3.2 Відділ техніко-економічного і екологічного обґрунтування

Нинішній відділ техніко-економічних і екологічних обґрунтувань у різні періоди розвитку інституту, розвитку дорожнього господарства України носив різні назви і, відповідно, мав різне функціональне призначення, лиш одне було незмінним – він завжди був в авангарді, на самому передньому краї проектної справи.

У післявоєнні роки і до 1963 року відділ називався експедицією економічних вишукувань. Головним завданням відділу у ті роки було забезпечити проектування і будівництво таких доріг, які дозволили б у найстисліші терміни відбудувати зруйноване війною народне господарство, об’єднати в одне ціле різні народногосподарські комплекси України. Для цього потрібно було безпосередньо на просторах вибрати так основний напрямок дороги, чи розмістити мостовий перехід, щоб за найменших капіталовкладень охопити транспортними зв’язками щонайбільше економічних регіонів. За розробками відділу у той період проектувались і будувались автомобільні дороги, які в майбутньому створили опорну мережу доріг загального користування України. Зокрема, це нинішні магістральні дороги Київ-Львів, Київ-Одеса, Київ-Харків та інші.

Але з часом все гостріше поставала вимога не тільки безпосередньо вишукувати найвигідніший варіант тієї чи іншої споруди, але й обґрунтувати черговість будівництва та необхідну потужність об’єкта – категорію дороги, параметри мостової споруди тощо. Для вирішення цих завдань експедиція економічних вишукувань перетворюється у відділ економічних обґрунтувань. Щоправда у цій іпостасі відділ проіснував лише два роки і уже в 1965 р. був перетворений у відділ техніко-економічних обґрунтувань.

Таких змін вимагав бурхливий розвиток технологій дорожнього будівництва у ті роки, а також те, що Україна впритул підійшла до завдання ліквідації бездоріжжя по всій території.

Не можна не згадати, що до 1967 р. відділ очолював економіст за освітою і за покликанням Колесник І.М. Завдяки його керівництву колектив відділу успішно виконував усі поставлені завдання.

Протягом періоду з 1965 по 1982 рік в Україні щороку будувались тисячі кілометрів доріг з твердим покриттям. Безумовно для вирішення поставлених перед дорожньою галуззю таких грандіозних завдань потрібно було найефективніше використовувати народні гроші, що спрямовувались на розвиток автомобільних доріг.

 Високі вимоги до найефективнішого використання капітальних вкладень поставили перед інститутом вимоги щодо використання досягнень тодішньої науки для розробки ефективних методик виконання техніко-економічних обґрунтувань. З цією метою відділом за участю ряду науково-дослідних і навчальних інститутів дорожнього профілю були розроблені вперше в дорожній практиці України раціональні схеми мереж автомобільних доріг місцевого значення для всіх без виключення адміністративних районів України.

У результаті реалізації цього проекту вдалось практично ліквідувати бездоріжжя в Україні у дуже стислі терміни і з мінімально можливими фінансовими, матеріальними і людськими затратами. За станом на початок 2004 р. менше 600 населених пунктів із понад 28 тисяч не мають під’їздів з твердим покриттям.

Крім того було вивільнено для потреб сільського господарства понад 10 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

Враховуючи такі вражаючі показники цю роботу було висунуто на конкурс на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки, вона демонструвалась на виставках досягнень народного господарства СРСР і УРСР, де була нагороджена однією срібною і трьома бронзовими медалями та дипломом першого ступеня, а керівник відділу – канд. техн. наук Мельничук І.Н. був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора.

До речі, саме за результатами цієї роботи Мельничук І.Н. підготував і успішно захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук.

Може здатись дещо дивним, але працівники відділу успішно потрудились і в справі зміцнення обороноздатності Радянського Союзу – за замовленням Міністерства оборони СРСР було виконано низку робіт щодо стійкості автомобільних доріг і мостів у особливий період. Результати цих робіт були високо оцінені військовиками.

Та все ж таки співробітництво з військовими, то лише епізод в історії відділу. А от ще одна цивільна робота заслуговує, щоб про неї згадати. Йдеться про роботи щодо генеральної схеми розвитку мережі магістральних доріг, яка була виконана разом з Інститутом комплексних транспортних проблем при Держплані УРСР на замовлення Міншляхбуду УРСР. Робота також отримала високу оцінку і по ній до цього часу ведеться розбудова магістральних автомобільних доріг, у т.ч. і тих, що відносяться до міжнародних транспортних коридорів.

Але вже на початку 80-х років екстенсивний розвиток економіки СРСР себе вичерпав, почали проявлятись перші ознаки майбутньої кризи. У цих умовах робились різноманітні пошуки підвищення ефективності роботи проектувальників. Одним із таких кроків було об’єднання у 1982 двох відділів у відділ кошторисів та техніко-економічних обґрунтувань. У такому форматі відділ проіснував до 1990 року.

У цей час також було виконано цілий ряд дуже цікавих і значних робіт та все ж функції складання кошторисів і техніко-економічних обґрунтувань значно різняться. Фактично під одним підпорядкуванням існувало два різних відділи. Це заважало керівнику відділу зосередитись на вирішенні головних завдань, що стояли в той час перед галуззю. У той же час також виникали проблеми і в кошторисній справі. З боку інших відділів були постійні нарікання на затримки зі складанням кошторисів.

Враховуючи ці недоліки в 1990 році в інституті було здійснено чергову структурну реорганізацію, в результаті чого відділ знову набув притаманну його функціональній діяльності назву – відділ техніко-економічних обґрунтувань, який з цією назвою проіснував майже до кінця 2003 р. 

