Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
проект селища Word.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
15.51 Mб
Скачать

3. Аналв аналогiв рiшення [енпланiв населених пунктiв

Порiаняння аналогiал обраыике мiсдем проектування дозволяс студентам переаiрити й прийнягга остаточне рiшеная, що до структури селища, його центра i громадського будинку ЯК ДО Единого архiтектурного середовища.

Приклад роэташуваяня мiста на складному рельсфi з угрупуваяням громадського центру наверху гори. Простороиi осi майданiв громадських центрiв поцiленi до однiсi точки аниз — де розташоаана головна дорога мiста. Малий храм бiля театру композицiйно стримус на собi напрями усiх майданiв, привертаючи Тх гтросторовi напрями до низу.

29

4.ФОРМУВАIйIЯ ЕСКIЗНОТ ЩЕТ 1 УЗАГАЛЬНЕННЯ НА Ii ОСНОВi АРХIТЫСТУРНО—ПРОСТОРОВОТ СТРУКТУРИ СЕЛИЩА НА 6000 ЖИТЕЛIВ

В ескiзi-iдеi узгоджуються основнi проектнi обекти: 1) домiнанта, й мiсце. обемнопластична i простороаа структура; 2) шляхи руху; З) зонувамня; 4) структури настуоних обсктiв. виходячи з iхньоi ролi а середовищi.

Розробка архiтектурно-просторово структура селища вмявляс азаемнi заязкм мiж природним лавдшафтом i розташуванням архiтектурних об’ектiв рiзного масштабного рiвня. Це знаходить аисвiтлення в панорамному силуетi селища, оросторово-тектонiчнiй структурi будинку, у створеннi загальноТ iдеi. Змiнюютьея шляхи модельних зв’язкiв згiдно новому комоозицiйному розташуванню центрiя, якi забезпечують реальнi зорово-простороаi стики в процесi реального руху.

В ескiзi-iдеТ закрiпленi тiринцмпи едностi архiтектурного середовища i мiждисциплiнарний пiдхiд. Ескiз-iдея формусться як синтез натурного аналiзу i ескiзнмх креслень проект- них об’ектiв у натурi. ‘дея перевiряеться в мiжцисциплiнарних впранах.

Завданнв 1 - Художньо-iдеологiчна домiнанта в архiтектурi. Уведення нерсонажи н архiтектурну iяову.

Щоб виявити, що конкретно являс собою художньо-iдеологiчний волна архiтектури, потрiбно дослiджувати реакцiю сучасноТ людини на цей волна i зiставити й з iдеологiсю i сопиокультурним оточенням того часу, коли це архiтектурне середовище було стиорене. На людину найбiльше вплкааюiь три фiзичнйх парамецзи: рмгми, iiроегiр i свiтло. Вiдчутгя гармонiУ або дисгармомiТ середовища залежить вiд простороао-свiтлових i часоаих ритмiа у лроцесi цiлеспрямованого перемiщевня людини у цьому середовищi. Змiну ритмiв довколишнього середовища, а першооеновi, народ>кус лавдшафт.

Мета - Асоцiатианий образний синтез рiзнмх за часом i мiсцем знаходження вражень аiд селища як метафоричний прояв цiлiсностi (колаж - iдея). Замальовка iдеУ, що аройшла крiзь “оризму евiдомостi”, i уведення посередника — медiатора в саикретичне сприйняпя художнього образу селища.

Завданвя - Створити художнiй образ селища, його центра i домiнуючоi форма згiдно з “генiсм мiсця” (по Анцифероау) чи “мiфом мiсця” (по Л. Корбюзе): 1) аиявмтв роль просторових диетанцiй i свiтлотiньоавх уяалень в архiтектурi населених мiсць; 2) розкрити понятгя цiлiсностi ак взасмоза’взку i взасмозумовленостi мiфологiчних i еоцiально-полiтачних факторiа iз ландшафтною i композмцiйною структурою; З)виявити кмiф мiсцяз i «вписатив до iенуючого ландшафту яекраау архiтектурну форму майбутнього громадського комплексу чи будинку таким чином, щоб вона гармонiйно дооовнювала iсмуючу красу довколишнього середовища; 4) стиорити комоозицiйквй сюжет селища — громадського центра — громадського комплексу, згiдно з iдесю i темою, емiфом мiсцяа, з ландшафтними вимогами: знайти. ак спiваiдносяться архiтсктурнi i прмроднi домiнантв один до одного (допоанюють чи руйнують iсауючу красу природи);

Студент, синтезузочи а замалъовках мозаIчнi враження, аiд пааорами центра до iнтерсрiа будинку. формус образву сднiсть архiтектурного середовища селища.

Технiчна реалiзацiя — замальовки багатоступевевоТ медiатианоТ система архiтектурного середоваща з включениям ландшафту i архiтектурноТ монтюкноТ домiнанти.

Завдання Х2 - Формуваняя архiтектурно-проеторовоУ Не! селвща /Ескiз геивлану селища ва б тисяч жителiв. Функцiояальне зояувавня селища!

Селище - це оросторове об’сднаная рзвих функцiональнвх зон малонаселевого оункту. У ньому можу-гь жити вiд 2000 до 8000 чоловiк, що повиннi бута забезпеченi максимально комфортними умоаами для жипя, працi i вiдпочинку. Призначення селаща, як середовища людськоi дiяльностi, визначаг методачний пiдхiд до його проектуванвя.

Меза ороекту - Сiнорити схему структурноТ оргааiзацiУ селища з аиявлевням перева

36

жаючого напрямку розвитку. Нона виведена з поняпя селмща, яс малоТ мiстобудiаноi системи, шо мае iсрархiчну просторову структуру

Завдання - органiчно “вписатися” архiтектурними обектами в природне середоаище на рiзних рiвнях структурноi органiзацiТ селища:

1 - аирiшити систему вулично-шляховоТ мережi, що забезпечуе зв’язок мiж усiма фуикщональними зонами селшда 1 зовнiшмiми трансгюртними артерiямм. При трасуваннi вулидь i автодорiг повиннi бути врахоааиii природIi умови i з позиоiй iнженернсй пiдготовки термторiТ (ухилiв, перетимань, iзоляцiТ аiд забудов) та екологii, i з естетичних позмцiй - ефективнi видовi розкрнтгя протягом руху аздоаж вулиць i бульварiв.

