1.2 Сучасний стан земель області: зміни кількісних і якісних характеристик земельних ресурсів

За площею і біопродуктивним потенціалом земельного фонду Донецька область є однією з провідних областей країни, проте тривала нераціональна експлуатація земельних ресурсів без належного врахування ландшафтних і грунтово-кліматичних особливостей, інтенсивний обробок ґрунтів, високий відсоток посівів просапних культур призвели до посилення деградаційних процесів у ґрунтах. За цих умов небезпечних масштабів набули антропогенне навантаження на агроландшафти, погіршення якості корисних властивостей і функцій ґрунтів

У середньому близько 77,22% території Донецької області зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля – 62,50%. За період 2000–2009 рр. площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 4,60 тис. га. За підрахунками кожен рік у середньому регіон втрачає близько 450 га таких земель. Багаторічні насадження, що входять до їх складу, зменшилися на 4,10 тис. га. Слід звернути увагу на незначне збільшення площі лісів та територій, що вкриті поверхневими водами. Залишається великим показник розораності, який становить 63,60%, порівняно із середньою розораністю в Україні – 59,60%, США – 19%, Німеччині – 33% тощо. Майже 70,60% ріллі області є еродованою

Актуальною і гострою проблемою для Донецької області залишається негативний вплив на навколишнє природне середовище наслідків багаторічного інтенсивного видобутку вугілля і закриття у стислі терміни десятків глибоких нерентабельних шахт, діяльність яких призвела до незворотних змін у геологічному середовищі на великій території. Виробнича діяльність гірничодобувних підприємств призводить до погіршення екологічної ситуації в області. Питання дотримання вимог природоохоронного законодавства при відновленні порушених земель актуальне для Донецької області. Землі, порушені в результаті діяльності підприємств, мають низькі агрохімічні показники порівняно з їх початковими характеристиками до початку проведення гірничих робіт. Для стабільного підвищення гумусу в грунтах до рівня його вмісту перед початком проведення гірничих робіт необхідне після проведення гірничотехнічної рекультивації виконання повного циклу біологічної рекультивації порушених земель. Проблема дисбалансу між відпрацьованими та рекультивованими землями на гірничодобувних підприємствах залишається гострою. Якщо у 2011 році загальна площа порушених земель області складала 25159,4 га, відпрацьованих і тих, що підлягають рекультивації 5565,2 га, то за даними органів Держкомзему України в Донецькій області у 2012 році склала відповідно 25144,7 га і 5537,03 га. (табл. 6.6). За інформацією органів Держземагенства України в Донецькій області площа рекультивованих у 2012 році земель складає 126,96 га. Слід зазначити, що наказом Держкомстату України від 06.02.2007р № 33 із реєстру державної статистичної звітності була виключена державна статистична звітність «Про рекультивацію земель, зняття та використання родючого шару грунту» (форма № 2-тп (рекультивація). Відсутність статистичної звітності за формою № 2-тп (рекультивація) створює ситуацію безконтрольності з боку органів місцевого самоврядування та спеціальних органів з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарської діяльності, особливо підприємствами гірничодобувного комплексу, при використанні земельних ресурсів. Тому Головне Управління Держземагенства в Донецькій області не має можливості вести об'єктивну статистику про порушення і рекультивацію земель в області. На території Донецької області знаходиться 50% вугільних підприємств України, які ліквідуються, а саме 46 шахт і 1 збагачувальна фабрика. 69 З метою забезпечення роботи ліквідованих шахт у водовідливному режимі створене державне підприємство «Укршахтгідрозахист». До складу ДП «Укршахтгідрозахист» входять 14 ліквідованих шахт, з них 7 шахт розташовані на території Донецької області. На балансі ДП "Донвуглереструктуризація" обліковується 180 порідних відвалів, з яких 49, таких що горять. Площа, яку займають породні відвали складає 958,4 га. Взагалі породні відвали закриваючих шахт, що ліквідуються знаходяться в зоні населених пунктів Донецької області, що не відповідає санітарним нормам. Незадовільне становище із виконанням природоохоронних заходів, які передбачені проектами ліквідації, склалось практично на усіх шахтах, що закриваються. Не виконуються в повному обсязі передбачені проектами ліквідації шахт роботи з рекультивації земель промислових майданчиків, озеленення відвалів породи та роботи з ліквідації ставків-відстійників. Не вирішеним залишається питання правонаступників рекультивованих земельних ділянок промислових майданчиків разом із породними відвалами. Станом на 01.01.2013р в цілому по ДП «Донвуглереструктуризація» вартість проектів ліквідації складає 7311 млн. грн., фактично освоєно з початку ліквідації 4635 млн.грн., або 63,4%. За проектами вартість природоохоронних заходів складає 654 млн.грн., з яких з початку ліквідації профінансовано 86 млн.грн., або 13,1 %. Це складає лише 1,2% від загальної суми виділених бюджетних коштів, направлених на ліквідацію вугільних підприємств Донецької області. Тому, на даний період через систематичне державне недофінансування проектних рішень за термінами ліквідації вугільних підприємств порушені. Станом на 01.01.2013р фізична ліквідація завершена на 37 шахтах, підписані акти комісій щодо розгляду підсумків фактичного виконання робіт по фізичній ліквідації і робіт з охорони навколишнього середовища по 20 шахтам. В 2012 році були підписані Акти по 8 шахтам: шахта «Красноармійська», шахта «ім. С.Орджонікідзе», шахта «Річна», шахта № 10-біс, шахта «Донецька ЖВ», № 4 шахтоуправління «Олександрівське», № 3 шахтоуправління «Олександрівське», ЦЗФ «Сердитянська». Таблиця 6.6 - Наявність порушених, відпрацьованих

