- •Міністерство культури і туризму україни
- •Програма навчальної дисципліни
- •І. Опис предмета навчальної дисципліни Предмет: філософія
- •Тематичний план (для денної форми навчання)
- •Зміст курсу
- •Тема 2. Філософія стародавності
- •Тема 3. Філософія середньовіччя. Філософські ідеї в культурі київської русі.
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія відродження
- •Тема 5. Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу
- •Тема 6. Західноєвропейська філософія нового часу та просвітництва
- •Тема 7. Києво-могилянська академія і філософія просвітництва
- •Тема 8. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.
- •Тема 9. Виникнення нових філософських вчень у XIX ст.
- •Тема 10. Розвиток філософії в росії XV-XX ст.
- •Тема 11. Українська філософія XIX-XX ст. У контексті світової філософської думки.
- •Тема 12. Сучасна світова філософія. Діалог філософських доктрин.
- •Заліковий модуль 2.
- •Тема 15. Матеріальні і духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме
- •Тема 16. Суспільство, історія, суб'єкт історичного процесу, особа
- •Тема 17. Суспільне виробництво людського життя
- •Тема 18. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності
- •Тема 19. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування. Зміст та різновиди діалектики
- •Тема 20. Діалектика процесу пізнання. Гносеологічна функція філософії
- •Тема 21. Філософія як методологія наукового пізнання
- •Тема 22. Філософія культури. Культура і цивілізація
- •Тема 23. Філософія про місце людини у космосі. Глобальні проблеми сучасності
- •Vіі. Методичні рекомендації до
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 2. Філософія стародавності
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя.
- •Тема 4. Західноевропейська філософія Відродження
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 6. Західноєвропейська філософія Нового часу та Просвітництва
- •Тема 7. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва
- •Тема 8. Класична німецька філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 10. Розвиток філософії в Росії в XV-XX ст.
- •Тема 11. Українська філософія XIX-XX ст. У контексті світової філософської думки.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 12. Сучасна світова філософія. Діалог філософських доктрин.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Заліковий модуль 2. Змістовий модуль іі. Основні проблеми сучасної філософії. Методологія пізнання, філософська антропологія, філософія культури
- •Тема 13. Онтологія як вчення про буття
- •Тема 14. Матерія, її основні атрибути та рівні самоорганізації.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 15. Матеріальні і духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 16. Суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу
- •Тема 17. Суспільне виробництво людського життя.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 18. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 19. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування. Зміст та різновиди діалектики
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 20. Діалектика процесу пізнання. Гносеологічна функція філософії.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 21. Філософія як методологія пізнання
- •Тема 22. Філософія культури. Культура і цивілізація
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тема 23. Філософія про місце людини у Космосі. Глобальні проблеми сучасності.
- •Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
- •Робота над підручниками, навчальними посібниками і конспектами лекцій
- •Рекомендації з методики самостійного вивчення першоджерел
- •Проблемно-пошукові питання, завдання та вправи для самостійної роботи
- •Методичні вказівки до роботи над рефератом
- •Тематика рефератів з курсу "філософія"
- •Список рекомендованої літератури основна література Підручники. Посібники. Конспекти лекцій
- •Словники
- •Додаткова література
- •Основні терміни та поняття
- •Контрольні питання з дисципліни
- •Тестові завдання з курсу „філософія”
- •Навчальне видання
Тема 20. Діалектика процесу пізнання. Гносеологічна функція філософії.
Семінарське заняття: Специфіка процесу пізнання − 2 год.
Мета: усвідомити сутність процесу пізнання, його межі і можливості.
Питання:
Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Пізнання і практика.
Чуттєве і логічне пізнання, їх форми.
Різноманітність форм знання і пізнавальної діяльності. Проблеми істини.
Наукове пізнання і його специфічні ознаки. Методи емпіричного та теоретичного досліджень.
