Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.docx
Скачиваний:
111
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
88.88 Кб
Скачать

Гепатит d або hdv – гепатит.

Етіологія.

“Блукачий рід дельтавірус – одноланцюгова циркулярна РНК. Дельта-антиген відносно ” стійкий до впливу фізико-хімічних чинників. Самостійно HDV не культивується на клітинних культурах, але з”явились повідомлення про можливе культивування на клітинах гематоми людини і клітинах мавпячих нирок. Вірус можна культивувати на людиноподібних мавпах, носіях HbsAg та лісних бабаках, носіях власного вірусу гепатиту.

Епідеміологія.

Механізм та шляхи передачі: парентеральний (штучний і природний) аналогічно як при гепатиті В.

Передача від інфікованої матері дитині (інтраплацентарний та перинатальний) до кінця не з’ясований.

Найбільш ефективна передача здійснюється завдяки штучному парентеральному шляхові. Коли вірус потрапляє до носія HbsAg.

Не виключений трансмісивний шлях передачі віруса, проте інфікуючи доза значніша, ніж при ГВ.

Фактори передачі: кров, рідко сперма.

Джерело інфікування: людина хвора на ВГС та вірусоносій.

Імунітет: довічний.

Інкубаційний період: приблизно 8-10 тижнів.

Класифікація:

Варіанти:

    • конфекція;

    • суперінфекція.

Форма:                  

    • типова;

    • атипова (фульмінантна).

Період:

    • переджовтяничний період;

    • жовтяничний період;

    • реконвалесценція.

Критерії гострого гепатиту Д:

Переджовтяничний період має гострий початок з інтоксикаційним, диспепсичним синдромами, артралгіями великих суглобів, болями в животі в жовтяничному періоді погіршання самопочуття, у 25% виникає уртикарна висипка, виражений цитолітичний синдром

Двох хвильовий перебіг з виникненням клінічних ознак загострення хвороби з гіперферментемією (є думка, що перша хвиля пов”язана з ГВ, друга - ГД)

Варіант суперінфекції є нашаруванням ГД на хронічний ГВ з вище описаними ознаками ГД та хвилеподібним перебігом у більшості хворих.

Специфічна діагностика: виявлення в крові анти-HDV IgM (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), анти-HDV IgG (в усі періоди при гострому і хронічному перебігові), HDV Ag (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), РНК HDV(на ранніх стадіях гострого та при хронічному), HDV Ag(на ранніх стадіях гострого та при хронічному), РНК HDV(на ранніх стадіях гострого та при хронічному). 

Гострий гепатит g, гепатит hgv.

Гострий гепатит G, гепатит HGV – антропонозна кров’яна інфекція.

Етіологія: Вірус гепатиту G віднесено до родини Flaviviridae роду Hepacivirus. Віріон являє собою одно ланцюгову РНК. Вірус не культивується на клітинних культурах. Стійкість вірусів до фізико-хімічних чинників не вивчена.

Епідеміологія.

Механізм та шляхи передачі: парентеральний (штучний і природний) аналогічно як при гепатиті В. Описані випадки вертикального шляху передачі – від матері дитині аналогічно вірусам ГВ та ГС.

Фактори передачі: кров, рідко сперма.

Джерело інфікування: людина хвора на ВГС та вірусоносій.

Імунітет: довічний.

Інкубаційний період: достеменно невідомо.

Особливості гострого гепатиту G:

  • рідкі випадки моноінфекції ;

  • переважають субклінічні, безжовтяничні та легкі форми;

  • початок поступовий;

  • у п’ятої частини хворих відсутній переджовтяничний період, у решти він перебігає з переважанням інтоксикаційного синдрому;

  • поява жовтяниці не покращує стану хворих;

  • високому рівню вірусемії відповідає значно нижчий рівень трансаміназ, ніж при ГС.