В ході здійснення земельної реформи, на виконання діючого земельного законодавства, Законами України «Про державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про оренду землі», зокрема Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.99 №1529/99, в Донецькій області відбувається подальше удосконалення земельних відносин, перерозподіл земельних угідь між власниками і користувачами земель, за рахунок чого відбуваються зміни в межах землекористувань сільськогосподарських підприємств та інших підприємств. У зв’язку з перерозподілом земель між власниками і користувачами земель, а також в зв’язку з проведенням інвентаризації земель та іншими видами землевпорядних робіт за 2012 рік відбулися наступні зміни. В цілому по області кількість сільськогосподарських підприємств збільшилось на 17. За поточний рік створено 30 нових товариств, які орендують земельні ділянки за договорами з власниками земельних часток (паїв). Припинили своє існування 5 недержавних сільськогосподарських підприємства, так як власники земельних часток розірвали договори оренди з ними. Площа земель, які перебувають у державній власності зменшилась на 3,1 тис.га. Зменшення фермерських господарств відбулися в зв’язку з припиненням діяльності 15 господарств за добровільною відмовою від земельних ділянок, та передачею їх у приватну власність членам фермерських господарств із зміною цільового призначення земельних ділянок з урахуванням вимог “Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002р. № 502. Разом з тим, створено 90 нових фермерських господарств, в користуванні яких перебувають земельні ділянки орендовані у власників земельних часток (паїв) у власності членів фермерського господарства. Зміни площі земель промислових підприємств, підприємств та організацій транспорту відбулися внаслідок проведення інвентаризації земель та надання 63 земельних ділянок землекористувачам відповідно до діючого законодавства. Збільшення площі промислових підприємств залізничного транспорту на 0,1 тис.га відбулося при проведенні інвентаризації земельних ділянок під існуючими об’єктами ДП «Донецька залізниця» та надання цих земель в постійне користування на території міста Єнакієве (рішення Єнакіївської міської ради від 23.05.2007 № 5/13-21). В цілому по області зрошувані сільськогосподарські угіддя становлять 122,1 тис. га, з них рілля – 119,5 тис.га, багаторічні насадження - 2,5 тис.га, пасовища - 0,1 тис.га. Осушені землі залишились без змін, площа яких складає 4,7 тис.га. За період 2012 року відбувалось зменшення площі лісів та інших лісовкритих площ за результатами проведення інвентаризації земель за межами населених пунктів на території Маяківської сільської ради Слов’янського району, а збільшення за рахунок передачи рекультивованих земель які перебували в оренді ПрАТ «Глини Донбасу» до земель запасу на території Добропільського району. Виходячи з цього загальна площа зменшилася на 3,0 га (чагарників). Збільшення площ лісогосподарських підприємств на 0,1 тис.га відбулося за рахунок передачі земельних ділянок у постійне користування ДП «Красноармійське лісове господарство» загальною площею 98,4079 га земель тимчасової консервації на території Олександрійського району. Відповідно до реєстру територій і об'єктів природно-заповідного фонду Донецької області, площа об’єктів станом на 01.01.2013 рік становить 91,9 га. Площа земель історико-культурного та рекреаційного призначення за звітний період не змінилась. В цілому по області площа земель у приватній власності становить 1555,3 тис. га, за звітний період ця площа збільшилась на 3,6 тис.га. Збільшення площі земель, які перебувають у приватній власності, відбулося за рахунок передачі земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства – 3,1 тис.га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - 0,3 тис.га. Площа земель, які перебувають у колективній власності в цілому по області зменшилася на 0,5 тис.га, внаслідок зняття з державної реєстрації сільськогосподарських товариств, земельні ділянки яких перебували у колективній власності цих підприємств та передачі до земель запасу на території Тельманівського та Шахтарського районів.

