
- •Галина віталіївна купрікова сучасна українська мова (морфологія): теоретичний блок
- •Передмова
- •Модуль 1. Іменні частини мови
- •Тема 1.1 Уживання форм іменників Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.2 Уживання форм прикметників Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3 Уживання форм числівників Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.4 Уживання форм займенників Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •3., Крім суто займенникових, мають ознаки, спільні з певними частинами мови.
- •Стилістичне використання займенників
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2. Прислівник Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення Розряди прислівників за значенням і походженням
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 3. Дієслово, його граматичні категорії та форми Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Поділ дієслів на дієвідміни
- •Дієслівні форми на -но, - то
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 4. Службові частини мови. Вигук. Словотвір і словотворення. Морфеміка Питання, що виносяться на розгляд
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •6. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •7. Правопис прийменників
- •8. Сполучник як частина мови
- •9. Частка як частина мови. Класифікація часток. Правопис часток
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •2. Частки, що виражають модальні і модально-вольові відтінки значень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Словотворчі та формотворчі частки
- •10. Визначення особливого статусу вигуків серед інших частин мови. Визначення розряду вигуків
- •11. Морфеміка. Поняття морфа і морфеми. Визначення морфемної будови слова. Порівняння сучасного та історичного підходу до морфемного аналізу слова
- •Типи основ
- •12. Словотвір і словотворення. Способи словотворення. Словотворчий аналіз
- •Способи словотворення
- •Неморфологічні способи словотвору
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для написання індивідуальних науково-дослідних завдань Модуль 1
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •Перелік навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •С л о в н и к и
Неморфологічні способи словотвору
До неморфологічних способів словотвору в українській мові належать морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний та лексико-семантичний словотвір. За допомогою цих способів твориться порівняно незначна кількість слів.
Морфолого-синтаксичний словотвір охоплює похідні слова, які виникають унаслідок конверсії (від лат. conversio – перетворення, зміна) – переходу слів з однієї частини мови у іншу. Найуживанішими типами цього словотвору є
– субстантивація – перехід прикметників та дієприкметників у іменники: набережна вулиця → набережна, вартовий солдат → вартовий, шампанське вино → шампанське, поранений чоловік → поранений, головуючий на зборах → головуючий;
– ад’єктивація – перехід дієприкметників у прикметники: тріскучий мороз, лежачий поліцейський, палюча проблема, болючі процедури, розвинена країна;
– адвербіалізація – перехід словоформ змінюваних слів у прислівники: весною, зимою, кругóм, задом, живцем, миттю, узбіччям, надвоє, востаннє, уперше, вдесяте; При морфолого-синтаксичному словотворі похідне слово зовні нічим не відрізняється від мотивувального, але отримує нове значення (предметності, ознаки, ознаки за дією, ознаки іншої ознаки). Розрізнення здійснюється у відповідному контексті: Зійшов молодий місяць. До світлиці увійшов молодий.
Лексико-синтаксичний словотвір – результат поступового зрощення синтаксичного словосполучення в одне ціле. Цим способом утворені числівники тридцять, сімдесят, двісті, обидва, прислівники долілиць, горілиць, утридорога, спідлоба, чимдуж, абиде, натщесерце, спіднизу, сьогодні, спасибі, навшпиньках, досхочу, мимохіть, мимохідь.
Близькими до зрощень є складні іменники прикладкового типу, що зберігають дефісне написання: сон-трава, розрив-трава, татар-зілля, хліб-сіль, батько-мати.
Лексико-семантичний словотвір – це виникнення нового слова семантичним шляхом – через розщеплення значень багатозначного слова й утворення омонімів. Наприклад, слово титан має три омонімічні значення: титан1 «у давньогрецькій міфології – божество-велетень, що повстав проти богів», титан2 «хімічний елемент; легкий сріблястий метал» та титан3 «великий кип’ятильник особливої конструкції». Два останні значення мають статус окремих слів і виникли лексико-семантичним способом. Слово супутник «той, хто іде, їде, подорожує з ким-небудь; проводжатий» розвинуло нові значення супутник «той, хто йде поряд у житті» та супутник «запущений у космос пристрій, що рухається навколо небесного тіла».
Словотворчий аналіз мовних одиниць стосується тільки похідних слів, оскільки до складу похідного слова входить твірна основа (база) і словотворчі засоби, що беруть участь у дериваційному процесі. У лінгвістиці домінує погляд, згідно з яким роль твірної основи (бази) найчастіше виконує слово, рідше словосполучення, відмінково-прийменникова форма, фразеологізм тощо, а словотвірним засобом виступає формант, тобто елемент похідного слова, за допомогою якого воно утворилося і яким відрізняється від твірного (словотвірної бази). До формантів належать суфікси, префікси, постфікси, інтерфікси, у окремих випадках і закінчення, приєднанням яких завершується словотворення. Мета словотворчого аналізу полягає у тому, щоб з’ясувати, за допомогою яких формантів і яким способом утворене похідне слово.
Схема словотворчого аналізу слова
1. З’ясувати, чи запропоноване для аналізу слово є похідним.
2. До похідного слова дібрати твірне.
3. У твірному слові виділити твірну основу.
4. Шляхом порівняння структури і семантики твірної основи та похідного слова в останньому виокремити словотворчі афікси.
5. Вказати спосіб творення похідного слова.