Сенсорні системи

1. Периферична частина аналізаторів представлена:

а) корковим відділом;

б) нервами;

в) рецепторами;

г) аналізаторами;

д) сенсорною інформацією.

2 Центральна частина аналізаторів представлена:

а) корковим відділом;

б) нервами;

в) рецепторами;

г) аналізаторами;

д) сенсорною інформацією.

3. Провідна частина аналізаторів представлена:

а) корковим відділом;

б) нервами;

в) рецепторами;

г) аналізаторами;

д) сенсорною інформацією.

4. До первинних рецепторних утворень відносяться:

а) утворення шкірного аналізатора;

б) утворення смакового

аналізатора;

в) утворення зорового аналізатора;

г) утворення рухового аналізатора;

д) утворення слухового

аналізатора.

5. До вторинних рецепторних утворень відносяться:

а) утворення шкірного аналізатора;

б) утворення смакового

аналізатора;

в) утворення зорового аналізатора;

г) утворення рухового аналізатора;

д) утворення слухового

аналізатора.

6. Система нервових утворень, яка здійснює сприйняття та аналіз подразнень із зовнішнього та внутрішнього середовища представлена:

а) корковим відділом;

б) нервами;

в) рецепторами;

г) аналізаторами;

д) сенсорною інформацією.

7. Інформація, що її одержує організм за допомогою органів чуттів називається:

а) корковим відділом;

б) нервами;

в) рецепторами;

г) аналізаторами;

д) сенсорною.

8. До складу зовнішньої оболонки ока відносяться:

а) повіки;

б) рогівка;

в) сітківка;

г) склера;

д) райдужка.

9. До складу середньої оболонки ока відносяться:

а) повіки;

б) рогівка;

в) сітківка;

г) склера;

д) райдужка.

10. До складу внутрішньої оболонки ока відносяться:

а) повіки;

б) рогівка;

в) сітківка;

г) склера;

д) райдужка.

11. До складу допоміжного апарату ока відноситься:

а) повіки;

б) рогівка;

в) сітківка;

г) склера;

д) райдужка.

12. Сліпа пляма це:

а) місце найкращого бачення;

б) колбочки;

в) палички;

г) місце виходу зорового нерва;

д) утворення що фокусує промені світла.

13. Жовта пляма це:

а) місце найкращого бачення;

б) колбочки;

в) палички;

г) місце виходу зорового нерва;

д) утворення що фокусує промені світла.

14. Кришталик це:

а) місце найкращого бачення;

б) колбочки;

в) палички;

г) місце виходу зорового нерва;

д) утворення що фокусує промені світла.

15. Рецептори присмеркового зору це:

а) місце найкращого бачення;

б) колбочки;

в) палички;

г) місце виходу зорового нерва;

д) утворення що фокусує промені світла.

16. Рецептори, що сприймають кольорове світло це:

а) місце найкращого бачення;

б) колбочки;

в) палички;

г) місце виходу зорового нерва;

д) утворення що фокусує промені світла.

17. Адаптація це:

а) пристосування фоторецепторів сітківки до дії світлових подразників;

б) здатність ока бачити предмети на різній відстані;

в) заломлюючі властивості нормального ока;

г) сприйняття оком людини двох точок простору як роздільних;

д) сходження паралельно ідучих променів перед сітківкою.

18. Рефракція це:

а) пристосування фоторецепторів сітківки до дії світлових подразників;

б) здатність ока бачити предмети на різній відстані;

в) заломлюючі властивості нормального ока;

г) сприйняття оком людини двох точок простору як роздільних;

д) сходження паралельно ідучих променів перед сітківкою.

19. Акомодація це:

а) пристосування фоторецепторів сітківки до дії світлових подразників;

б) здатність ока бачити предмети на різній відстані;

в) заломлюючі властивості нормального ока;

г) сприйняття оком людини двох точок простору як роздільних;

д) сходження паралельно ідучих променів перед сітківкою.

20. Міопія (короткозорість) це:

а) пристосування фоторецепторів сітківки до дії світлових подразників;

б) здатність ока бачити предмети на різній відстані;

в) заломлюючі властивості нормального ока;

г) сприйняття оком людини двох точок простору як роздільних;

д) сходження паралельно ідучих променів перед сітківкою

21. Гострота зору це:

а) пристосування фоторецепторів сітківки до дії світлових подразників;

б) здатність ока бачити предмети на різній відстані;

в) заломлюючі властивості нормального ока;

г) сприйняття оком людини двох точок простору як роздільних;

д) сходження паралельно ідучих променів перед сітківкою.

22. До складу внутрішнього вуха відносяться:

а) вушна раковина;

б) зовнішній слуховий прохід;

в) слухові кісточки;

г) кістковий та перетинчастий

лабіринти;

д) овальне вікно.

23. До складу зовнішнього вуха відносяться:

а) вушна раковина;

б) зовнішній слуховий прохід;

в) слухові кісточки;

г) кістковий та перетинчастий

лабіринти;

д) овальне вікно.

24. До складу середнього вуха відносяться:

а) вушна раковина;

б) зовнішній слуховий прохід;

в) слухові кісточки;

г) кістковий та перетинчастий

лабіринти;

д) овальне вікно.

25. Внутрішнє вухо називають:

а) вушною раковиною;

б) зовнішнім слуховим проходом;

в) слуховими кісточками;

г) лабіринтом;

д) барабанною перетинкою.

26. Периферична частина нюхового аналізатора розташована:

а) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

б) в корі великих півкуль в потиличній зоні;

в) в корі великих півкуль в скроневій долі;

г) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової долі;

д) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової та скроневої долі.

27. Центральна частина нюхового аналізатора розташована:

а) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

б) в корі великих півкуль в потиличній зоні;

в) в корі великих півкуль в скроневій долі;

г) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової долі;

д) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової та скроневої долі.

28. Центральна частина зорового аналізатора розташована:

а) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

б) в корі великих півкуль в потиличній зоні;

в) в корі великих півкуль в скроневій долі;

г) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової долі;

д) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової та скроневої долі.

29. Центральна частина слухового аналізатора розташована:

а) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

б) в корі великих півкуль в потиличній зоні;

в) в корі великих півкуль в скроневій долі;

г) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової долі;

д) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової та скроневої долі.

30. Центральна частина смакового аналізатора розташована:

а) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

б) в корі великих півкуль в потиличній зоні;

в) в корі великих півкуль в скроневій долі;

г) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової долі;

д) в корі великих півкуль на нижній поверхні лобової та скроневої долі.

31. Рецептори, які сприймають гіркий смак їжі розташовані:

а) по боках язика;

б) на корені язика;

в) на кінчику язика;

г) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

д) на основній мембрані у завитковій протоці.

32. Рецептори, які сприймають солоний смак їжі розташовані:

а) по боках язика;

б) на корені язика;

в) на кінчику язика;

г) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

д) на основній мембрані у завитковій протоці.

33. Рецептори, які сприймають солодкий смак їжі розташовані:

а) по боках язика;

б) на корені язика;

в) на кінчику язика;

г) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

д) на основній мембрані у

завитковій протоці.

34. Рецептори, які сприймають звукові коливання розташовані:

а) по боках язика;

б) на корені язика;

в) на кінчику язика;

г) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

д) на основній мембрані у

завитковій протоці.

35. Рецептори, які сприймають запахи розташовані:

а) по боках язика;

б) на корені язика;

в) на кінчику язика;

г) в слизовій оболонці верхнього носового ходу;

д) на основній мембрані у

завитковій протоці.