
- •1. Літературна мова, ознаки
- •2. Типи мовних норм
- •3.Мовна компетенція та мовний культ особистості
- •4.Функціон стилі, оф-діловий
- •5.Науковий стиль
- •6. Етика ділов. Мовлення
- •7. Усна і писемна мова, усна публічна
- •8.Виразність усної мови. Інтонація
- •9.Орфоепічні норми укр. Мови. Вимова голосних та приголосних
- •10.Особливості вимови сполук приголосних
- •11. Складні випадки наголошування слів української мови у професійному спілкуванні.
- •12. Лексика офіційно-ділового та наукового стилів.
- •13. Правопис и та і у словах іншомовного походження(правило «девятки»)
- •14.Подвоєні і не подвоєні в словах іншомовного походження
- •15. Уживання мякого знака
- •16. Уживання апострофа
- •17. Чергування голосних звуків в українській мові.
- •18. Чергування приголосних звуків в укр. Мові
- •19. Зміни приголосних звуків перед суфіксами –ськ;-ств
- •20. Подвоєння приголосних української мови внаслідок їх подовження і збігу.
- •21. Спрощення в групах приголосних.
- •22. Правопис префіксів в українській мові.
- •23. Складні та складноскорочені слова в українському діловому мовленні. Правила написання складних слів.
- •24. Складні слова, які пишуться через дефіс.
- •26. Правопис закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку однини. Групи іменників, що мають закінчення –а ( -я).
- •27. Правопис закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку однини. Групи іменників, що мають закінчення –у ( -ю).
- •28. Особливості відмінювання та правопису прикметників.
- •29. Відмінювання та вживання кількісних числівників.
- •30. Відмінювання кількісних числівників на позначення сотень і десятків.
- •31.Відмінювання складених кількісних і порядкових числівників
- •32. Утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників.
- •33. Особливості зв’язку числівників з імениками
- •34. Правопис прислівників і прислівникових сполук
- •35. Правопис особових закінчень дієслів
- •70.Основні вимоги до реферату
26. Правопис закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку однини. Групи іменників, що мають закінчення –а ( -я).
Закінчення –а, -я мають такі групи іменників:
1) Назви осіб, істот (дельфіна, жука, мікроба)
2) Конкретні чітко окреслені (капелюха, олівця, стола)
3) Будь-яка одиниця часу (четверга, фунта)
4) Частини тіла людини (хребта, бронха, хребця, кишківника, шлунка, мозку, вуса)
5) Частини рослини (бутона, пуп’яника)
6) Назви дерев, окремих квітів (дуба, ясеня, тюльпана)
7) Населені пункти (Парижа, Вашингтона, Алжира, Києва, Чернігова, Каїра). Вийняток: крім тих, що утворені від загальних назв – Кривого Рогу, Зеленого Гаю, Червоного Лиману.
8) Річки
9) Частини різних механізмів
Закінчення –а мають назви із суфіксами –к, -ик (садочка, майданчика)Закінчення –а мають терміни мовознавчі, математичні (квадрата, синоніма, омоніма)
27. Правопис закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку однини. Групи іменників, що мають закінчення –у ( -ю).
1) Назви почуттів (болю, шуму, крику, бігу)
2) Назви хвороб (бронхіту, грипу, менінгіту, неврозу)
3) Назви всіх речовин і матеріалів (магнію, калію, стероїду, сульфату, крохмалю, цукру)
4) Назви ліків (аспірину, валідолу)
5) Страви і напої (борщу, соусу, пуншу, квасу)
6) Кущі і трав’янисті рослини (барбарису, кизилу, барвінку, очерету, тютюну, винограду, жасмину)
7) зібрання чогось, якоїсь сукупності (інструменту, альбому, організму, натовпу, рою)
8) Назви дрібних плодів (гороху, рису, маку)
9) Назва середовища і простору (горизонту, городу, низу, верху, басейну, лиману)
10) Рельєф з чіткими образами (берега)
11) Географічні назви (Кавказу, Сибіру)
12) Назви установ і організацій (університету, інституту, банку)
13) Будизму, матеріалізму, світогляду, ідеалу
14) Назви ігор і танців крім гопака.
28. Особливості відмінювання та правопису прикметників.
Прикметники мають дві групи відмінювання:
тверду — належать прикметники, основа яких закінчується твердим приголосним: білий, красивий, кореневий, дивовижний, заможний, пильний, Наталчин, сестрин. Прикметники твердої групи в називному відмінку однини мають закінчення -ий, -а, -е: новий, нова, нове.
м'яку — належать прикметники, основа яких закінчується м’яким приголосним: давній, ранній, мужній, безкраїй, кутній, всесвітній, братній, прийдешній, внутрішній.
Прикметники м’якої групи в називному відмінку однини мають закінчення -ій, -я, -є, а в словах з основою на й — -й, -є: всесвітній, всесвітня, всесвітнє; безкраїй, безкрая, безкрає.
У родовому, давальному і місцевому відмінках однини відмінкові закінчення прикметників м’якої групи всіх трьох родів збігаються з відповідними відмінковими закінченнями прикметників твердої групи: великого — великому, синього — синьому.
У давальному і місцевому відмінках однини прикметники жіночого роду мають закінчення -ій-(-їй-): дружній сім’ї, молодій жінці, у смерековій хаті, на тихій вулиці.
В орудному відмінку однини прикметники жіночого роду з основою на шиплячий мають закінчення -ою: найбільшою частиною, лисячою норою, плакучою вербою.
У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати паралельні закінчення -ому, -ім: на синьому — на синім, на далекому — на далекім, на гарячому — на гарячім.
У називному відмінку множини прикметники всіх трьох родів твердої і м’якої груп мають закінчення -і, а в словах з основою на й — -ї: Наші мирні ліси і озера прозорі, земляки твої рідні, колгоспні лани, наші тихі орловські замріяні зорі вже давно виглядають тебе із війни.