2 - накреслити на заданiй ситуацiТ територiю розтааiуваняя селища, головноi магiстраШ, 1 олоаних споруд, природних та архiтектурних акцентiа. Вияамти територiальнi обмеження можлиаого розташування й розвитку селища (дiлянки з особлмво складвим рельефом, яри та глибокi западини, заболоченi дiлянки, територiю, де вiдсутня iнсоляцiя i е неоровiтрюванi зони, iющо).

З - визначитя фумкцiоаальне зонування i структурну побудоау селшда. Вядiлити тромадськi центри i мiсце розташування громадсысого комплексу (школи). Розмiстити автонокзал, стоянки, зааодськi вавтажнi даори з урахуаанням взаемози’язку тiромисловах, складських i комунальнмх зон, зони аiдпочинку, житловоТ зонм i розташунааня громадських центрiв вiдооаiдно до нормативних положены.

4 - органiзуаатм рiзномасштабну систему зелених насаджень (Додаток 7).

На генпланi структурно розчленуаати фуыкцональнi зони селища до ступеня, якмй необхiдний для рiагеiшя мiстобудiвних задач: 1) - селищну територiю розчленувати на житловi райони чи мiкрорайони з аидiлемням районних чи мiкрорайомних центрiв i паркiв; 2) - промисловi територй - роздiлити на груои оiдприемста, конструкторське бюро, адмiнiстративний центр, зону вiдпочинку i складську територiю; З) - громадськi цемтри, вокзал, науководослiднi iмстмтутм - розчленувати до виявлемня структури громадських будинкiв i споруд. Розмiстити iнженермi споруджемня селища (очиснi споруджевав, аодозабiрму стандiю, котельнi чи тепло-емерго-центральнi станцй) з урахуванням клiматичних умов.

Графiчве оформления - Ескiзмнй варiант проекту селища виконусться на топоосмови (калька) на ллавшетi (60х80)см. Пiсля узгодженив ескiзу генплан селища у М 1:2000 переноситься на планшет, де треба накреслити, також, профiлi вулиць i показати техвiко-екомомiчнi розрахунки стосовно територii селища.

Завдання 4Ь3 - Узагальненмя на топоосновi мiсця розташувании селища

(географiчнi умови i аналiз лаидшафту, аналiз транспортного i пiiмохiдного руку, аналiз аiзуально-простороаих композицiйник зв’язкiв)

Мета - Формунамня образа архiтектурного середовища як вiдображення найбiльш яскравих сторiн iндивiдужзьностi населеного пункту, на основi шляхiв руху i об’емнопросторового рiозевня архiтектурного середовища.

Заадання - Ввявити азаемозвязок мiж соцiальною, фуикцiональною i транспортною структурами населених мiсць (селища) i створити просторову структуру обслуговування населения селища на 6000 жителiв.

Головнi вимогм:

1. Тервторiя вибираеться згiдмо з вивченням П архiтектурно-ландпхафтноi характеристики й визначенням унiкальних мiсць природного ландшафту для стаорення виразноi архiтеЕз урно-лрпстороаоТ композицii селища.

2. Ггериторiя поаинна бути зручно поа’язана з iснуючою аатомагiстраллю, враховуючи алаштуаання станцiй i спецiальних пi.л’iздiа до промислоамх пiдпрмемств. Рельеф територii для житлового та громадського будiвнидтаа приймаеться з ухилами вiд 0,5% до 10%; для промислоаого будiаництаа - аiд 0,2% до 5%. Вибрана територiв мусить матв сприятлиаий вiтроаий режим та iнсоляцiю.

З. Територiя малонаселемого пункту - селища поаимма мати розмiри, достатнi для роз

37

мiщенвя усiх фувкцiональних зон iз врахуаамаям можливостi Iх перспективного розвитку. План соцiально-економiчного розвитку даного поселения визначаеться з урахуванням соцiальних прiоритетiв i екологiчних критерии, в також на основi комплексиоТ оцiнки територiи. виходячи з повного розкрмпя потенциальних ресурсних можливостей i погреб населения. Греба встаяовити приоритетнi види дiяльностi населения у цьому мiсцi.

4. Оргавiзацiя зручного зв’язку мiж житлом, мiсцямв працi, громадськими центрами i мiсцями вiдпочинку в селищi зводиться до того, щоб довести до мiнiмуму дальнiсть трудових i культурно-побутових поiздок, забезпечитм iхню безпеку i комфортнiсть. Велике значения мае створення коротких пiшохiдних звязкiв мiж житлом i грома.дсьадми центрами i мiж виробництвом i торговим цевзром. Послiдовнiсть утворення просторовоi структури полягас у виконаннi такмх задач:

Перша задача - вивнити переважаючий напрям розвитку.

друга задача — намiтити модуль iнтервалiв мiж архiтектурмими акцентами.

Третя задача — аналiз iсторичних аиалогiв.

Грвфiчне оформления - Креслення на топоосновi генерального плану селища. На топоосновi необхiдно вибрати реальне мiсце з примiтною ландшафтною чи архiтектурвою домiнантою (уздовж рiкв, чи лощмни яру, ию дозволить уявитя забудову селища), намiтити границi майбутнього населеного пункту, ввзначитм мiсце трасувамвя зовнiшмьоТ магiстралi, автовокзалу i громадського центра

Завдання Хв4 - Оргавiзацiя просторовоУ структури мiстобудiввяо об’осту - вк взясмовплив зоввiшнiх i внутрiшоiх структур.

Мета - Створмтн лросторово-часоау композицiю селища (дмнамiчва композицiйна структура). Принцип середоаищньо-системного пiдходу припускас виявлення характеру включения архiтектурного обекта в природме середоявще i послiдовнiсть подiй з погляду людини, ака загiам’ятоаус окремi об’скти, форму i структуру середовища в процесi кмтгя i дiяльмостi, тобто лзодина постiймо спостерiгаг характер i змiнм цього мiського середовища.

Завдавня - Розробмтм вмутрiшню просторово-часоау структуру селища з урахуванням iдеI наростапня вражень вiд в’Iзду в селище (з автовокзалу) до кульмiвацiйвого розкрипя зголовноТ площi ва зовнiшню домiванту. до задач проектувавмя селища i його центра входить створення цiлiсностi сприйняття з рiзввх вiдстамей i ракурсiв, iз рiзнвх рiввiв органiзацiйвоГ структури середовища i, на основi цього, формуванкя просторово-часовоТ структурм по ходу руху до кульмiнацiйного стику зоввiшмього i внутрiезнього просторiв.

