Російське латинське

1) Зони помірного клімату У N

2) Зони помірного і холодного клімату УХЛ NF

3) Зони тропічно-вологого клімату ТВ TH

4) Зони тропічно-сухого клімату ТС TA

5) Зони тропічного клімату Т T

6) Для всіх кліматичних районів

на суші і на морі О U

Приклад: Маркірування магнітного пускача: ПМА-6122У22Б. Судячи з У2 можна сказати, що: У - даний апарат призначений для роботи в країнах з помірним кліматом при значеннях температури від -40° до +40° при середньомісячній вологості повітря 80% при 20%; 2 - у приміщеннях, що мають вільний доступ зовнішнього повітря.

VI. Класифікація апаратів за принципом дії, родом струму, часом дії, конструктивним особливостям буде розглянута у лекціях, присвячених будові і характеристикам апаратів.

1.3. Класифікація електричних установок

Кліматичні особливості роботи електричних апаратів треба співвідносити з категоріями електричних установок.

1. Відкриті чи зовнішні електричні установки – це електричні установки на відкритому повітрі захищені навісом і сітчастим загородженням.

2. Закриті чи внутрішні електричні установки – електричні установки, що знаходяться у закритому приміщенні.

Приміщення бувають:

а) сухі, де відносна вологість не перевищує 60% при 20⁰С. Такі приміщення називаються нормальними при відсутності в них умов, характерних для приміщень жарких, курних, з хімічно небезпечним середовищем чи вибухонебезпечних;

б) вологі приміщення, в яких пари і конденсована волога виділяється лише тимчасово з вологістю не більше 75%.

в) сирі приміщення, в яких відносна вологість тривалий час перевищує 75%;

г) особливо сирі приміщення, де вологість близька до 100%, стеля і стіни вкриті вологою;

д) жаркі приміщення, де температура тривалий час перевищує +30°;

е) курні приміщення, де пил, що виділяється, попадає усередину електричних апаратів і електричних машин. Вони підрозділяються на :

• із провідним пилом;

• з непровідним пилом.

ж) приміщення з хімічно активним середовищем, що містять пари або відкладення, що утворилися, що руйнують ізоляцію і струмозахисні частини.

Залежно від сукупності цих факторів приміщення підрозділяються на: приміщення з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні приміщення.

Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, де наявні такі умови:

а) вогкість і провідний пил,

б) струмопровідна підлога,

в) висока температура,

г) можливість одночасного зіткнення з металевими корпусами і з заземленими металевими конструкціями.

Особливо небезпечні приміщення – це такі, де наявні такі умови:

а) особлива вогкість.

б) хімічно активне середовище.

в) одночасна наявність двох і більш умов з підвищеною небезпекою.