Процеси дихання
Проведення повітря через повітряносні шляхи.
Вентиляція легень - обмін повітря між зовнішнім середовищем та альвеолами.
Дифузія газів у легенях - газообмін між кров’ю та альвеолярним повітрям.
Транспорт газів кров’ю.
Дифузія газів у тканинах - газообмін між кров’ю та тканинною рідиною.
Клітинне дихання - використання кисню та виділення СО2.
Дихальні рухи
|
|
Вдих |
Видих |
|
Спокійний |
|
|
|
Глибокий |
Крім зовнішніх міжре-берних м’язів та діафрагми скорочуються м’язи плечового поясу та грудей |
Крім розслаблення зовні-шніх міжреберних м’язів та діафрагми скорочуються внутрішні міжреберні м’язи. |
Легеневі об’єми
Життєва ємність легень- ЖЕЛ: найбільший об’єм повітря, який людина може видихнути після глибокого вдиху.
Дихальний об’єм - при спокійному вдиху в легені надходить 500 мл повітря, та при спокійному видиху із легенів виходить 500 мл.
Після спокійного вдиху людина може вдихнути 1500 мл (додаткове повітря - ДО). Після спокійного видиху людина може ще видихнути 1500 мл. (резервне повітря - РО). Після максимального глибокого видиху в легенях ще залишається 1000 мл ОО.
Загальна ємність легенів: ЖЕЛ + ОО.
Газообмін в легенях та тканинах
Відбувається шляхом дифузії газів з одного середовища в друге. Парціальний тиск кисню в атмосферному повітрі вищий ніж в альвеолярному і газ дифундує в альвеоли. Із альвеол кисень надходить в венозну кров, а із крові - в тканини. Парціальний тиск вуглекислого газу в тканинах вищий, ніж в крові, а в альвеолярному повітрі вищий, ніж в атмосферному. Тому він дифундує із тканин в кров, а із крові в легеневі альвеоли і назовні.
Кисень транспортується до тканин у вигляді оксигемоглобіну (НвО2), а від тканин - вуглекислий газ у вигляді карбгемоглобіну (НвСО2) та вугільної кислоти.
Регуляція дихання
РОЗДІЛ ІХ
СИСТЕМА ТРАВЛЕННЯ
Травлення- процеси, що забезпечують фізичну та хімічну зміну органічних сполук (білків, жирів та вуглеводів) з подальшим всмоктуванням поживних речовин в кров та лімфу. Хімічна зміна органічних сполук, що лежить в основі травлення - розщеплення на прості розчинні сполуки, які можуть засвоюватися організмом. Розщеплення відбувається поетапно за допомогою травних соків, багатих на ферменти.
ФЕРМЕНТИ
Біологічно активні речовини, здатні прискорювати біохімічні реакції - біокаталізатори.
ВЛАСТИВОСТІ ФЕРМЕНТІВ
БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
|
Органи |
Будова, особливості |
Залози та речовини, які виробляються |
Функції |
|
Ротова по-рожнина |
Губи, щоки, під-небіння, язик зуби. |
Слинні залози - 3 пари: привушні, під’язикові та підщелепові. Слина: вода, лізо-цим-антибактері-альна речовина, ферменти – аміла-зи: птиалін та мальтаза. |
|
|
Глотка та стравохід |
М’язова трубка |
Дрібні залози. Виділяють слиз. |
Ковтання та переміщення їжі. |
|
Шлунок |
Розширена части-на травної труб-ки. Ємність 2 л. Стінка з трьох шарів: внутріш-ня - слизова, середня - м’язова та зовнішня - сполучна. |
Залози шлунка: Головні - пепсин хімозин. Окладові - соляна кислота. Додаткові - слиз. Склад шлункового соку: вода, фер-менти, соляна кис-лота. Ферменти (пепсин, хімозин, ліпаза). Пенсин в неактивні фазі, а під час травлення активізується со-ляною кислотою. |
Подальша хімічна обробка їжі:
|
|
Тонкий кишечник |
Має три відділи: 1. Дванадцяти-пала кишка 2.Порожня кишка 3.Клубова кишка. Слизова оболонка утворює вирости-ворсинки з вій-частого епітелію. Ворсинки містять в своїй порож-нині кровоносні та лімфатичні ка-піляри. Всмок-тування відбува-ється за рахунок дифузії, осмосу та в активному транспорті речо-вин через мем-брани клітин з затратами АТФ. |
Дрібні кишкові залози, виробля-ють кишковий сік. Ферменти кишко-вого соку: пепсин, ліпаза, амілаза. Дрібні кишкові залози виділяють кишковий сік. |
Подальше розщеплення білків, вуглеводів та жирів. Емуль-гування жирів. Розщеплення по-живних речовин до кінцевих про-дуктів білків до амінокислот, вуг-леводів - до глю-кози, жирів - до жирних кислот та гліцерину. Всмоктування поживних речовин в кров. |
|
Товстий кишечник. |
Має 4 віділи: Сілпа кишка з червоподібним відростком. Ободова кишка. Сигмоподібна кишка. Пряма кишка. |
Дрібні залози виділяють кишко-вий сік з невели-кою кількістю фе-рментів. В поро-жнині багато мік-роорганізмів |
Всмоктування води;Бродіння целюлози; фор-мування калових мас; синтез вітамінів (К, В) |