Головна форма прояву архiтсктурноТ когвпозипiГ — просторово-часова структура, що виникас на стиках рiзних масiптабних рiвнiв архiтектурного середовища. Вона враховус, по-перше, прмроднi ввдовi плаццармм i вiзуальнi розкрмпя з нвх на ввразмi пластичнi формм; по-друге, трасування гвляхiа, якi вiдповiдають вiзуальним каналам (спрямованостi оглядiв вiзуальним цилям); по-трете, динамiчну функцiональну структуру. организация просторовЫ структури селища включал закономирне чергуяання акцентив i пауз. В освою будьвкого ризму лежить лростир як його елемент. Буда-яке мiсце поди? i руку людиим — вiдбуваегься ак його перемiщення в простори i у часi. Тому простiр е могутньою “мовою” архiтектури, а органiзацiя простору в умовах даного ландшафтного середовища - цiль архiтектури. Ратмични стосунки амнмкають також мiж домимантами iстормчного центру i зовнiшмiми домiнантами. У процесi проектування треба “вписатмся” у цi ритми 1 зберегги зовнiшнiсть Iсторичного середовища,

Найбiльш велики зови визуальвих контактна стаорюються природою. У тому, яким чином природа формуе вiзуальнi зони, також ввявлена iндивiдуальмiсть даного мисня. Облiк цих соецифiчнвх для кожного миста умов — першооснова побудови його комлозицiI. Трасувания шляхiв руку, таким чином, бере активму участь у формуаамни композицiТ мiського середовища. У мастлтабмо-лам.цшафтному об’еднаннi студент формус образ на освоаi зiставления зi своТм масштабом рiзмомасштабних об’ектiв архiтектурно-ландшафтвого середоавща.

38

Смислова значимiсть опорннх вузлiв повинна сполучатися з ?хньою вiзуальною активнiстю. Воин повиннi бути вiзуальними фокусами великого масштабу, концентрувати навколо себе ввдиме в реальних умовах велике оросторове середовище.

Мiстобудiвне середовище не може пiзнаватися «з першого поглядуь. Воно пiзнасться шляхом фiксацi? дискретних складових, окремих аузлiв дiяльностi, соцiально? спрямованостi окремих ороцесiв, фрагментiв ландшафту, iсторичних нашарувань i окремих марозрутiв, у яких людина, вiдчуваючи кожен фрагмент, зiставляс ?х один з одним.

Кiнцевий результат проектування - художньо-iдеодогiчний вплив реального архiтектурного середовища. Архiтектор формус у сво?й саiдомостi подвiйяий кiнцевий образ, лише вивчивши реальну ситуацiю: першмй - вивчивши ситуацiю у всiх Гi прояаах i склавши оро не? уявлення, i другий - на основi ескiз-iде? вiн формус майбутнiй образ упорядкованого для певно? житгсдiяльностi архiтектурного середовища. У ходi аналiзу аналогiв i практичних завдана студент виявляс параметри середовища, що володiють найбiльшим емоцiйним потенцiалом. Цi параметри апливають у залежностi вiд простороао-часових i свiтлотiньових ритмiв, у процесi пересуаання, що накладаються на ритми подиху лiодини, формують П емоцiйно-позитивнi й емоцiйно-негативнi стали.

При такому сорийняпi ландшафтно-архiтектурного середовища сооруди утворюють екрани, що фланкують (заужують чи розкривають) проетори й обмежують погляд до кульмiнацiйного розкритгя. Цiлiсна картина € чупсвим вiдображенням реального оточення зi складним переломленням i трансформацiсю його у свiтлi соцiального i родового досвiду, вiдповiдно до поставлено? iдейно? задачi.

У часi окремi фрагменти ландшафтно-архiтектурного середовища цо€днуються при русi, у процесi якого народжусться тема ааги чи легкостi подолання ритмiчного чергування просторiв архiтектурного середовища (створюсться сюжет згiдно з особливостями архiтектурно? мови).

Склад i графiчне оформления - детально вiдновити композицiйний сюжет у замальовнах по ходу пересування загальною вулицею селища вiд автовокзалу до домiнуючого комплексу з мазлонком кульмiнацiйного вiдкритгя iз iнтер’сру громадського будинку. Ескiзнi малюнкн: фломастер, туш.

Завдання Хе 5 - сВживання в ландшафтв архiтектурмих об’сктiа на рiзних рiанях масштабнЫ органiзацiУ архiтектурного середовища /Уточвевня перспектнви iз «пташмного польотуи селищв/

Мета - Формуваивя яросторово? i.де? селища, центра селища, громадського будинку (школи) на перепективi “iз оташиного польоту”.

Завданнв - 1. Стноритн композицiйну структуру селища, його громадського центра i громадського комплексу як сдине структурно цiлiсне архiтектурне середовище. Сполучити зоми унiкального ландшафту з мiсцями стику осноаних вщйв дiяльностi (функцiональвими зонами).

Вжити наступнi оринципи:

1. Принцип медiацi?: взасмозвязок зоанiшнього i анутрiшнього рiшенаа композицiйно?

1 функцiонально-утилiтарно? оргамiзацi? у рiшеннi структури простору архiтектурного середовища.

2. Виявлення ламдшафтних i архiтектурних соцiально-значимих домiнанг i транспорт- них зв’язкiв мiж ними (“вузлiа конгдентрацi? дiялаяостi” i “вiзуальних каналiв”).

3. Вибiр простороаого розвитку i композицiйного рiшевня системи центрiв як взасмозн’язок зовнiшнього i внутрiшнього просторiв.

4.”Вжиаання в ландшафт” архiтектурних об’€ктiв ма рiзних рiвнях масштабно? органiзацi? середовища /уточнсння перспектияи “iз птаошного польоту” селища!.

Композицiю селища студент формус на основi об’сднаннв рiзних масштабних рiвнiв архiтектурного сереловиша: зовнiшнього середовища (магiстраль), громадського центра сели-

39

ща, фрагмснта сеiшща (громадський будинок), внутрiлтньоi iнтер’ерноТ структ)Ёри. Домiнанта розмiщугться в кгеометричному мiсцi танок», що фiксуються з рiзнмх сторiн i дистаноiй.

Пернiий фактор об’гднання - об’сднааня аредметцоУ основа. Селище розглядасться ак простороае обеднання функцiональних зон маiонаселеноi о нункгу. У модслi КОЖНОГО сгрукiураого рiвня студент шукас функцiональнi” фокуси притягання”, зовнiшнi i внутрiшнi IГIЛЯХИ руку. Сонiально-культурне об’сдааная ыдбувасться на основi утилiтарнофункцiонально т система Функцiональне об’гдаанна - створення функцiональних звязкiв мiж обскгами по групах соцiально-культурного обслугоаування насслсння.

