Тема 1.3. Економічні потреби та інтереси

1. Суть і класифікація економічних потреб.

2. Економічні інтереси: суть, види й взаємодія.

1. Економічні потреби – ставлення людей до нестачі певних благ з бажанням володіти ними. Таким чином, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Надаємо класифікацію економічних потреб за певними критеріями:

1. За ступеням реалізації:

• абсолютні, що відповідають світовому рівню;

• дійсні, які типові для даної країни або регіону;

• платоспроможні.

2. За пріоритетністю (за А. Маслоу):

• фізіологічні;

• у безпеці й захисті;

• соціальні (у спілкуванні);

• у повазі;

• у самовираженні й самореалізації.

3. За суб’єктами:

• індивідуальні, колективні й суспільні;

• потреби домогосподарств, підприємств і держави.

Розвиток людства диктує необхідність постійного подолання суперечності між зростанням потреб і обмеженістю ресурсів. Це проявляється у дисбалансі між попитом і пропозицією: наявність перевиробництва при перевазі пропозиції та дефіциту при перевазі попиту.

Задоволення потреби супроводжується отриманням корисності. Відрізняють загальну і граничну корисності. Загальна корисність – це підсумкова, накопичена корисність усіх благ, що споживаються. Гранична корисність – це показник останньої одиниці блага при безперервному споживанні. При цьому діє закон спадної граничної корисності, за яким кожна додаткова одиниця блага, що споживається, приносить людині менше задоволення, ніж попередня.

Треба відзначити три етапи розвитку потреб:

• 1-й етап при домінуванні матеріально-речових потреб (до кінця 50-х років 20 ст.);

• 2-й етап з перевагою потреб у соціальних послугах (до нашого часу);

• 3-й етап при пріоритетності вільного часу почав формуватися у 80-90-ті роки 20 ст.

2. Усвідомлені потреби мають назву економічних інтересів.

Економічні інтереси можливо класифікувати за деякими критеріями:

1) за суб’єктами:

• особисті (індивідуальні);

• групові (колективні);

• державні;

2) за об’єктами:

- матеріальні (майнові, фінансові);

- духовні (інтелектуальні);

- соціальні (влада, місце в суспільстві);

3) за засобами реалізації:

- завдяки зростанню доходів;

- за рахунок нагромадження колективного і національного багатства;

- за рахунок підвищення соціально-економічної ефективності.

Суперечності, властиві економічним інтересам, мають суб’єктивні й об’єктивні підстави. Суб’єктивний аспект пов’язаний з індивідуальними особливостями кожної особистості, свідомим вибором нею певної діяльності. Об’єктивна сторона спирається на специфіку певного історичного періоду, який склався незалежно від волі й свідомості людини. Зіткнення інтересів може мати еволюційний (неантагоністичний) і революційний (антагоністичний) характер. Тому проблема пошуку компромісів, тобто узгодження інколи протилежних інтересів має принциповий характер для стабільного соціально-економічного розвитку.

Тема 1.4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку

1. Суть і класифікація економічних систем.

2. Власність як економічна категорія.

1. Економічна система – це об’єктивна єдність явищ і процесів економічного життя, тобто сукупність видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл , обмін і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.