11. Історичне значення унв XIX ст.

Значення УНВ полягає в тому, що воно:

1. Підняло рівень української національної свідомості;

2. Сприяло розвитку української культури, відродженню української історії, а також захищало українську мову;

3. УНВ доказало, що українці це окрема нація з самобутньою культурою, історією, а українська мова – самостійна і самодостатня мова окремого народу;

4. УНВ сприяло політизації українського суспільного життя і підштовхнуло український загал до усвідомлення необхідності політичної боротьби як засобу розв'язання українського питання.

УНВ XIX ст. мало свої загальнонаціональні риси, що біли характерними для підросійської та підавстрійської України, так і регіональні особливості. Вони були обумовлені перебуванням українських земель під владою різних держав. Очевидним був вплив на УНВ з боку загальноєвропейських історичних тенденцій, що засвідчило тісний зв'язок українського національного руху з європейськими суспільно–політичними процесами. Це характеризувало український національний рух, як складову частину загальноєвропейської історії.

УНВ пройшло 3 відомі етапи, в яких на порядок денний ставилася проблема відродження українського народу в широкому контексті. Цьому сприяла діяльність таких українських організацій, як «Руська трійця», «ГРР», «КМТ», «НТТШ», «Громада», «Стара громада» та інші.

12. Виникнення українських політичних партій наприкінці XIX – початку XX ст.

I. Соціалістична течія в українському визвольному русі

Утворення українських партій збіглося у часі з формуванням української політичної еліти. Першими з'явилися партії соціалістичного спрямування. Тривалий час вони домінували кількісно.

Політичні партії Галичини.

а) Русько – українська радикальна партія РУРП.

РУРП було засновано у жовтні 1890 р. у Львові . ЇЇ засновниками були Франко, Павлик, Левицький та інші. Це була перша українська партія європейського зразка. Вона мала свою програму та реєстроване членство. Програма партії базувалася на синтезі ідей європейського соціалізму з національною українською ідеєю. Партія вимагала запровадження політичних свобод, передачу землі селянам, а також розвитку кредитування сільських громад. Окрім згаданих політичних та економічних цілей, РУРП виступала за розвиток українського народу у складі Австро-Угорщини. Починаючи з 1891 р партія керувала вічевим рухом в Галичині. Наприклад, 1894 р вона провела крайове віче на підтримку політичних свобод, захист української мови, а також з вимогою скасування податків на пресу.

б) Українська соціал – демократична партія УСДП.

УСДП виникла в Галичині 1899 р. ЇЇ утворили частина радикалів і представників невеликих соціал-демократичних організації. УСДП була складовою частиною австрійських соціал-демократів. Лідерами УСДП були: Ганевич, Вітек, Бачинський. Партія орієнтувалася на теоретичні засади західноєвропейської соціал-демократії. Українські соціал-демократи ставили за мету розв'язання українського питання на політичному рівні. УСДП прагнула досягнути політичної самостійності українського народу та утворити вільну Українську державу.

Політичні партії Наддніпрянщини та Сходу України.

Українські політичні партії Наддніпрянщини на відміну від Галицьких створювалися за умов відсутності політичної свободи та антиукраїнської колоніальної політики. Їх поява відбувалася в багатьох випадках нелегально.

в) Революційна українська партія РУП.

РУП виникла в Харкові на початку 1900 р. Вона була першою українською політичною партією Російської імперії. Її заснували Антонович, Русов, Камінський, Міхновський. Місцеві організації РУПу («Вільні громади» діяли окрім Харкова у Києві, Полтаві, Чернігові, Лубнах і Львові). У 1902 р. в Києві відбувся перший з'їзд РУПу, а у 1903 р. її Київський осередок запропонував на обговорення «Нарис програми партії», в якому містилися вимоги повної автономії України. У партії розгорнулася дискусія, головним її питанням було: що обрати за пріоритет у політичній боротьбі? Пропонувалося обрати за головне або розв'язання українського національного питання, або вирішення суто соціально-економічних проблем. У 1904-1905 рр. дискусія набула надзвичайної гостроти. Через це було зірвано проведення чергового з'їзду РУПу, який планувалося скликати у Києві у грудні 1904 р. У січні 1905 р. частина партійців відкололася та утворила Українську соціал-демократичну спілку («Спілка»), яка згодом увійшла до РСДРП. У грудні 1905 р. другий з'їзд РУП перетворив її на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДПР). З 1902-1905 рр. партія видавали друковані часописи «Гасло», «Селянин».

г) Українська соціал – демократична робітнича партія (УСДРП).

УСДРП виникла у грудні 1905 р. ЇЇ лідерами були Порш, Антонович, Петлюра та інші. Партія діяла на засадах Єрфутської програми німецької соціал–демократії. УСДПР виступала за ліквідацію самодержавства, перетворення Росії в демократичну республіку, надання Україні політичної автономії.

Партія обстоювала право української нації на культурне і політичне самовизначення, українізацію школи, громадського життя. УСДПР проводила активну пропагандистку компанію серед українських робітників і селян.