Iошим фактором об’гднаоня с включения реального природного лаавiаафiу. Природний ландшафт харазстеркзусться визначеною художньою цiннiстю: об’смнопросторовою структурою. У мiстобудiану компознцiю повиннi выйти “унiкальнi воин” ланщоафту, тобто зони. що мають цi,дмiннi вiд iнших територiй якостi. Переосмислення художпього образу-символу, закладеного у далому природному середовищi вiдбуаасться ак метафоричое об’сднанаи.

Просторово-осьову систему ауляць i дорiг ародиктували два фактора: структура природного ландiнафту i соцiальнi умови. Просторова iерархiя — це естетично i соцiалььо органiзована i семангично й фуякпiонально обумовлена система просторiа для вмзначеноТ дiяззьностi, образно спрмймана дюдиною ял структурне цiле. Вiдповiдно до цього екстраполюються нiльна осьона композицiя, сполучення мальовмичих осей балок i аодойм, або тверда соцiальна регламентацiя.

IСомпозицiйас об’сдвания вiдбувасться на осмовi створемня архiтектурного сереловища. що лоедмус “унiкальнi воин’ i дентри функцiональнi “фокуси тяжiння” населения в iсрархiчно уiзорядковану систему.

Графiчма iнтергiретадiя - 1. Ескiзи селища, громалського центра i громадського будинку на перспективi “iз пташиного польоту”. 2. Ескiзи системи ьулично-дорожньЫ мережi селища основнi на оосднвннi “унiкальних зон ландшафту” iз соцiалано-обумовленими ‚ фокусами тяжiння населсння” i забудовою населених мiсць (проммслоаа зона, торгiвельний центр. адмiяiстраiивний центр, автобуснi станцй й культурно-освiтнiй центр). 3.Ескiз генплану /на го]Iоi рафiчнiй основi М 1:2000/

5. РОЗРОБКА 1 ВИКОНАIIНЯ ГЕНПЛАIIУ СЕЛИЩА НА 6000 ЖИТЕЛIВ

Заадапыя б - Графiчний пiдхiд до виявлення просторовоТ структури селища

Мета - Графiчно грамотне оформленкя генплалу селища.

Завдання - 1) рiшекия системи вулично-дорожньоi мережi селища на основi посднання «унiкальних зон ламщвафту» iз соцiально обумовленими «фокусами тяжiнияь населения;

2) визначити головнi фуикцiональнi зони i Iх центри (промислова зона, торгiвельний центр, вдмiнiстративний центр, аатобуснi станцiТ й культурно-освiтнiй центр та iн.), 3) накреслити генплан у М 1:2000.

Закономiрностi формувания мiстобудiвного утаоревня мають сны особлиаостi i саiй графiчний пiдхiд до винвлення оросторовоI структури. Голоанi питанмя, що при цьому вирiшуються, мають певну послiдоанiеть:

1. Послiдовнiсть виявлення голоаних факторiв i оё’сктiв у процесi створення мiстобудiвноi структура:

1.1. Вплиа спринтливих i неспркятлявих вiтрiв.

1.2. Iнсоляцiя. Наяанiсть акваторiй. Ландозафт.

1.3. Побудона вулично-дорожньпУ мережi в напрямках сприятливих вiтрiв.

2. Виявити, як зробити спряятливi напрямки визначальямми структурними факторами?

2.1. Основу просторовоУ мiстобудiаноi етруктури етаорюють зеленi клиац, що входить у населений пункт (нiсто чи селище) масивом иiд зовнiшнiх лiсiв i акваторiй.

2.2. Вiдповiдно до пього повиияi бути видiленi графiчно з загального тла зеленi тi масиви i клили, що с головними а етруктурi мiста чи селища.

3. Як перейти иiд структури (<В осях» до бiльш деталiзоаамоТ архiтектурноi структури?

3.1. Громадськi цемтри, як правило, спiападають з “унiкальним природним ландшафтом” - найбiльш значимою у композицiйному вiдношеннi i вiдмiнною вiд рядоаих тернторiсю мiста.

3.2. Громадськi центри, що розташованi на територй гiереважаючпго природного фактора, з’сднуються в поперечному напрямку iз громадськими центрами, що знаходяться у глибинi житлових масивiв, i у подовжньому напрямку мiж собою.

3.3. Цi за’язки графiчно повиннi бути виявззенi бiльш масштабно (будьварами, алеями), гцоб показати Iх бiльш аажлиае значения етосоано рядових аулиць.

4. i.Цо представляють iз себе громадськi центри? (Екстер’ср селища — розкрмпя на зоннiшнiй свiт, iнтер’ср — вiдбуаасзъся органiзацiя простору (система площ) усерединi селища).

4.1. Кожний громадський центр являс собою простiр як систему посднаних мiж собою площ i центральнвх вуляць. Кожна площа — це простiр, обгороджений екраиами будинкiв, рельсфним перепадом чи високими деревами. Границi площi повиннi чiтко сприйматися i фiксуватися лiодиною, тобто людина повинна мати можливiсть фiзично охопити IУ пбсяги i композицiйно з’сднати Iх у саоТй евiдомостi до цiльного образу.

4.2. Ппвинна бути витримаиа масштабна iсрархiя — розходження мiж головним i другорядним простором. В мiру вйщаленвя вiд головного зменшусться масштаб просторiв i об’смно- аластичних форм — i це показус, чому пiдкорясться структура селища (мiста) i як поступово структура переходить до масштабу людини.

4.3. Цю ж послiдовнiсть повинна мiстити в собi i внутрiшня структура будмикiв: пайбiлыо аеликi по габаритах примiщення розмiщенi найближче до домiнуючого зовнiшнього фактора, а дрiбнi примiщення пiдлеглi йому, як голояному елементу композицй, формуються вздовж головноТ осi. Багатофумкцiональнкй комплекс мак декiлька великих примiщень Ёз рiзних блокiв, що звязамi мiж собою ще бiльш великими просторами (вестибюль чи рекреацiйний вузол). дрiбнi просторм посдиус простiр коридорiв.

5. Таким чином, як у еелищi (мiстi), так i а будинку повинен iсмувати структурний каркас, як стоабур дерева чи хребет у таарин.

41

11. Поелiдовнiеть виконання завдання з форао’вання генплану селища:

1 стан: Розробка сскiз - iдсI селища - вирiшсння просторово? структури, головного ддапряму розвитку i просторово-територiально? форми в масах.

1 Визначиги за оормагивами осиовмi функдiональнi зони селища; на схемi варiшити зВ’язЮ мiж центрами функцiоналънях зон без конкретно приа’язки до ландозафтноТ струю тури.