Сільськогосподарська освоєність території області порівняно із земельними фондами країни і провідних країн світу надзвичайно висока. Основний фонд орних земель області складають чорноземи звичайні середньоі малогумусні на лесах та лесоподібних породах важкоглинистого і легкоглинистого механічного складу. Вони займають 1215 тис. га, або 74 % ріллі і мають високу потенційну родючість. Потужність ґрунтового профілю в них становить 65-85 см і більше, а поверхневого гумусованого горизонту 35- 40 см. Вміст гумусу становить 4,5-6,5 %. У їх еродованих аналогів потужність профілю та гу- мусованість менша, відповідно і родючість нижча Родючість – здатність грунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатній кількості для їх нормаль- ного розвитку, які в сукупності є основним по- казником якості ґрунту. У процесі сільськогоспо- дарського виробництва родючість ґрунтів змінюється, і залежно від інтенсивності впливу на ґрунт вона підвищується або знижується. Використання земельного фонду області потребує пильного контролю за станом його родючості. Суцільна агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення розв’язує низку важливих проблем, пов’язаних з грунтовоагрохімічним моніторингом, відновленням родючості ґрунтів, високоефективним застосуванням агрохімікатів, підвищенням продуктивності землеробства та збереженням довкілля. Регіональна програма охорони родючості ґрунтів передбачає комплекс заходів, спрямова- них на збереження та відтворення родючості ґрунтів шляхом ефективного використання органічних і мінеральних добрив, проведення хіміомеліоративних, протиерозійних та інших робіт з метою забезпечення прогнозованих валових зборів якісної сільськогосподарської продукції.

.

Структура земельного фонду регіону

Основні види угідь	2007		2008		2009		2010		2011
	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території
Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:	2045,8	77,2	2045,2	77,1	2044,7	77,1	2044,1	77,1	2041,2	77,0
Рілля	1656,4	62,5	1656,0	62,5	1656,0	62,5	1655,4	62,4	1652,4	62,3
Перелоги	0,7		0,7	-	0,7	-	0,7	-	0,7	-
Багаторічні насадження	58,4	2,2	58,3	2,2	58,2	2,2	58,0	2,2	57,9	2,2
сіножаті і пасовища	330,3	12,5	330,2	12,5	330,0	12,4	330,0	12,4	330,2	12,5
Ліси і інші лісовкриті площі, з них:	204,0	7,7	204,0	7,7	204,0	7,7	204,0	7,7	204,0	7,7
вкритих лісовою рослинністю	136,6	5,2	136,6	5,2	136,6	5,2	136,6	5,2	136,6	5,2
Забудовані землі , з них під:	197,4	7,4	197,6	7,5	197,7	7,5	198,4	7,5	199,2	7,5
Житловою забудовою	33,3	1,2	33,2	1,2	33,2	1,2	33,3	1,3	33,4	1,3
Промисловими об`єктами	53,8	2,0	53,7	2,0	53,9	2,0	54,0	2,0	54,2	2,0
Громадською забудовою	15,1	0,6	15,4	0,6	15,3	0,6	15,6	0,6	15,8	0,6
Вулицями, площами, набережними	35,1	1,3	34,9	1,3	34,8	1,3	34,8	1,3	34,5	1,3
Об`єктами транспорту	33,2	1,3	33,3	1,3	33,4	1,3	33,7	1,3	33,9	1,3
Відкриті заболочені землі	10,2	0,4	10,2	0,4	10,2	0,4	10,2	0,4	10,2	0,4
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	100,9	3,8	101,1	3,8	101,4	3,8	101,3	3,8	100,6	3,8
Інші землі	51,1	1,9	51,3	1,9	51,4	1,9	51,4	1,9	54,1	2,0
Всього земель (суша)	2609,4	98,4	2609,4	98,4	2609,4	98,4	2609,4	98,4	2609,3	98,4
Води (території, що покриті поверхневими водами)	42,3	1,6	42,3	1,6	42,3	1,6	42,3	1,6	42,4	1,6
Разом (територія)	2651,7	100	2651,7	100	2651,7	100	2651,7	100	2651,7	100

1.3. Найважливіші екологічні проблеми області

Донецька область є регіоном з критичним станом навколишнього природного середовища. Екологічні проблеми накопичувались в області на протязі тривалого часу, а негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території області, наближаються до незворотних

