Частина 2.

ЗАСТОСУВАННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ІМОВІРНІСНИХ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Мета роботи: оволодіти методом кількісного аналізу ризику виникнення та розвитку НС.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення

Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки.

Величина ризику (R) – це відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу.

1.3. Ризик як оцінка небезпеки

Людський досвід дає підставу стверджувати, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок впровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек або надзвичайних ситуацій.

Нескінченно малий («нульовий») ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Величина ризику (R) визначається за формулою:

(1.1)

де n – кількість подій з небажаними наслідками;

N – максимально можлива кількість подій;

t – конкретний період часу (при разових та безсистемних випадках приймається рівним одиниці, тобто t = 1).

Наведена формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

1.3.1. Види ризиків.

Ризик може бути :

• виправданийта невиправданий;

• загальний (індивідуальний), груповий (колективний), територіальний;

• техногенний (технічний), екологічний, соціальний, економічний, політичний.

За ступенем припустимості ризик буває: знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо.

Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Прийнятний ризик – це нормований ризик у світовій практиці (10^-6).

Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є

10^-6 на рік.

Максимально прийнятним рівнем групового ризику загибелі є 10^{- 8} на рік.

Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.