2. Розрахуаати територiю селища ак малого населеного пункту згiдво iз зааданням.

З. Виявити i визначити а реальному середовищi унiкаланi а композицiйному ттланi зони ландхзiафту i виконати ескiз iснуючоi ситуацiГ на перспективi (<з игашиного лольотул з аизначенним типу з’сднання з цими зонами основних громадських центрiв - фуикцiоналаних аузлiв тяжiння населения.

Вiсля чого на топографiчнiй основi нанести обраяi мiсця розмiщенна громадськвх центрiв 1 означити грамицю територй малого мiста чи селища. Урахуаати фiзичзii i клiматичнi умоам: напрями 1 силу яiтрiв, уклiн територii, рельеф лаiiдаiафту, орiгнтацiю згiдно напрямам свiту 1 iнсоляцiю, а також геологiю грумтiв. Визначити, де буде розмiщемня станц1Т водозабору i очиснi споруди, а також електростанцiТ i котеланi. Мiж мiсдями розмiщення громадських центрiа проаести осi вулица i з’еднати селищну ауямцю iз зоанiвзнаою дорогою при цьому намiтити територiю автовокзалу — посередника мiж зоанiшнiм i анутрiшлiм свiтом.

4. Визначяти «мiф мiсцяя 1 тектонiку реласфу територii, обрамоТ для розмiщення селища. i на цiй оснонi етворитм ескiз — iдею селища, що полягас у поеднаннi яуяiкаланих мiсць» ламдIлафту з обранням маршрузу конграстного чи нюамсного ритму розгортання сюжету пiзнания естетично амразного образу селища: накреслити композицiйну структуру. зображену в перспектмяi «з птагаиного польотуя, i видоаi кадри по ходу руку аздовж селищноi аулицi (на листi формату А1).

5. Виконати схему функцiонального зонуаання територiТ селища з урахувамиям композицiймоУ структури, при цьому а першу чергу розташуватм промислову зону в сторонi найчастiшого i найсильнiшого напряму вiтру аiд сельбищноТ територй (додаток 1). При цаому головна увага придiляеться стаоренню системи зелених насаджень уздоаж рiчок, крутих оврагiв, балок i вулиць, а також створенню паркiв, скверiа набережних, лiсопаркоаоТ зонм 1 захисша зелених насаджена аiд промислоаостi (за нормативами шкiдлнаостi проммслових пiдприемста).

Система зелених насад.жень сгворюе головну просторову структуру мiст i сслищ: вона фiксуе аулично-дорожню мережу як систему явiзуаланих каналiв просторово-часовоТ композицiТ населеного пункту» i фiзично з’сднуе зовнiшнг 1 вяутрiшнс середовище (додаток 8).

6. Визначити а реальному середоаилзi мiсця розмiщемня архiтектурних домiнант i акцентiв i ма ескiзмих зарисоаках намiтити розмiри i форму архiтектурних домiнант, акцснзiв i пауз — етажмiста фоноаоi забудоаи, якщо нона ще не iснус а iсторично сформованiй зонi населеного пункту.

Пiсля чого перенести на генплаа (М 1:2000) найбiльщ амразмi за структурою композицiйного сюжету шляхи мi>к обраними громадськими центрами, мiсця розташуаааня архiтектурних домiнант i акцентiа, якi створюють ритм яросторових змiн, узгоджений з просторовим ритмом ландшафзу.

7. Паралельно з пунктом 4 визмачаеться переважнай просторовий напрямок розаитку лаадшафту i з ним узгоджуютася домiмуючi напряма таляхiа, що поеднують мале мiсто чи селище з iншими населеними пунктами. Пiсля чого аизначаютася головнi транспортяi магiсгралi мiсакого значения селищнi аулицi чи бульвара i другоряднi шляхи — районнi га жигловi вулацi. Стиорюсться система вулично—дорожнiх мереж яка переаiрясться а графiчвому зображсннi на псрспектавi оз оташиного польоту ландшафтнЫ ситуацii i тервторiiа, обрамо1 для малою о мiста чи селища з нанесениям шляхiв руху, архiтектурпих ломiнант 1 акдемтiв. На пьому схемному зображеннi територiТ угочнюстася зя’язок малого мiста чи села з ландшафтом i обараеться громадсакий пентр - а найбiльш виразнiй композицiймо зоаi лаю-юлшафту,

42

заiдки видно зовнiшнi домiнаяти ламдшафту (море, озеро чи рiчку високi гори чи пагорби, лiс або красивмй пейзаж).

8. Важлмвим рiгленкям при створеннi вулмчнмх дорожнiх мереж е аибiр мiсця знаходженкя автовокзалу i форми аулицi, яка поеднус його з громадськкм центром малого мiста ин села. Вулиця мiж автовокзалом i громадськни центром стае головним стержнем композицiГ мiста (Додагок 2).

9. Перенесемня обраного функцiонально-композицiймого рiшеммя простороао-часовоТ структури мiста чи села на гемллан з урахуаанням напрямiв свiту, iмсоляцii, ландшафтноУ структури i «рози вiтрiвл (Додаток З). Узгодження системи транспорту смстеми зелених насаджена, системи центрiв i системи композмцiйних зв’язкiв мiж домiнантами i акцентами малого мiста чи села (додаток 8).

Проект геипламу селища окрiм амцiлення осмоаних функцiональних зон i об’сктiв. включас аикреслену топографiчму основу з горизонталями через 1 м або через 5 м, вуличнодорожню сiть в червонмх лiнiях з проведеною централамою вiссю систему гтлощ з основнимм еуспiльними комплексами, (iмодi гругiм житлових будiвель i цемтри мiкрорайонiв), основнi профiлi вулиць i «троянду аiтрiаь. На пiдрамник виноеяться також основнi технiкоекономiчнi показмики: баланс територй розмiщення i спiввiдношенаа оеновних фумкцiональних зон (% i н га), тип виробництва, густмна населения селища i щiльнiеть забудови сельбищноi територiТ, ексллiкацiя будiвела i споруд.

III стал: детальне опрацюванни елсмснтiв генплану: форми i розмiру громадських площ, трамепортних вузлiв, алей i бульварiв, набережних i вулиць.