У цей період відділом також були здійснені величезної ваги для розвитку дорожньої галузі роботи. Зокрема, розроблена нова класифікація автомобільних доріг України, концепція створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, комплексна схема розвитку сервісу на автомобільних дорогах, обґрунтування розвитку дорожніх підходів до прикордонних переходів через Державний кордон України, вперше в Україні розроблена методика справляння плати за проїзд концесійною автомобільною дорогою Львів-Краковець та цілий ряд інших важливих робіт.

Незмінним керівником відділу з 1967 року і аж до виходу на пенсію у 2000 році був канд. техн. наук Мельничук І.Н. - прекрасний організатор, високоосвічена, доброзичлива людина.

З 2000 року відділ очолила Михайлова І.Ю. Найзначнішими роботами у цей період слід вважати розробку бізнес-плану та економічного розділу техніко-економічного обґрунтування реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки. Вищезгаданий бізнес-план став економічною основою Закону України “Про реконструкцію та експлуатацію на комерційній основі автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки”.

Результати, виконаних відділом робіт щодо обліку руху на автомобільних дорогах засвідчили, що в останні роки істотними темпами зростає інтенсивність руху, що свідчить про відродження економіки України та про зростання рівня автомобілізації.

Але такий соціальний фактор як високий рівень автомобілізації має не лише позитивні сторони, а й негативні. Зростання рівня автомобілізації в Україні спричиняє істотне підвищення негативного впливу транспортно-дорожнього комплексу на навколишнє середовище та сприяє зростанню аварійності на дорогах.

Зниження експлуатаційних швидкостей, затори багаторазово збільшують обсяги викидів відпрацьованих газів в атмосферу, шум, забрудненість ґрунтів і водних об’єктів. Підвищення вимог до безпеки дорожнього руху в зимовий період призводить до збільшення забруднення придорожніх територій хімічними реагентами, що використовуються для боротьби із зимовою слизькістю.

Велика енергоємність будівництва і експлуатаційного утримання автомобільних доріг також призводить до значних обсягів шкідливих викидів в атмосферу.

Значну проблему представляють тверді побутові відходи, що накопичуються поблизу доріг, у тому числі зношені автомобільні шини і метал.

Особливо сильний вплив створюється в населених пунктах, крізь які проходять дороги. Життя людей поблизу автомагістралей характеризується не тільки дискомфортом, але й підвищеним рівнем захворюваності.

Враховуючи нові умови, в яких перебуває зараз дорожнє господарство та вимоги, які перед проектувальниками ставить Укравтодор, керівництвом інституту в кінці 2003 року було прийняте рішення про реорганізацію відділу. Крім традиційних для відділу робіт необхідно виконувати також роботи з організації та безпеки дорожнього руху, а також з охорони навколишнього середовища.

До речі, слід відзначити, що й раніше фахівці відділу приділяли певну увагу питанням охорони навколишнього середовища. Зокрема, у 1998 році на замовлення Укравтодору відділом були розроблені відомчі будівельні норми ВБН В.2.3-218-007-98 “Екологічні вимоги до автомобільних доріг (проектування)”.

Зараз структурно відділ складається з трьох секторів:

сектор техніко-економічних обстежень та обґрунтувань;

сектор оцінок впливу на навколишнє середовище;

сектор організації і безпеки дорожнього руху.

Сектором техніко-економічних обстежень та обґрунтувань виконуються такі роботи:

- розробка економічних розділів для ТЕО інвестицій;

- визначення розрахункових характеристик дорожніх одягів;

- техніко-економічне порівняння варіантів проектних рішень:

- обґрунтування схем транспортних розв’язок;

- обстеження транспортних потоків та прогнозування інтенсивності руху;

- виконання науково-дослідних робіт, що стосуються проблем розвитку мереж автомобільних доріг та розробки методів економічних досліджень і обґрунтувань.

Сектором оцінок впливу на навколишнє середовище виконуються такі роботи:

- розробка розділів оцінок впливу на навколишнє середовище для ТЕО інвестицій і в проектній документації на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг і мостових переходів;

- виконання екологічних обстежень дорожніх об’єктів;

- розробка екологічних паспортів на дорожні об’єкти;

- виконання науково-дослідних робіт, що стосуються проблем охорони навколишнього середовища.

Сектором організації і безпеки дорожнього руху виконуються такі роботи:

- обстеження дорожніх умов на автомобільних дорогах і розробка заходів щодо їх удосконалення;

- виявлення місць і ділянок концентрації ДТП і розробка заходів з її ліквідації;

- розробка проектів автоматизованих систем управління дорожнім рухом і станом дорожніх покриттів

  (АСУРСП);

- розробка проектів (схем) організації дорожнього руху;

- розробка проектів експлуатаційного утримання автомобільних доріг;

- оцінка проектних рішень за коефіцієнтами аварійності і безпеки;

- виконання науково-дослідних робіт, що стосуються проблем організації і безпеки дорожнього руху.

У 2004 році відділом виконано декілька важливих для розвитку

дорожнього господарства України розробок, зокрема:

- бізнес-план інвестиційного проекту реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки;

- проект концепції Державної програми розвитку дорожнього господарства України на 2005-2007 роки;

- проект Державної програми розвитку дорожнього господарства України на 2005-2007 роки.

Крім того виконується розробка економічної частини ТЕО інвестицій автомобільної дороги Харків-Сімферополь, а також планується приступити до розробки проекту автоматизованої системи управління дорожнім рухом і станом дорожнього покриття на автомобільній магістралі Київ-аеропорт “Бориспіль”. У такому форматі, як заплановано, це буде перша робота такого плану не лише в Україні, а на терені країн СНД.

Як видно з вищевикладеного, відділ має історію і у відділу є майбутнє. Тут обов’язково необхідно згадати людей, які творили історію відділу, які зараз ефективно трудяться і з якими пов’язується майбутнє відділу.