На території встановлено більше 200 великих зон забруднення і засмічення ґрунтів на площі більше 50 км , що становить 8,8% загальної території міста. З них 90% перебувають у промислово-житлових масивах і 10% ­ на територіях агрокультурних ландшафтів. Рівень забруднення на ділянках становить певну небезпеку для життєдіяльності населення. Згідно зі статистичними даними близько 1113 га міських земель зайняті породними відвалами, шламонакопичувачами і смітниками, на яких зосереджено близько 420 млн т відходів або більше 10% всіх накопичених у Донецькій області відходів. Суттєвою залишається проблема занизьких штрафних санкцій. Суб’єктам господарювання вигідно сплатити штраф, а не усунути або попередити негативні наслідки діяльності. Через це більшість приписів має декларативний характер. Перед керуючим апаратом стоїть першочергове завдання запровадження стимулюючих інструментів, що мають зорієнтувати діяльність землевласників і землекористувачів на засадах раціонального використання. 4 Останнім часом значної уваги потребують землі, що знаходяться на території міст або недалеко від них. Оцінна вартість цих земель має постійну тенденцію до збільшення лише за рахунок підвищеного попиту на діючому ринку, але не враховує загальний екологічний стан. Дуже повільно здійснюється грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, що, у свою чергу, призводить до нераціонального використання земельних ресурсів і недоотримання коштів на виконання відповідних заходів обласними і місцевими бюджетами

Наявність на державному підприємстві “Горлівський хімічний завод “хімічно небезпечних залишків виробництва мононітрохлорбензолів створюють екологічну небезпеку. Умови зберігання відходів виробництва несуть загрозу екологічного забруднення ґрунту й поширення ґрунтовими, зливовими водами на великі площі області, потрапляння в заплави рік її південно-східної частини.

Дуже гострими в області є проблеми поводження з побутовими відходами, яких, згідно діючих норм накопичення з урахуванням чисельності мешканців, щорічно утворюється понад 1 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ майже вичерпала свій потенціал.

Існуючий механізм державного управління земельними ресурсами потребує удосконалення, насамперед, аналізу джерел негативного впливу на стан земельних ресурсів і недоліків у сфері управління землекористуванням: ­ обмежене фінансування природоохоронних заходів і нецільове використання грошових коштів, які повинні спрямовуватися на виконання натурних робіт і усунення правопорушень, що зумовлює збільшення навантаження на власника та користувача землею реалізувати відповідні заходи за власний кошт; ­ повільне виконання інвентаризації, розмежування земель державної та комунальної власності, оновлення нормативної грошової оцінки, моніторингу, встановлення меж населених пунктів, схем і альбомів землеустрою, незатвердження остаточно меж міст і адміністративно-територіальних одиниць, нецільове використання наданих коштів, обмеженість контролюючих заходів дотримання вимог земельного законодавства та занизька відповідальність; ­ недосконалість законодавчої бази: більшість актів є прийнятими ще за радянських часів і не відповідають вимогам сьогодення; наявність суперечностей, особливо в Земельному кодексі; відсутність належних умов функціонування ринку земель, оскільки немає відповідних регуляторних актів і нормативних документів “Про ринок землі” щодо проведення процедури земельних тендерів, торгів і аукціонів; неврегульовані правовстановлюючі документи на землі державної та комунальної форм власності, земель природно-заповідного та історико-культурного 8 фонду, земель запасу, що збільшує кількість порушень учасників земельних відносин і знижує надходження від здійснення цивільно-правових угод; ­ незатверджені нормативи фактичних обсягів проведення рекультивації залежно від площі порушених і відпрацьованих земель, відповідальність за невиконання запланованих і заохочення за понад заплановані обсяги, терміни проведення технологічного та біологічного етапів. Багато недоліків пов’язано з виготовленням проектної документації, порядком надання і передачі земель після проведення комплексу робіт з рекультивації; ­ система управління станом довкілля області та земельними ресурсами представлена великою кількістю відповідних структур державного та місцевого значення, але їх діяльність здебільшого носить декларативний характер і має низький рівень реалізації заходів; ­ недосконалість фіскальних інструментів управління і заходів стимулювання, відсутність заохочувальних важелів; ­ занизький рівень екологічної освіти і культури, невідповідність працівників галузі землекористування кваліфікаційним вимогам, безвідповідальність, плинність, корупція; ­ незначне інформування населення та участь громадськості під час розв’язання проблем природоохоронного характеру, обмежене міжнародне співробітництво; ­ проблеми політичного, економічного та соціального характеру в межах держави.

Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем

1. Наявність великої кількості промислових підприємств в області (близько 800). Серед них переважають підприємства вугільної, металургійної, коксо-хімічної, хімічної галузей промисловості, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища.

2. Використання застрарілих технологій виробництва.

3. Висока концентрація автомобільного транспорту в регіоні - пересувних джерел забруднення довкілля.

4. Бесконтрольне використання природних ресурсів та забруднення довкілля в минулі десятирічча.

.

2. Основні проблеми використання й охорони земельних ресурсів