10. Винайти форми i розмири площ — цемтрiв рiзнмх фумкцiонвланих зон за композицiйним привцмпом етворешiя вiзуальних «майданiв панорамного оглядуь: кожна площа понинна бути «вiдкритая, тобто не забудоваца, до певноi сторонi мiста чи села де знаходиться архiтектурна домiнанта чи сунiкальмий ландшафть. Вiдповiдно до цього i з урахуваиням загальнЫ композицiйноТ iдеi етворюсться забудова площi громадеькями будiалями з визначеннам головноi форми до якоТ зверненi усi iншi комплекси: при такому еередовищньо - систем- ному пiдходi до проектування стаорюстася ансамбль площi (додаток 4).

11. Визначитм розмiщення, форму i розмiри транспортммх вузлiв згiдно з нормативами (додаток 5), а також мiсць розмiщеммя ма перехрестi громадськвх будiвель чи громадських площ згiдно з обраною етруктурою мiста чи села. Накреслмтм згiдпо з обраною категорiсю профiлi вулиць i зовнiшнiх дорiг чи транспортиих магiетралей (додаток б).

12. у таблмчвiй формi показати наступнi розрахунковi данi: (<Баланс територiТь, «Технiко-економiчнi показнмкиь, «Умовмi позначкил, «Екеплiкацiю громадських площ, будiвель i споруд» (додаток 8, 9). Оформмти надписами (чи лiдписами) усi кресленяя ма генпланi.

Графiчне оформления проекту “Геиплан селища”.

43

5. НАIIИСАННЯ ПОЯСшОВАЛЬНОУ ЗА[IИСКИ ДО ГЕНПЛАНУ СЕЛИЩА

З курс , осiвнiй семестр

I.Уведення. Логiчне обгрунтування процесу дослiдження ситуацiУ i художньо-гворчого продесу. Принцип мiждисциплiнарного оавчання.

i. Логчнi поняпя i категорiУ творчого процесу.

1 Мiстобудiвна ситуация: природний ландшафт, зовнiшнi звялси i соцiальнi вимоги. Вибiр мiсця роэташування i розрахунок територй селища з урахуваыням клiматичних умов.

2. Мiфологiчнi, естетичнi i фiлософськi основи вiдчуття ландшафту (його художньообразного вiдображення) - як основа формування композицй.

З. Формування зв’язкiв мiж вузлами тяжiння населения - цснсрами функцiональних зон(авiосганцЁя, громадський центр, школа). Функцiональнi зони i просторова структура се- пища в данiй ситуацiУ.

4.Формируаання просторовоУ структури селища:

а) осi розвитку селища, напрям бульварiв i паркiв,

б) розмiщення громадськоТ площi чи системи громадських майдамiв i Ух звязок iз системою зелених насаджень,

в) система вулиць i дорiг селища.

5. Розрахунок технiко-економiчних показникiв селища.

6. будiаельна фiзика.

7. Технологiя будiвельного виробництва i органiзацiя будiвелъних i земляпих робiт на територiУ селища.

44

додаток 2 --ВИКОРИСТАН1IЯ В ПРОЕКТУВАННI КЛIМАТИЧНИХ ФЛКТОРIВ

Основнi ярироднi фактори, що апливають на аибiр зериторi1 мiста:

Рацiональнс ВикорисТонуьиiiiдЯ вриродиих уМОВ при плануааннi, забудовi i Ьищйiлк ваннi мiст с предметом оеоблиаоi уваги.

Органiчна сднисть природи i мiськоi забудоаи досягасться ёезпосередньо а процесi стаорсння плануаальноУ структури мiста i всiсУ його об’смноI композицii.

Осноаними природними чиовитсами, що валиватоть на вибiр територii для населевого мiсця, :

клiматичнi умови в посднаннi iз зеленими насадженнями; рельсф;

гiдрологiа рiчок i аодоймищ; iнженерно-гсологiчнi умови.

За аизначеннвм радянських клiматологiв, клiмат — це закономiрна послiдовнiсть

ири розробцi генерального плану мiета необхiдно виачити данi про клiяат району, в акому проектустьса мiсто.

для отримання досi агльо воаво? клiматичноТ характеристики необхiдно мати:

середньомiсачнi темлератури i аiдноснi аоi коегi ооаiтря; 74 середньомiсичнi максимуми добовон темпераз ури воаiiря;

середнiй хiд температури воаiтра по годиннмку доби за чераень, липень, сервевь i всресень;

абсолютнi максимуми температури “поиiтрм дла лiтнiх мiсяцiа i мiнiмуми дла за-

моаих;

середньодобоиий хiл вiдносно? аоткосгi поаiтря по годиннику лоби за червель, липень, серпень i вересень;

троанди вiтрiи — аекторнi дiаграми, що характеризують воаiоры)ванiсть iiротасои року вапраму i гавидкостi вiтрiи, з вадiленнам повторюааностi твталiв;

середню швидкiсть i повторюаанiсть румбiа аiтрiа за епостереженняма а 13 ч за сiчеаь, чераснь, лапень, серпень i вересень;

данi, що характервзуiоть мiкроклiматичаi особлиаостi окремих частвв мiськоi iериторiУ.

метеорологiчних процссiв, ака аизначасться комплексом физико-геоiрафiчвах умои i впражанься а багагорiчаому режимi погоди, що спостерiгасться в данiй мiсцеаосзi.

— лей стан метеорологiчних елементiа за невеликий промiжок часу.

Рас. 32- Приклад оптимального освоения доладного рельефу.

47

Озеленення територii в межах забудоаи селища винна скла,цати не менше за 20% - 40% вы загальноТ територiГ фiаень озеленення територiТ забудоаи). Зелена зона а межах селища за функцiональною належнiстю розподiлясться на:

- озелененкя територй загального кориетування (сади, парки, скнери, бульаари, ботанiчнi сади та iншi; парки i сади житлоаих районiв, мiжквартальнi сквери, пiахохiднi алеТ тощо);

- зеленi територiТ обмеженого користування (санiтарно-захиснi зони i дiлянки зеленого господарства на промислових, торгiаельних й комунально-складських територiях;

- зеленi територiТ спецiалiзоаавого призначення (дiлянкк зеленого будiаництва i гоеподарства швидкiсних дорiг, магiстральних аулиць i дорiг, аатостоянок тощо).

ГТлощу озеленених територiй загального користування треба приймати 9 (11) кв. м/чая. (п. 5А ДЕН зб092*).

Бульвари i пiтлохiднi алеТ повиннi об’еднати усi напрями масових потокiв пiщохiдного рухоаi. Пiирину бульаарiа з однiею повздовжяьою пiохохiдною а.iзеею треба приймати не менвiою за 10 м.

Розмiщенкя зон аiдпочжнку треба передбачати на ламдшафтнмх рекреатдiйних територiях селища, з урахуаанням доступностi Тхня громадськону тракспортi за не менше нiж за 155 рiк.

