Передмова

Підготовка кваліфікованих спеціалістів, а особливо філологів, передбачає добре знання ними морфології української мови, оволодіння високою культурою усного мовлення, яке забезпечується розумінням тих основних закономірностей і тенденцій, які виявляються у його сфері. Актуальність появи посібника визначається процесами реформування системи вищої освіти. Рецензоване видання надасть студентам можливість якісніше здійснювати самостійне навчання, що, як відомо, є однією з основних вимог Болонського процесу.

Пропонований навчальний посібник має на меті допомогти студентам правильно вживати мовні засоби, застерегти від найпоширеніших помилок, навчити оцінювати мовні варіанти й знаходити найдоцільніші граматичні засоби для кожної конкретної мовленнєвої ситуації. Посібник складається із чотирьох тематичних блоків, кожний з яких створений з урахуванням останніх надбань сучасного українського мовознавства та лінгводидактики. Розглянуто основні граматичні поняття, принципи поділу слів за частинами мови, запропоновано детальний опис лексико-граматичних розрядів повнозначних, службових слів та вигука. Викладений матеріал максимально лаконізовано й унаочнено, проілюстровано численними прикладами, які дадуть змогу студентам, що вивчають українську мову, краще осмислити теоретичні положення та збагатити свій словниковий запас. У багатьох випадках приклади дібрано свідомо, з урахуванням відмінностей між українською та російською мовами й тих проблем, які можуть виникати в студента під час вивчення окремих частин мови та відповідних граматичних категорій (відмінювання й вживання іменників, кількісних і порядкових числівників, творення видових пар, особових форм дієслова й таке інше). У тематичному блоці, присвяченому колу питань з морфеміки та словотвору, уміщено найважливіший матеріал про статус, типи морфем, морфемний склад слова, основні поняття словотвору, засоби та способи творення слів в українській мові.

Модуль 1. Іменні частини мови

Тема 1.1 Уживання форм іменників Питання, що виносяться на розгляд

1. Морфологія як розділ мовознавства. Класифікація частин мови.

2. Іменник як частина мови, основні граматичні категорії та форми.

3. Поділ іменників на відміни та групи.

4. Парадигми відмінювання іменників. Особливості флексій іменників мішаної групи І відміни, іменників з основою на -р ІІ відміни. Специфіка IV відміни. Закінчення родового відмінка однини ІІ відміни.

5. Роль кличного відмінка в українській мові.

6. Утворення звертань із двох та більшої кількості слів.

7. Визначення роду невідмінюваних іменників іншомовного походження.

8. Родова форма іменників на -ище.

9. Іменники спільного роду.

10. Рід іменників, що вживаються тільки в множині.

11. Розбіжності в належності деяких іменників спільнослов’янського походження до певних родів і відмін в українській та російській мові.

12. Множинні та однинні іменники в українській мові.

13. Залишки двоїни в сучасній українській мови.

Література

1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х.: СПД ФО Співак Т. К., 2006. – С. 175 – 186.

2. Микитюк О.Р. Сучасна українська мова: Морфологія (іменник, прикметник): Конспект лекцій для студентів спеціальності «Прикладна лінгвістика». – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2006. – 52 с.

3. Середницька А.Я., Куньч З.Й. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. посібник / За ред. канд. філол. наук Г.Л. Вознюка. – К.: Знання, 2010. – 211 с.

4. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 2008. – С. 142 – 166.

5. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2006. – С. 299 – 330.