1. Мовлення людини – це …:

а) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній);

б) своєрідна візитна картка, свідчення рівня освіченості людини, її культури;

в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення;

г) дотримання усталених мовних норм усної літературної мови.

2. Головним завданням культури мови є:

а) пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови;

б) вживання діалектів;

в) використання жаргонізмів;

г) вживання суржику.

3. Основною ознакою культури мовлення є:

а) правильність;

б) точність;

в) змістовність;

г) багатство.

4. Культура мовлення – це …:

а) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній чи писемній);

б) правила мовленнєвої поведінки , прийняті національним колективом мовців;

в) сукупність мовних законів, зумовлених змістом і метою висловлювання;

г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

5. Доречність мовлення передбачає:

а) добір мовних засобів відповідно до мети й умов спілкування;

б) поповнення свого індивідуального словника, виховання чуття мови;

в) добір слів й побудову речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання;

г) дотримування норм літературної мови.

6. Нормативність – це …:

а) дотримування правил усного та писемного мовлення;

б) бути оригінальним у висловлюванні та вміти впливати на співрозмовника;

в) кожне висловлювання завжди повинно мати основну думку, ідею;

г) виклад думок, що включає зміст, форму й мовне вираження.

7. Однією з комунікативних якостей мовлення й ознаки його культури є:

а) виразність;

б) точність;

в) змістовність;

г) доречність.

8. Фахова підготовка економіста передбачає:

а) досконале знання законів, високий рівень культури мовлення;

б) знання рідної мови;

в) володіння силою слова;

г) користування всіма мовними одиницями залежно від умов спілкування.

9. Мовна освіта передбачає:

а) мовне виховання;

б) формування усвідомленої позитивної мовної поведінки;

в) мовне навчання;

г) мовне виховання і формування усвідомленої позитивної мовної поведінки.

10. Висока культура мови – це …:

а) інтелігентська забаганка;

б) життєва необхідність для народу;

в) виховання навичок літературного спілкування;

г) несприйняття спотвореної мови або суржику.

• На замітку майбутньому фахівцю

Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови?

Виробіть стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу.

Не говоріть квапливо – без пауз, «ковтаючи» слова.

Частіше «заглядайте у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо.

Постійно збагачуйте свій інтелект, удосконалюйте мислення, бо немає думки – немає мови.

Збагачуйте своє мовлення новими мовними професійними засобами.

Вивчайте мовлення майстрів слова.

Читайте хоч би періодично українську класичну і сучасну літературу та публіцистику, пресу з тим, щоб мати «на слуху» рівень розвитку сучасної української літературної мови.

Постійно будьте уважними до своєї мови і мови найближчих осіб, колег, дбайте про автоматизм гарного мовлення.

Сприймайте мову як свою людинолюбну сутність, як порадника і помічника в суспільному житті.

Оволодівайте жанрами, видами писемного мовлення, зокрема професійного мовлення.

Привчайте себе до системного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.

Виробіть звичку читання «з олівцем у руках».

Жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для нас.

 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998.

2. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – Київ: Довіра, 1999.

3. Єрмоленко С.Я., Сологуб Н.М., Бибик С.П., Сюта Г.М., Чимеркін С.Г. Довідник з культури мови. – К.: Вища школа, 2005.

4. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. «Українська мова». – Донецьк: ТОВВКФ «БАО», 2005.

5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997.

6. Українська мова. Енциклопедія /Редкол.: В.М.Русанівський та ін. К.: Українська енциклопедія, 2000.

7. Шевчук С.В. Ділове мовлення. – К.: Літера, 2003.

8. Шевчук С.В.Українське ділове мовлення. – К.: Атака, 2004.

9. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

10. Українська мова в Інтернеті. – http://www.novamova.com.ua

11. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style