Зелену зону проектують ак безперерану систему зелених територiй у посднакнi iз замiськими. Зоанiшнi нежi зелены зони повионi проаодитись по природних рубежах, гралепортних магiстралях, по межах зенлекориетуаань. Озеленення територiТ а нежах забудови селища аинна складати не меипте за 20% - 40% вiд загальноТ теркторТТ (рiвень озеттенення територiТ забудоаи). Зелена зона а межах селища за фуякцiональною належнiстю розподiлястьса на:

- озеденення територiТ загального користування (сади, парки, скаери, бульаари, ботамiчнi сади та iншi; парки i сади житлових районiв, нiжквартальнi еквери, пiшохiднТ алеТ тощо);

- зеленi територiТ обнеженого користуаамня (санiтарно-захиснi зони i дiлянки зеленого господарства на промисловах, торгiаельних й комумально-складських територiях;

- зеленi територiТ спецiалiзованого призначення (дiлянки зеленого будiаництаа i господарства швидкiсних дорiг, магiстральних аулиць i дорiг, аатостоянок тощо).

Площу озеленених територiй загального користуваимя треба прнймати 9 (11) кв. м/чол. (п. 5.4 ДЕН зб092*).

Бульаари i пiшохiднi ады повиннi об’€щнатм усi напряни масових оотокiв пiшохiдного руховi. Ширину булааарiв з однiсю повздовжкьою пiшохiдною алесю треба приймати не меишоюза IОм.

Розмiщення зон вiдпочинку треба передбачати на ландгпафтно-рекреацiйних територiях селища, з урахувамням доетупностi Тхня громадському транспортi за не менше нiж за 1,5 рiк.

56

для нормального фуикцiоиування населеного пункту (селища) та створення зручних умiв жипя населения велике значеняя мае iнженерне забезпечення та благоустрiй: водопостачавня, теплопостачання, камалiзацiя, очищення стiчних вод та заходи з iнженерноТ пiдготовки територi1. Водозвбори iз поверхневих джерел господарсько-питних водопроводiв тре- ба розмiщувати вище вiд нипуекiв стiчних вод, наеелених пунктiи, у районах, якi забезпечують органiзвцiю зон еанiтарноi охорони. для етанцiй очищення води необхiдно персдбачити дiляяку площею 2 га (п. 8.9 дБН 36092*).

Заходи з iнженерноi пiдготоаки територй передбачають вертикальне планування, органiзацiю вiдведення дощових i талвзс вод, трасування аузлщь i дорiг, стиорення лiсосмуг для захисту вiд вiтру й спецiальнi заходи, якi визначвюхься з урахуванням iнженерногеологiчних та гiдрогеологiчних умiв, впливу сейсмiчних явищ (iнженерний захист вiд затоплення паводковими водами, осаосвпя заболочеввх тервторiй, боротьба з яругами, зсувамв, обваламв, карстоаммв i селевимв потоками, свiговвми лавивамв).

Мiсця випуску стiчввх аод повввмi бути розмiщенi ввжче за течiею рiчкв вы межi васеленого пункту й усiх мiсць його водокористувавмя. Мiсце очвщевня кавалiзацiйноi води слiд розташовуватв мижче за течiсю рiкя i вiддiлятв вiд тервторiТ селвща првблвзно ва 1000.2000 м. Для стамцiй очищення меобхiдно передбачатв дiлянку площею 10 га (в. 8.9

ДЕН 36092*).

Джерсламв теплопостачанвя можуть бутв мiсцевi котельвi чв iпдивiдуальвi опалювальвi првстро1.-

З. Вадоаищаi споруди та заклади культури: клуб чи театр, музеТ та експозицiйнi зали, бiблiотека, кiнотеатри.

4. Торговельне обслуговуваняя: ринки, продоаольчi та промтоварнi магазини, улiвермаги, спецiалiзовааi магазаям, кулiнарiТ.

5. Побутове обслуговування: буданок побугу, атель€, перукарня.

б. Заклали громадського харчувааня: Удальня, кафе, рестораа.

7. Готель.

8. Транспортнi споруди (автостоянки, автоаокзал, стакцiТ обслуговуваная).

9. Спортивнi споруди та заклади: стадiон, басейн, спорткомплекси. Фiзкультурноспортивнi споруди загального користувааня (спортивне ядро, майданчика для зайвяти спортом, спортивнi зала, басейни тощо), як правило, треба об’сднувати з обектами загальноосвiтшх шкiл та iнших навчальних закладiв, установ вiдпочинку й культура.

10. Установи народноТ освiти: школа, мiжшкiльнi центри комп’ютерного i виробничого навчання, дитячi дошкiльнi установи, професiйно-технiчнi й середаi спецiальнi навчальнi за- клади.

11. Установи вi.дпочинку й туризму: будинкм вiдпочинку, база вiдпочинку, молодiжнi табора, мотелi, кемпiнга.

59

СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ

Основив лiтературв:

1 .Антонов В.Л., Шубович СА. Архитектурная композиция как система “человек - среда”. -

К.: }-ГКИТI4АГ, 1999. - 72 с.

2. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования. — М.: Стройиздат, 1982. -224 с.

3. Косицкий ЯВ. и др. Учебник для ВУЗов. Основы теории градостроительства. — М.: Стройиздат, 1986.

4. Держаанi будiвельнi норми УкраУни. Мiетобудуаааня, Плануваиня i звбудова мiських i

сiльськмх посслень. дБН 360— 92*. — КиТв. Укрархбуд-iнформ, 1993. — 107 с.

5. Яргина ЗН. Градостроительный анализ. — М.: Стройиздат, 1984.— 245 с., ил.

додаткова лiтервтурв:

7. Антонов В.Л. Градостроительное развитие крупнейших городов. — Киев-ХарьковСимферополь: Мин. архит.и стр.пол. Крым, 2005. —643 с.

8. Антоноа В.Л Композиция городской среды /1 Методологические проблемы системного подхода: дисс... д. архит. 18.00.01.-М., 1987.- 440 с.

9. Антонов В.Л. Посредник. Именно с его помощью происходит диалог человека и среды /1

Архитектура. - 1984. - М9 5.

10. Антонов ВП. Городские пути движения как категория градостроительной композиции. 1/

Строительство и архитектура. - 1976. - М 8.

11. Антонов ВП. Естественные условия - категория объемно-простраиственоой кпмпозиции.

//Строительство и архитектура.-1974. - Ка 6.

