- •45-Річчю кафедри
- •Тема 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини та суспільства
- •Світогляд, його структура та історичні типи
- •Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
- •Основні питання філософії та її структура
- •Основні функції філософії
- •Першоджерела до вивчення теми Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии
- •Кант и. Логика
- •Маркс к. Передовица в № 179 "Кölnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Рассел б. История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Загальна характеристика античної філософії
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
- •Класичний період античної філософії
- •Таблиця 3.
- •Таблиця 4.
- •Елліністичний та римський період
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Таблиця 5.
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Філософія епохи Середньовіччя
- •Таблиця 6.
- •Таблиця 7.
- •Таблиця 8.
- •Таблиця 9.
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Проблема методу наукового дослідження в філософії хvіі ст.
- •Таблиця 10.
- •Таблиця 11.
- •Філософія епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Таблиця 12.
- •Філософія марксизму.
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософське вчення Григорія Сковороди
- •Філософія п.Юркевича
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему - потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
- •Допарадигмальний період:
- •Період «нормальної науки»:
- •Криза нормальної науки:
- •Наукова революція:
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •Соціально-критичний напрямок у філософії XX столітті: філософія «неомарксизму»
- •Постмодернізм
- •Першоджерела до вивчення теми Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •Філософія історії як напрям філософського знання. Проблема суспільного прогресу
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і засобів
- •Тема 13. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу.
- •Основні етапи історичного розвитку моралі
- •Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •До тем 12-15: Етика як наука про мораль. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього поняття, слід також розкрити зміст співвідносних понять: «людина», «індивід», «індивідуальність».
Поняття «людина» фіксує загальні властивості представників людського роду, який є вищим ступенем у розвитку усіх живих істот на нашій планеті. Коли ми говоримо про людину, то ми співвідносимо її зі світом тварин і фіксуємо в ній ті риси, що відділяють її від них: розумність, здатність до праці тощо.
Під індивідом (лат. – неподільний) мається на увазі окремо взятий, одиничний представник біологічного виду “Homo sapiens”, людського роду.
Поняття “індивідуальність” розкриває індивіда в його неповторній здатності бути самим собою, виражає своєрідність, оригінальність, що притаманні окремому людському індивіду. Індивідуальність кожної окремої людини є, насамперед, факт біологічний, обумовлений неоднаковістю генотипів, спадкових задатків і їхньої комбінації. Інший чинник розмаїття людей – це своєрідність індивідуального життєвого досвіду, особливості виховання, соціального середовища. Життя кожної людини – неповторна історія пізнання і досвіду. Генріх Гейне зазначав: “Хіба життя окремої людини не настільки ж цінне, як і життя цілого покоління? Адже кожна окрема людина – це цілий світ, що народжується і вмирає разом з нею, під кожним надгробним каменем – історія цілого світу». Визнання нескінченного різноманіття роду людського, а, отже - здібностей та дарувань, якими можуть володіти люди, є одним з основних принципів гуманізму. Порочною є формула: немає людей, котрих не можна замінити. При цьому слід мати на увазі, що в різних культурах по-різному ставляться до індивідуальної неповторності людини. Вона - одна з вищих цінностей європейської культури, але у традиційних суспільствах ще й досі оригінальність і своєрідність не заохочуються.
Поняття “особистість” акцентує увагу на соціально-значимих рисах людського індивіда, воно фіксує індивідуальну людину як суб’єкта суспільного життя, спілкування та діяльності, носія здібностей, потреб, інтересів, прагнень, вчинків. Іншими словами особистість – це людський індивід в аспекті його соціальних якостей і властивостей, що формуються в процесі історично-конкретних видів діяльності і суспільних відносин і реалізуються в соціальних зв’язках, інститутах, культурі, тобто – у громадському житті. При цьому слід також мати на увазі, що поняття особистість вживається у двох різних смислах. В широкому плані особистістю є всяка людина, що включена у суспільні відносини. У вузькому сенсі під особистістю мають на увазі людину як вільного і відповідального суб’єкта свідомої вольової діяльності. Тут на перший план висуваються такі риси людини як цілеспрямованість, свідоме вольове начало, здатність усвідомлювати мотиви своєї поведінки, підпорядковувати їх єдиній життєвій стратегії. Особистість у цьому сенсі – це «Я», центр самосвідомості, регулятивно-духовних процесів індивіда, джерело волі, суб’єкт свідомого вільного вибору. Іншими словами, при цьому мається на увазі автономність індивіда, його здатність до самовизначення, здатність бути господарем самому собі.
Особистість укорінена в тілі, як матеріальному носії особистісного начала, в конкретній тілесній організації. Це фізична сторона особистості. Соціальна особистість полягає в спілкуванні людей. Визнання в нас особистості з боку інших людей робить із нас суспільну особистість. Разом з соціальною особистістю одночасно формується і духовна особистість як своєрідний стрижень, на якому тримається все, в тому числі - ядро нашого “Я”. До поняття особистості входить і психологічне обличчя людини, її почуття та емоції.
Особистість має багато соціально-значимих якостей, що утворюють динамічну і в той же час відносно стійку систему. Вона характеризується рядом наступних найважливіших властивостей:
- спрямованістю - стійкою системою мотивів діяльності - інтересами, схильностями, переконаннями, ідеалами, ціннісними орієнтаціями; це основа структури особистості, її змістовна сторона, що поєднує різні властивості в єдність;
- характером - сукупністю стійких індивідуальних особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, а також в залежності від темпераменту і задатків, обумовлюючи типові для особистості способи поведінки; характер виявляється у ставленні людини до оточення, до інших людей (тактовність - брутальність тощо), до справи - відповідальність, сумлінність, працьовитість чи лінощі, до самої собі - скромність чи самозакоханість, гордість чи приниженість;
- волею - здатністю людини до самодетермінації і саморегуляції своєї діяльності і різних психічних процесів, що виявляється в таких якостях як наполегливість, рішучість, витримка, сміливість; вольова регуляція формується, розвивається під впливом соціального середовища, а потім - самоконтролю особистості;
- когнітивною сферою - знаннями й уміннями;
- інтелектом - відносно стійкою структурою розумових здібностей людини, що виражається в стилі і стратегії рішення проблем, особливостях протікання розумових операцій, що формуються значною мірою в умовах спілкування і діяльності на основі природних задатків;
- темпераментом - характеристикою індивіда з боку його динамічних особливостей (інтенсивності, швидкості, темпу, ритму психічних станів і процесів): сангвініки - сильний, урівноважений, рухливий тип нервової системи; флегматики - сильний, урівноважений, інертний; холерики - сильний, неврівноважений; меланхоліки – слабкий; темперамент відносно незмінний і відображає стиль почуттів, розумових та вольових поривань тощо;
- здібностями - індивідуально-психологічними особливостями особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності, формування яких відбувається на основі задатків; рівень і ступінь розвитку здібностей виражають поняття таланту і геніальності;
- самосвідомістю - ступінню усвідомленості своїх стосунків з дійсністю, глибинними смисловими структурами, образом "Я", що не виключає неусвідомленої психічної регуляції важливих сторін активності.