основного капітал у власному	1,63	1,52	1,08	-0,4	-0,6
2.	Коефіцієнт модернізації	0,86	0,92	0,03	-0,9	-0,8
3.	Коефіцієнт реальної вартості майна	0,01	0,02	0,99	1,0	1,0

Дані розрахунку свідчать, що як на початок 2012 року так і на початок 2014 року основний капітал сформований за рахунок власних та залучених джерел. На початок 2012 року основні фонди у 0,61 рази перевищували власний капітал, на початок 2013 року – у 0,65 разів, на початок 2014 року - у 0,92 рази. Проте як свідчить спадаюча тенденція показника, вже наступного року вартість основних засобів буде меншою вартості власного капіталу.

Зменшення коефіцієнта модернізації на 0,8 свідчить про незначне зменшення вивільнення коштів, іммобілізованих в основні фонди.

Господарська практика показує, що для промислових підприємств нормальним значенням коефіцієнта реального значення майна виробничого призначення слід вважати більшим-рівним 0,5. В нашому випадку він протягом 3-х років він є нестабільним: на початок 2012 року – 0,01, на початок 2013року він склав 0,02, а на початок 2015 року він коливається на рівні 0,99, що свідчить про збільшення рівня матеріало- і фондовіддачі.

2.3Оцінка вартості капіталу балансовим методом

Метод балансової вартості базується на використанні відбитої в бухгалтерському балансі підприємства інформації про вартість активів. Одна із часто застосовуваних модифікацій цього методу — оцінювання за відновною вартістю активів. Як правило, цим методом оцінюють вартість основних засобів. Він базується на показниках первісної вартості активів, ступеня їх зносу та індексації.

Первісна вартість основних засобів — це вартість окремих об'єктів основних фондів, за якою їх було взято на баланс підприємства. Вона включає в себе суму витрат, пов'язаних з виготовленням. придбанням, доставлянням, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів. Коли йдеться про оцінювання вартості майна, первісна вартість розглядається як вартість відтворення основних засобів на дату оцінювання з урахуванням індексації та витрат, пов'язаних з їх поліпшенням.

Відновна вартість — це вартість відтворення об'єкта оцінювання на дату оцінювання, яка визначається множенням первісної вартості активів на коефіцієнт індексації, встановлений Держкомстатом. Враховуючи те, що в процесі експлуатації основні фонди поступово втрачають споживну вартість, на їх остаточну оцінку істотно впливає ступінь фізичного та морального зносу. Індексуючи первісну вартість основних фондів, індексують водночас і ступінь зносу.

Реальна вартість матеріальних та нематеріальних активівхарактеризується їх залишковою вартістю, яка визначається як різниця між їх відновною (первісною) вартістю та проіндексованою сумою зносу.

Метод оцінювання за відновною вартістю часто застосовують для оцінювання майна під час приватизації державних підприємств. Цей метод прийнятний тоді, коли балансова та ринкова вартість активів істотно не різняться між собою. Головний недолік цього методу полягає в тому, що на практиці балансова вартість активів майже ніколи не відповідає їх ринковій вартості. На вітчизняних підприємствах балансова вартість активів, зокрема й основних фондів, може бути занижена з причин:

а) невідповідність індексації окремих об'єктів активів реальним темпам інфляції;

б) неповне врахування всіх витрат підприємства, спрямованих на придбання чи спорудження основних фондів.

Водночас відбита в балансі залишкова вартість активів може бути істотно завищена в результаті:

а) дії занижених норм амортизаційних відрахувань, які не повною мірою враховують фактор морального зносу;

6) оплати фіктивних послуг, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.

У процесі управління капіталом важливе значення має метод обчислення (оцінювання) величини капіталу. Розмір капіталу визначається з допомогою : А=3+К, (2.1.) деА-активи; 3-зобов'язання; К-капітал

Згідно з методом балансової вартості усі активи і зобов'язання банку оцінюються в балансі за тією вартістю, яку вони мали на момент придбання або випуску. Капітал розраховують за такою визначеною формулою: К=А-3, (2.2.) деА-активи; 3-зобов'язання; К-капітал Отже виходячи із данного співвідношення величина капіталу підприємства є:

На2012рік--3939тис.грн

На2013рік--3064тис.грн

На2014рік—1764тис.грн

Величину капіталу підприємства та його зміну можна відобразити графічно.

Рисунок 2.2 – Капітал підприємства за 2012 - 2014р.р. Розмір капіталу підприємства станом на 31.12.2012р становив 3939тис.грн, а на 31.12.2014. 1764тис.грн. Капітал за цей період зменшився . Детально зміни в капіталі можна побачити переглянувши актив балансу та зміни його складових.

Для того, щоб покращити ефективність роботи підприємства воно повинно постійно бути проінформованим про структурні зміни капіталу, щоб знати за рахунок яких саме статей відбуваються зміни. Для дослідження таких змін на підприємстві «Чернігівська механізована колона» слід скористатися даними таблиці 2.3.

