1.2. Взаємозв’язок концепції управління ланцюгами постачань і логістики.
Визнаючи важливість положень логістики щодо формулювання концепції управління ланцюгами постачань, водночас, слід вказати на зворотній вплив останньої щодо розроблення підходів та методів аналізу логістичних систем. Сучасний погляд на взаємозв’язок логістики та концепції управління ланцюгами постачань знайшов відображення в еволюції самого визначення логістики. Так, Рада з логістичного менеджменту (США), що об’єднує провідних фахівців світу в галузі логістики, з 1985 р., фактично ототожнюючи управління ланцюгами постачань з логістикою, визначала останню як "… процес планування, реалізації і контролю економічного ефективного переміщення і зберігання сировини, запасів незавершеного виробництва, а також готових продуктів, послуг і відповідної інформації від місця виникнення до місця споживання (включаючи завіз, вивіз, а також внутрішні і зовнішні переміщення) з метою задоволення вимог споживача" 45. Подальший аналіз розвитку умов взаємодії концепцій логістики та управління ланцюгами постачань спонукав Раду з логістичного менеджменту переглянути в 1998 р. вищенаведене тлумачення логістики. Згідно переопрацьованого визначення логістика розглядається за "…ту частину процесу ланцюга постачань, що забезпечує планування, реалізацію і контроль економічного ефективного переміщення і зберігання товарів, послуг, а також відповідної інформації від місця виникнення до місця споживання з метою задоволення вимог споживача" 6.
Визначальну роль управління ланцюгами постачань відносно логістики опосередковано підтверджує і той факт, що, починаючи з 2005 р., Рада з логістичного менеджменту змінила свою назву на Першу професійну асоціацію менеджменту ланцюгів постачань.
В матеріалах даного курсу концепція управління ланцюгами постачань розглядається як системний стратегічний підхід щодо забезпечення на ґрунті розвитку функціональної інтеграції ефективного руху матеріальних і відповідних їм інформаційних потоків в ланцюгах постачань, ціллю впровадження якого є підвищення результативності роботи ланцюгів постачань і, як наслідок, підприємств їх учасників, і який, будучи усвідомленим і прийнятим останніми, передбачає привнесення в міжорганізаційні відносини принципів, які носять інтеграційний характер, рис. 1.1.
Рис. 1.1. До формулювання концепції управління ланцюгами постачань
1.3. Проблеми інтеграції системам логістичного обслуговування в ланцюгах постачань.
Системи стратегій підприємств і ланцюгів постачань, в складі яких вони функціонують, визначають вимоги до параметрів логістичного обслуговування як таких, що характеризують його прийнятну якість та вартість. При цьому логістична стратегія ланцюга постачань, з одного боку, зазнає суттєвого впливу логістичних стратегій підприємств, які його складають, а з іншого сама є важливим фактором щодо формулювання останніх.
На рис. 1.2 окреслено основні проблеми, які постають в умовах управління системами логістичного, в тому числі аналізованого в його системі транспортного, обслуговування в ланцюгах постачань. Перелік послуг (операцій), визначених за логістичні, наведено за результатами досліджень, які проводились в 19701990-х рр. Р. Боллоу 46, с.912, М. Купер та Л.Еллрем 12, П. Ларсеном 47 та рядом інших вчених.
Значна частина проблем, які потребують всебічного аналізу при управлінні системами логістичного обслуговування в ланцюгах постачань, пов’язується з встановленням умов раціональної інтеграції систем логістичного обслуговування окремих виробничих (торговельних) підприємств. Зупинимось на цих проблемах детальніше.
Перша проблема, що має бути вирішена, якій стороні в ланці ланцюга постачань доцільно прийняти на себе відповідальність за надання окремих логістичних послуг, див. рис. 1.2. Виникнення даної проблеми пов’язано з тим, що логістичні операції, на відміну від інших, які відокремлюються в структурі, наприклад, виробничого (торговельного) процесу, потенційно можуть виконуватися будь-якою зі сторін, що складають ланку ланцюга постачань. Передумовою до цього є те, що саме логістичні діяльності забезпечують “перехід” продукту від однієї зі сторін до іншої.