12. Антонов Вд. Природный ландшафт - пластическая и визуальная основа композиции города//В помощь градостроителю - проектировщику. - К.: Будiвельник, 1974.

13. Саймондс Дж. Лавдшафт в архитектура. - М.: Стройвздат, 1965. - 194 с.

Наачальне видапая

Iiроекi селища на 6000 жигелiв. Роздiл кРозробка генерального плану еелищаа Iметодичнi вказiвки для еамоетiйноТ робоги етудентiв З курсу денноТ форми нанчання напряму 6.060102 кАрхiтектураа)

Укладачi: Лариса Панлвна Панола, Ольга Семенiвна Солоайова

Вiдповiдаланий за випуск Г.Л.Коптсва

Редактор М.З.Аляб’св

Комп’ютершiй набiр i веретка укладачiа

План 2007, поз. 211

Пiдо. до друку 14.11.2007 друк на рiзографi Ум-др. аркушiа 2,0

Обл-вид. аркушiв 1,8 Папiр офiений Тираж 50 прим.

Формаi 60х84 1/8 Замонл. Ю 3856

ХНАМГ, 61002, Харкiв, нул. Революцii, 12

Сектор оперативноЗ лолiграфiТ при ГОЦ ХНАМГ

Курсовой проект на тему «Поселок на 1,5 – 5 тыс. жителей»является первой самостоятельной планировочной работой по дисциплине «Архитектурное проектирование», целью которого является практическое освоение лекционного курса «Основы теории градостроительства и районной планировки», формирование навыков градостроительного проектирования территорий муниципальных образований.

В соответствии с этим в проекте предусматривается проведение предпроектного анализа заданного по Приложению 2 района строительства, выбор участка под поселок, определение его емкости, а также производственно-экономического профиля поселения. На основе этого студент формулирует программу-задание в виде задания на проектирование курсового проекта (см. Приложение 3).

Следующая задача: учитывая конкретные природно-климатические характеристики выбранного участка и действующие нормы градостроительного проектирования, предложить планировку и застройку поселка. При решении этой задачи должен быть осмысленно использован опыт реального проектирования и теоретических разработок в этой области, т.е., необходимо выполнить сбор и изучение аналогов по принципам формирования застройки, по планировочной структуре, градостроительному зонированию поселений, построению систем их общественного обслуживания, озеленения и инженерно-транспортной инфраструктуры поселка.

Графическое оформление материалов проекта, его текстовая часть, включая необходимые расчеты, и защита проекта завершают курсовое проектирование.

Задание на проект (форму см. Приложение 1) предусматривает разработку генерального плана и проекта планировки фрагмента поселения в пределах заданного участка местности с определенной топографией и климатическими характеристиками. Предпроектный анализ, проводимый студентом, позволяет выявить целый ряд конкретных ландшафтно-климатических характеристик, планировочных ограничений и особых условий расселения в заданном районе. На основе этого анализа студент выбирает площадку под поселение, составляет задание на проектирование, выполняет необходимые расчеты по определению параметров селитебной зоны и предлагает наиболее обоснованный вариант планировочной структуры поселка.

Проработка проекта идет по линии уточнения специализированных градостроительных схем (функционального и строительного зонирования, планировочной структуры, озеленения, общественного обслуживания, пешеходно-транспортных связей) в увязке с задуманной композиционной схемой поселения. Работа над проектом делится на 5 основных этапов (см. График, табл. 1). Рейтинг № 1 проводится как завершение 1-го этапа – предпроектный анализ ситуации, в виде АПЗ на проект поселка. Рейтинг № 2 фиксирует составление эскиза застройки фрагмента поселка и эскиза графической части КП. Рейтинг № 3 отражает готовность материалов к защите КП.

На каждом занятии, включая консультации, необходим личный контакт каждого учащегося с преподавателем. Обучение процессу градостроительного проектирования возможно только при индивидуальной работе со студентом. Это обусловлено сложностью творческого процесса, многообразием учитываемых требований и взаимовлияний, большим количеством приемов их удовлетворения и увязки.

В составе проекта:

А. Пояснительная записка с иллюстрациями:

  1. Предпроектный анализ ситуации.

  2. Архитектурно-планировочное решение поселка (территориально-планировочная организация поселения).

  3. Эскиз застройки центра поселка.

  4. ТЭП генплана и проекта планировки поселка.

Б. Графическая часть – не менее 4 листов формата А-1 экспозиции:

1. Ситуационный план и макет рельефа, М : 1: 10000.

2. Генеральный план поселка, М : 1: 5000 (1: 2000).

3. Панорама застройки поселка в целом (с учетом рельефа).

4. Проект планировки фрагмента поселка (центр с прилегающей жилой застройкой), М : 1: 1000.

5. Аксонометрия проекта планировки фрагмента поселка на плане масштаба 1 : 1000 или 1 : 500, или «3д».

6. Развертка застройки фрагмента с учетом рельефа.

Выдача задания на КП состоит из следующих действий:

а) Выбор студентом географической ситуации (Приложение 1).

б) Выборка данных по ветровому режиму местности с построением сезонных графиков – роз ветров, по скоростям – в м / с и повторяемости – в процентах по 8 румбам направлений по сторонам горизонта (по странам света). Штили при этом указываются в процентах к числу случаев ветра в сумме по всем направлениям, взятым за 100 % [1].

в) Определяется морфология рельефа, т.е., выявляются крупные формы его природной ситуации. На топоплане необходимо различить главенствующие формы: холм (холмы), гряду, склон (склоны), овраги, долину, систему долин, ложбину и т.п. – рис. 1. Затем определяется географическая ориентация их, т.е., положение формы, ее основной оси, или осей, относительно стран света. При описании используется обычная терминология физической географии.

г) Фиксируется наличие водного зеркала (объекта) и его характер. Для озер следует указать примерную площадь и, возможно, глубину, а для рек и ручьев – направление течения, ширину водотока в пределах заданной ситуации и расстояние от истока. Это позволяет [2] определить необходимую ширину водоохраной зоны – один из видов планировочных ограничений. На топоплане обозначаются зоны затопления территории паводковыми водами, рассматривается возможность запруды водотоков, или понижений в рельефе.

д) По атласам и другим материалам в пределах ситуации или поблизости размещают элементы транспортной инфраструктуры. Общая социально-экономическая характеристика района размещения поселка определяется с привлечением литературы по экономической географии, изданий местной прессы или схемы территориального планирования муниципального района.

е) Подбирается рекомендуемая для курсового проектирования учебная, нормативная и справочная литература – см. раздел III.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.