Неморфологічні способи словотвору

До неморфологічних способів словотвору в українській мові належать морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний та лексико-семантичний словотвір. За допомогою цих способів твориться порівняно незначна кількість слів.

Морфолого-синтаксичний словотвір охоплює похідні слова, які виникають унаслідок конверсії (від лат. conversio – перетворення, зміна) – переходу слів з однієї частини мови у іншу. Найуживанішими типами цього словотвору є

– субстантивація – перехід прикметників та дієприкметників у іменники: набережна вулиця → набережна, вартовий солдат → вартовий, шампанське вино → шампанське, поранений чоловік → поранений, головуючий на зборах → головуючий;

– ад’єктивація – перехід дієприкметників у прикметники: тріскучий мороз, лежачий поліцейський, палюча проблема, болючі процедури, розвинена країна;

– адвербіалізація – перехід словоформ змінюваних слів у прислівники: весною, зимою, кругóм, задом, живцем, миттю, узбіччям, надвоє, востаннє, уперше, вдесяте; При морфолого-синтаксичному словотворі похідне слово зовні нічим не відрізняється від мотивувального, але отримує нове значення (предметності, ознаки, ознаки за дією, ознаки іншої ознаки). Розрізнення здійснюється у відповідному контексті: Зійшов молодий місяць. До світлиці увійшов молодий.

Лексико-синтаксичний словотвір – результат поступового зрощення синтаксичного словосполучення в одне ціле. Цим способом утворені числівники тридцять, сімдесят, двісті, обидва, прислівники долілиць, горілиць, утридорога, спідлоба, чимдуж, абиде, натщесерце, спіднизу, сьогодні, спасибі, навшпиньках, досхочу, мимохіть, мимохідь.

Близькими до зрощень є складні іменники прикладкового типу, що зберігають дефісне написання: сон-трава, розрив-трава, татар-зілля, хліб-сіль, батько-мати.

Лексико-семантичний словотвір – це виникнення нового слова семантичним шляхом – через розщеплення значень багатозначного слова й утворення омонімів. Наприклад, слово титан має три омонімічні значення: титан1 «у давньогрецькій міфології – божество-велетень, що повстав проти богів», титан2 «хімічний елемент; легкий сріблястий метал» та титан3 «великий кип’ятильник особливої конструкції». Два останні значення мають статус окремих слів і виникли лексико-семантичним способом. Слово супутник «той, хто іде, їде, подорожує з ким-небудь; проводжатий» розвинуло нові значення супутник «той, хто йде поряд у житті» та супутник «запущений у космос пристрій, що рухається навколо небесного тіла».

Словотворчий аналіз мовних одиниць стосується тільки похідних слів, оскільки до складу похідного слова входить твірна основа (база) і словотворчі засоби, що беруть участь у дериваційному процесі. У лінгвістиці домінує погляд, згідно з яким роль твірної основи (бази) найчастіше виконує слово, рідше словосполучення, відмінково-прийменникова форма, фразеологізм тощо, а словотвірним засобом виступає формант, тобто елемент похідного слова, за допомогою якого воно утворилося і яким відрізняється від твірного (словотвірної бази). До формантів належать суфікси, префікси, постфікси, інтерфікси, у окремих випадках і закінчення, приєднанням яких завершується словотворення. Мета словотворчого аналізу полягає у тому, щоб з’ясувати, за допомогою яких формантів і яким способом утворене похідне слово.

Схема словотворчого аналізу слова

1. З’ясувати, чи запропоноване для аналізу слово є похідним.

2. До похідного слова дібрати твірне.

3. У твірному слові виділити твірну основу.

4. Шляхом порівняння структури і семантики твірної основи та похідного слова в останньому виокремити словотворчі афікси.

5. Вказати спосіб творення похідного слова.