Державний лад нідерландів

1. Конституція

Перша конституція Нідерландів 1815 наділяла основною владою короля, але давала законодавчі повноваження двопалатному парламенту ( Генеральним штатам). Сучасна конституція країни була прийнята в 1848 році з ініціативи короля Віллема II і відомого ліберала Йохана Рудольфа Торбеке. Цю конституцію можна вважати "мирної революцією", тому що вона різко обмежила владу короля і передала виконавчу владу кабінету міністрів. Парламент віднині обирався на прямих виборах, і він отримав великий вплив на рішення уряду. Таким чином, Нідерланди стали однією з перших країн в Європі, які вчинили перехід від абсолютної монархії до конституційної монархії і парламентської демократії.

У 1917 році зміна в конституції дало виборчі права всім чоловікам, які досягли 23 років; у 1919 році право голосу отримали всі жінки. З 1971 року право голосу мають всі громадяни, що досягли 18 років. У 1983 була прийнята нова Конституція, відтепер населенню гарантувалися не лише політичні, але й соціальні права : захист від дискримінації (на підставі релігії, політичних переконань, раси, статі та інших причин), заборона насмертну кару і право на прожитковий мінімум. Уряд отримав обов'язок захищати населення від безробіття і охороняти навколишнє середовище. Кілька змін до конституції після 1983 року відмінили службу в армії за призовом і дозволили використовувати збройні сили для миротворчих операцій за кордоном.

У Конституції (de Grondwet) перераховані громадянські та соціальні права жителів держави; також в ній описані роль та функції інститутів, наділених виконавчою, законодавчою і судовою владою. Слід зазначити, що Конституція має силу лише на європейській території королівства Нідерландів. У держави в цілому (крім європейської частини, ще Аруба, Кюрасао і Сінт-Мартен) є своя Хартія, по якому закріплено федеративний устрій. В Нідерландах немає Конституційного суду, і у суддів немає компетенції переглядати закони. Але міжнародні договори і Статут Королівства мають більше сили, тому, за умовами, в деяких випадках закон може бути переглянутий суддями. Існує наступний порядок прийняття конституційних поправок:

1. Для перегляду Конституції має бути прийнятий Акт парламенту, в якому вказується необхідність прийняття поправки до Конституції у запропонованій ним редакції.

2. Друга палата може розділити поданий законопроект на декілька законопроектів з пропозицією, внесеною Королем або від імені Короля або в іншому встановленому порядку.

3. Обидві палати Генеральних штатів розпускаються після опублікування Акту парламенту, зазначеного в пункті першому.

4. Знову обрані палати розглядають законопроект про внесення поправки до Конституції, і законопроект має бути прийнятий більшістю не менш як у дві третини голосів депутатів.

5. Друга палата може розділити законопроект про внесення поправки до Конституції на декілька законопроектів з пропозицією, внесеною Королем або від імені Короля або в іншому встановленому порядку, якщо рішення з цього питання виноситься більшістю не менш як у дві третини голосів депутатів. ^[1]