Основна література
Білецький І.П. Філософія і методологія наукового пізнання. Конспект лекцій / І.П. Білецький. − Х.: Харківський держ. економ. ун-т, 2001. − 104 с.
Горюнов В.П., Гаврюшин В.К. Философия науки и техники. Конспект лекций / В.П. Горюнов, В.К. Гаврюшин. − СПб.: Изд-во Михайлова, 2000. − 147 с.
Кохановский В.П. Философия и методология науки: учебное пособие / В.П. Кохановский. − М.: АСТ, Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. − 574 с.
Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій / В.І. Кушерець. − К.: Знання України, 2002. − 248 с.
Лешкевич Г.Г. Философия науки: традиции и новации. Учебное пособие / Г.Г.Лешкевич. − М.: ПРИОР, 2001. − 413 с.
Поппер К. Объективное знание / К. Поппер. − М.: Эдиториал УРСС, 2002. − 381 с.
Додаткова література
Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ ст.: учебное пособие / В.А.Канке. − М.: Логос, 2000. − 312 с.
Рижко Л.В. Науковий простір і наукознавчі аспекти / Л.В.Рижко. − К.: Центр досліджень наукового-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, 2000. − 299 с.
Руденко М.Д. Гносис і сучасність / М.Д. Руденко. − Тернопіль: ТОВ "Джура", 2001. − 247 с.
Скотний В.Г. Раціональне та ірраціональне в науці і освіті / В.Г.Скотний. − К. - Дрогобич: Коло, 2003. − 283 с.
Цехмистро И.З. Холистическая философия науки / И.З. Цехмистро. − Сумы: Университетская книга, 2002. − 363 с.
Методичні вказівки
Треба мати на увазі, що в сучасній філософській літературі термін "гносеологія" (грецьк. - вчення про знання) вживається у двох основних значеннях:
як вчення про загальні механізми і закономірності пізнавальної діяльності людини;
як філософська концепція, предметом дослідження якої є наукове пізнання в його специфічних характеристиках.
Переважна більшість філософів, вчених вважає, що людина в принципі може пізнати себе і оточуючий світ. Але є такі вчення, які заперечують це. Так, наприклад, агностицизм (від грецьк. - непізнаний), найбільш відомими представниками якого є І.Кант і Д.Юм. Вони схиляються до думки, що людина не може пізнати сутність речей. Пом'якшеною формою такої концепції в історії пізнання виступає скептицизм.
Треба звернути увагу на такі основні поняття гносеології як об'єкт, суб'єкт, практика, істина, чуттєве, логічне, розсудок, розум, інтуіція.
Як відомо, предметом дискусій в історії філософії було питання про співвідношення чуттєвого і раціонального (розумового - в пізнанні). Істина полягає в єдності і взаємодоповненні цих двох компонентів пізнання. Поряд з почуттями, ірраціональними формами осягнення світу є уява, фантазія, інтуіція. Пізнання як єдність чуттєвого і раціонального тісно пов'язна з розумінням, яке є основним поняттям герменевтики.
Пізнання здійснюється у різних формах: побутово-практичній, ігровій, міфологічній, художній, філософській, релігійній, науковій.
Зважте на те, що одним з важливих питань теорії пізнання є питання істини. Класичне розуміння істини дав ще Арістотель: істина - це відповідність уявлень чи тверджень реальному стану речей. Основна ознака істини - її об'єктивність, тобто незалежність тих чи інших думок від суб'єкта за змістом. Істина може бути абсолютною (знання повністю відповідають об'єкту пізнання) чи відносною (неповне співпадання думки з об'єктом пізнання).
Наукове пізнання відрізняється від інших форм своєю системністю, глибиною, динамізмом, ефективністю. Саме наукове пізнання проникає в саму сутність речей, пізнає причини явищ.
Звертаючись до останнього питання теми, зверніть увагу на методологічну функцію філософії. Філософія осмислює найбільш загальні методи пізнання, тому вона виступає як методологія усього пізнання.