ПКП / Конспект

Тема 12. Планування прибутку підприємства

1.Сутність прибутку і його види.

2.Методи планування прибутку підприємства.

3.Розподіл й використання прибутку підприємства.

4.Планування рентабельності підприємства.

1.Прибуток є

В разі якщо ціна є нижчою за собівартість, їх різниця являє розмір збитку.

Класифікація видів прибутку наведена в підручнику „Економіка підприємства” В.І.Осипова на стор. 191-195.

2. План прибутків і збитків відбиває результативність всіх видів діяльності підприємства (виробництво й збут продукції, фінансова й інша діяльність) за певні періоди планового року. Розрахований у ньому фінансовий результат (прибуток, збитки) є основою для розробки інших фінансових документів.

Планування прибутку підприємства можливо на основі використання трьох методів: методу прямого розрахунку, на сонові планування показників витрат на одну гривню продукції, факторного (аналітичного) методу.

Згідно прямого методу, прибуток планується за окремими видами продукції на основі калькуляції собівартості одиниці кожного виду продукції. Причому калькуляція повинна бути розрахована за використанням методу „Повного розподілу витрат”. Обсяг прибутку по підприємству визначається, в такому разі, як алгебраїчна сума множень обсягів випуску кожного виду продукції та прибутку від реалізації одиниці продукції. Прямий метод планування прибутку використовується при масовому та крупносерійному виробництві.

У табл. 12.1 наведена зразкова форма плану прибутків та збитків підприємства.

Таблиця 12.1

План прибутків та збитків

61

Порядок розрахунку фінансового результату від операційної й звичайної діяльності визначається ПБО 3 "Звіт про фінансові результати".

1.Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відбиває загальний дохід (виручку) від реалізації продукції, тобто без відрахування наданих знижок і непрямих податків (ПДВ і акцизного збору).

2.У рядку "Податок на додану вартість і акцизний збір" відбивається сума ПДВ і акцизного збору (для підприємств - платників акцизного збору), включена до складу доходу від реалізації продукції.

3.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції податку на додану вартість і акцизного збору.

4.Собівартість реалізованої продукції визначається відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" і 16 "Витрати".

5.Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції й собівартістю реалізованої продукції.

6.У витрати, що не включаються в собівартість реалізованої продукції, входять адміністративні витрати й витрати на збут продукції. Вони розраховуються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

7.Інші операційні доходи включають доходи від операційної оренди активів, від реалізації оборотних активів і т.п.

8.Інші операційні витрати включають витрати відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

9.Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних доходів і витрат.

10.Дохід від участі в капіталі включає доходи, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

11.Інші фінансові доходи включають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, що враховують по методу участі в капіталі).

12.Інші доходи включають доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; доходи від неопераційних курсових різниць; інші доходи, що виникли в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

13.Склад фінансових витрат, втрат від участі в капіталі й інших витрат визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

14.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових і інших витрат і доходів.

62

звичайної діяльності до оподатковування й сумою податку на прибуток.

Розрахунки по визначенню операційного прибутку рекомендується здійснювати по кожному виду продукції. У результаті чого можна оцінити рентабельність окремих видів продукції й сформувати раціональну виробничу програму підприємства.

Планування прибутку на основі планування показників витрат на одну гривню продукції проводиться на підприємствах серійного та одиничного типу виробництва. Це укрупнений метод, розрахунок прибутку ведеться по підприємству в цілому, а не по окремих видах продукції.

Факторний (аналітичний) метод передбачає планування прибутку підприємства з врахуванням впливу окремих факторів. Фактори, які впливають на зміну прибутку підприємства можна поділити на п’ять груп:

1.зміна технічного рівня виробництва;

2.організаційні зміни;

3.зміни обсягів виробництва;

4.зміна структури виробництва;

5.зовнішні зміни.

Перші чотири групи факторів відносяться до внутрішніх факторів, п’ята група – до зовнішніх. Фактори, які впливають на зміну технічного рівня виробництва та на організаційні зміни відносяться до інтенсивних факторів, тобто до факторів, які якісно змінюють діяльність підприємства. Фактори зміни обсягів та структури виробництва відносяться до екстенсивних (кількісних) факторів, які якісно не змінюють діяльність підприємства.

Один з найбільш розроблених методів факторного планування прибутку від реалізації продукції заснований на побудові мультиплікативних моделей. Останні можуть складатися з агрегованих і дезагрегованих факторів.

Модель прибутку, складена проф. Осиповим В.І. з агрегованих факторів:

де ПР - річний обсяг прибутку від реалізації товарної продукції; ПТ - продуктивність праці; Ч - середня чисельність працівників ПВП; КР - коефіцієнт реалізації товарної продукції, що розраховується як відношення реалізованої товарної продукції до виробленої товарної продукції за даний період; ДП - частка прибутку в реалізованій товарній продукції, що характеризує структуру реалізованої продукції, частку прибутку і собівартості в реалізованій продукції.