Друга проблема, пов’язана з управлінням системами логістичного обслуговування, полягає в тому, щоб встановити, на яких умовах буде надаватись кожна з логістичних послуг, див. рис. 1.2. Тобто, буде вона надаватись силами вертикально інтегрованого (власного) підрозділу (такого, що вже діє, чи можливість заснування якого тільки-но аналізується), силами третьої сторони, в якості якої також може виступати суб’єкт господарювання, що функціонує на засадах горизонтальної інтеграції, і, відповідно, контролюється, виробничими (торговельними) підприємствами, які входять до складу ланцюга постачань, чи передбачається поєднання зазначених варіантів в певному сполученні. Для позначення умов забезпечення логістичного обслуговування силами сторонніх підприємств як взаємозамінні вживаються поняття “логістичне обслуговування силами третьої сторони”, “логістика третьої сторони” та ряд інших. За даних обставин словосполучення “третя сторона” є ознакою того, що логістичні діяльності передаються третій, відносно підприємств, які складають певну ланку ланцюга постачань, стороні.
На сьогоднішній день отримали поширення ряд визначень логістичного обслуговування на умовах третьої сторони. Р. Лайб та Г. Рендолл виходять з того, що логістичне обслуговування силами третьої сторони включає процеси, які традиційно виконувалися власними силами організацій. При цьому процеси, що виконує третя сторона, можуть охоплювати як логістичну функцію в цілому, так і окремі операції як такі, що розглядаються в складі логістичної функції 48. Дж. Койл, Е. Барді та К. Ленглі вказують на те, що фірму, яка забезпечує логістичне обслуговування на умовах третьої сторони, можна розглядати за зовнішнього постачальника, який приймає на себе всю, або частину, логістичних процесів компанії 49, 495. Разом з тим, деякі науковці та практики, зокрема К. Лінч 50, с.2, визнаючи термін “третя сторона” за такий, що набув широкого вжитку, і використовуючи його в своїх працях, наголошують на його дещо умовному характері.
При залученні до логістичного обслуговування третьої сторони постає власне третя проблема щодо управління системами логістичного обслуговування в ланцюгах постачань оцінити і обрати постачальників логістичних послуг, див. рис. 1.2.
На перший погляд, може видатися, що стосовно відносин між всіма підприємствами, які входять до складу ланцюга постачань, в якому впроваджується відповідна концепція управління, слід прагнути до розвитку інтеграційних принципів. Разом з тим, доцільно зауважити, що ланцюг постачань являє собою сукупність господарських одиниць, яка існує об’єктивно. Концепція ж управління ланцюгами постачань привноситься до нього, так би мовити, ззовні, суб’єктивно. Побудова відносин між господарськими одиницями за принципами інтеграції на практиці потребує значно більших зусиль щодо їх становлення та підтримки в подальшому, порівняно до звичайних ринкових угод. За цих обставин постає наступна, четверта, проблема управління системами логістичного обслуговування, яка
Рис. 1.2. Аналіз проблем управління системами логістичного обслуговування в ланцюгах постачань
полягає у визначенні того, відношення в яких ланках ланцюга постачань мають розвиватися на ґрунті інтеграційних принципів, набуваючи ознак, так званої, квазі-інтеграції, а які відповідати умовам звичайних ринкових (конкурентних) трансакцій.
Умови ефективного розв’язання вищерозглядуваних проблем, які можна визначити як проблеми управління інтеграцією систем логістичного обслуговування виробничих (торговельних) підприємств в системі ланцюга постачань, нерозривно пов’язуються з умовами розв'язанням проблем управління процесами логістичного обслуговування в підприємствах (власних підрозділах) логістичних провайдерів, які залучаються до надання логістичних послуг в ланцюгах постачань.