2.2. Дисципліна праці в автомобільному транспорті загального користування

Дисципліна праці працівників автомобільного транспорту загального користування регулюється трудовим законодавством і який затверджується законом, Положенням про дисципліни працівників автомобільного транспорту загального користування.

Страйк як дозволу колективних трудових суперечок працівниками автомобільного транспорту загального користування, діяльність яких пов’язане з рухом поїздів, маневровій роботою, ні з обслуговуванням пасажирів, вантажовідправників (відправників) і вантажоодержувачів (одержувачів) в автомобільному транспорті загального користування і перелік професій яких визначається федеральним законом, незаконне і заборонена [22, c.125].

Висновки за розділом 2

Отже, сфера автомобільного транспорту є галуззю економіки, що безпосередньо впливає на безпеку життя і здоров’я громадян, охорону навколишнього середовища і вимагає застосування спеціальних методів державного регулювання і контролю, що забезпечують вимоги безпеки.

Розвиток системи стандартизації в галузі автоперевезення спричиняється двома чинниками: введенням нових законодавчих вимог та конкуренцією. Ускладнюються вимоги, поступово гармонізуються регіональні системи (Європа, Америка, Японія), стираються відмінності між різними системами одного регіону, набувають пріоритету міжнародні системи перед національними [12].

Розділ 3. Охорона праці в сфері автомобільного транспорту

Найвищим органом управління охороною праці галузі є Головне управління безпеки руху та охорони праці. В обласних (міських) територіально-виробничих об’єднаннях управління охороною праці здійснюється службою охорони праці. В автотранспортних, в авторемонтних підприємствах, в організаціях і установах управління охороною праці здійснюється також службою охорони праці. Згідно з рекомендаціями до Типового положення про службу охорони праці комплектування служби здійснюється спеціалістами такого профілю: інженерами відповідної спеціальності, спеціалістами з гігієни праці та юристами, що спеціалізуються на питаннях з охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо підприємству, ліквідація її неприпустима і можлива тільки за умови ліквідації підприємства.

На службу охорони праці покладається опрацювання системи управління охороною праці, проведення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці, проведення вступного інструктажу, сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, розгляд листів з питань охорони праці, надання методичної допомоги керівникам структурних підрозділів, підготовка проектів наказів та розпоряджень з охорони праці, оцінка стану умов виробництва при відмові працівників виконувати в них роботу через небезпеку.

Приймає участь у розслідуванні нещасних випадків, формуванні фонду охорони праці, в роботі комісії з охорони праці підприємства та в комісії з введення в дію об’єктів і обладнання, в розробці нормативних документів підприємства, в роботі комісії з атестації робочих місць, складанні комплексних заходів.

Контрольні служби охорони праці полягають в дотриманні посадовими особами чинного законодавства та нормативних актів з питань охорони праці; виконанні ними приписів органів державного нагляду, пропозицій уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанні коштів за призначенням, відповідності виробничих процесів,технологічного обладнання та засобів захисту нормативним актам; в своєчасності проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб [30, c.456-458].