У розгорнутому виді цю модель можна представити так :

де П - обсяг виробленої товарної продукції; РП - реалізована товарна продукція; На першому етапі факторного планування здійснюється оцінка динаміки й планового рівня

кожного факторного показника, включеного в мультиплікативну модель прибутку від реалізації продукції.

На другому етапі виконується кількісна оцінка впливу кожного факторного показника на зміну величини прибутку від реалізації продукції в плановому році.

Порядок розрахунку впливу кожного факторного показника на розмір прибутку підприємства наведено в підручнику „Економіка підприємства” В.І.Осипова на стор. 327.

63

Зведемо результати розрахунків у таблицю 12.2.

Таблиця 12.2 Результати розрахунку маржинального прибутку і прибутку підприємства

Недоліком даної методики визначення маржинального прибутку і прибутку підприємства є те, що вона не може бути застосована для підприємств з неоднорідною продукцією, тобто коли не можна розрахувати обсяг виробництва підприємства в єдиних натуральних одиницях.

В разі, якщо підприємство виготовляє різнорідну продукцію (по широкій номенклатурі) обсяг змінних витрат необхідно розраховувати по кожному окремому виду виробів, після чого вже розраховувати маржинальний прибуток.

Практикум Задача №42

Таким чином, ми розглянули методику розрахунку собівартості продукції підприємства як «методом повного розподілу витрат», так і «методом величини покриття». Обидва методи мають свої переваги і свої недоліки. Підприємствам слід використовувати обидва методи з метою отримання повнішої інформації для подальшого аналізу.

3. Розподіл й використання прибутку є важливим господарським процесом, який забезпечує покриття потреб підприємства, а також формування доходів держави. Механізм розподілу прибутку повинен сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства. Підприємство на свій розсуд розподіляє прибуток за виключенням тієї його частини, що підлягає обов’язковому відрахуванню до державного бюджету та на інші напрями, які встановлені законодавством.

Об’єктом розподілу прибутку є фінансовий результат (прибуток, збиток) від звичайної діяльності до оподатковування. Під розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет та по статтях використання на підприємстві. Основними напрямами розподілу прибутку на підприємстві є:

1.Витрати спрямовані на розвиток підприємства;

2.Накопичення на банківських рахунках;

3.Витрати спрямовані на задоволення соціальних потреб трудового колективу підприємства;

65

4.Витрати спрямовані на задоволення соціальних потреб суспільства (благо чинність)

5.Виплати штрафів й санкцій.

Витрати спрямовані на розвиток підприємства поділяються на наступні:

-Фінансування наукових розробок;

-Вдосконалення технології й організації виробництва;

-Модернізацію обладнання;

-Поліпшення якості продукції;

-Технічне переобладнання, реконструкція виробництва;

-Поповнення обігових коштів;

-Інвестування в іншу діяльність (придбання акцій, облігацій, часток в підприємствах тощо). В умовах ринкової економіки підприємство може накопичувати прибуток на розрахункових

рахунках, як з метою їх подальшого використання, так і з метою резервування на випадок настання непередбачуваних випадків, оскільки ризик є складовою господарської діяльності будь-якого підприємства. Розмір резервного фонду повинен складати від 5 до 25% статутного капіталу. Щорічно резервний фонд повинен поповнюватись за рахунок відрахування частини чистого прибутку.

Витрати спрямовані на задоволення соціальних потреб трудового колективу підприємства поділяються на наступні:

-Одноразові заохочення;

-Матеріальна допомога;

-Дивіденди по акціях;

-Виплати на оздоровлення, відпочинок;

-Оплата додаткових відпусток;

-Інші заохочувальні виплати не враховані в витрати підприємства.

В разі, коли підприємство порушило діюче законодавство й на нього були накладені штрафні санкції, підприємство сплачує їх саме з чистого прибутку (штрафи, санкції не включаються до витрат підприємства).

4. Показник прибутку є абсолютним показником ефекту (результату) діяльності підприємства, який не дозволяє зробити висновки про ступінь ефективності діяльності. Оскільки для такого висновку необхідно співвіднести результат діяльності із витратами або ресурсами, які були використані для досягнення цього результату. В результаті співвідношення прибутку (результату діяльності) та витрат або ресурсів підприємства розраховуються показники рентабельності (прибутковості) підприємства. Оскільки існує кілька видів прибутку підприємства, а також кілька видів ресурсів, їх співвідношення створюють систему показників рентабельності.

Види показників рентабельності (прибутковості) розглянуті в підручнику „Економіка підприємства” В.І.Осипова на стор. 141-142, 197.

66