У 2014 році частка основних засобів склала 30% і до кінця року зросла до 34,4%. Також зменшилась частка незавершеного будівництва від 15% до 0,4%, частка виробничих запасів зменшилась з 15% до 14,7% Значний вплив на фінансовий стан підприємства справляє стан виробничих запасів. З метою забезпечення нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Їх недостатність загрожує збоями у виробництві, а надлишковість – відволікає кошти з обороту.Аналіз стану виробничих запасів необхідно починати з перевірки відповідності фактичних залишків плановим потребам.

Велика питома вага в поточних активах підприємств належить готовій продукції. Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до тривалого заморожування оборотних коштів, відсутності готівки, потреби в кредитах і сплати відсотків за ними, зростання кредиторської заборгованості постачальникам, бюджету, працівникам підприємства з оплати праці і т. ін. З метою розширення збуту необхідно вивчати шляхи зниження собівартості продукції, підвищення її якості і конкурентоспроможності, організації ефективної реклами і т., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги збільшилась від 31,5% до 34,4%, частка товарів залишилась на о днаковому рівні 0,01%, частка грошових коштів та їх еквіваленти в національній валюті зменшились суттєво з 5,5% до 0,57%. Наявність і зміна обсягу та частки грошових коштів і їх еквівалентів є відображенням платоспроможності підприємства. Грошові кошти — наймобільніша частина оборотних засобів. Відомо, що добрий фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оптимальна для підприємства сума грошових коштів визначається впливом різних факторів, які часто зумовлюють взаємопротилежні тенденції. Відсутність певних грошових запасів, потрібних для своєчасної сплати поточних платежів, оплати праці, розвитку виробництва, може створювати умови банкрутства. На грошові кошти неоднозначно впливає інфляція. З одного боку, вона збільшує небезпеку знецінення вільних грошових коштів, з іншого — призводить до використання все більшої їх маси. Загострюється проблема здійснення контролю над рухом цих коштів. Отже, оптимальна сума грошових коштів визначається діловою активністю підприємства та обґрунтованістю їх щоденної потреби. З досвіду відомо, що кількість грошових коштів підприємства на розрахунковому рахунку повинна дорівнювати 3—4-денному обороту. Забезпеченість грошовими коштами залежить від стану управління грошовими потоками. Короткотермінові фінансові інвестиції, які є еквівалентами грошових коштів, аналізують за загальною методикою аналізу інвестиційної діяльності підприємств.

Також слід відзначити, що частка інших оборотних активів змінилася від 2% до 2,5%.

Отже, виходячи із розрахункових даних можна побачити, що і в 2012 в 2013 році найбільшу частку активів займають основні засоби, також значну частину становить незавершене будівництво, виробничі запаси, поточна заборгованість у 2012 році та дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги і готова продукція - у 2014 році. Меншу ж становлять грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті та інші оборотні активи. На практиці є слідуючі методи обчислення розміру капіталу:метод балансової вартості,метод "регулюючих бухгалтерських процедур". Балансова вартість - це метод оцінювання капіталу прийнятний в тому разі, коли балансова та ринкова вартість активів і зобов'язань не дуже різняться між собою. Але з часом дійсна вартість може значно відхилятися від первісної балансової вартості, що призводить до неадекватної оцінки банківського капіталу.

Метод "регулюючих бухгалтерських процедур" полягає в обчисленні розміру капіталу за правилами, які встановлені регулюючими інстанціями. Правила в різних країнах різні. З методом "регулюючих бухгалтерських процедур" капітал розраховується як сума ряду складових: акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку; резервних фондів, у тому числі на покриття кредитних і валютних ризиків, субординованих зобов'язань і інше. Такий підхід має істотні недоліки, які полягають у розгляді боргових зобо-в'язань та резервів на покриття збитків як капіталу банку. Саме з цієї причини метод "регулюючих бухгалтерських процедур" постійно критикують зарубіжні економісти.

Підрахунок за данним методом буде трансформовано відповідно до специфіки балансу данного підприємства.

За данним методом підрахуное вартості капіталу буде мати такий вигляд

К=ЗК+ДК+НП (2.3)

де ЗК—зареєстрований капітал;

ДК—додатковий капітал;

НП—нерозподілений прибуток.

На01.01.2012р.—=3939

На01.01.2013р.—=3064

На01.01.2014р.—=1764 В економічній літературі це питання називають проблемою адекватності капіталу. Адекватність капіталу відображає рівень надійності та ризикованості підприємства і передбачає уявлення про капітал як джерело покриття збитків. Об'єктивна потреба збільшувати капітал зумовлена інфляційними процесами, розширенням масштабів діяльності та підвищенням рівня ризику, пов'язаного з мінливістю фінансових ринків. Через це вкладники висувають дедалі жорсткіші вимоги до розміру ка-піталу. Враховуючи ту важливу роль, яку підпиємства відіграють у будь-якому суспільстві, регулюючі органи багатьох країн протягом десятиріч встановлювали мінімальні норми (стандарти) достатності капіталу. Капітал був і далі залишається одним із показників, які регулюються в кожній країні.