Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.docx
Скачиваний:
108
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
88.88 Кб
Скачать

Вірусні гепатити

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З від 09.07.2004  № 354

Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей

Вірусні гепатити це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з фекально-оральним та гемоконтактним механізмами передачі, які характеризуються переважним ураженням печінки.

Медико-соціальне значення захворюваності на хронічні гепатити визначається їх високою поширеністю, формуванням тяжких ускладнень, таких як цироз печінки та гепатоцелюлярна карцинома, що веде до інвалідизації та зростаня летальності в дитячому віці та в подальші вікові періоди.

За даними статистики, кожна десята людина Землі інфікована одним із гепатотропних вірусів. Відомо, що кожного року гине близько двох мільйонів людей з різними формами НВ-інфекції, з них близько 100 тисяч — від фульмінантних форм гепатиту В, ще 500 тисяч — від цирозу, 300 тисяч — від карциноми печінки. Латентний перебіг та малосимптомність хронічного вірусного гепатиту С обумовлюють складність розпізнавання хвороби в багатьох дітей, які стають джерелом інфекції та підтримують захворюваність на високому рівні в подальші вікові періоди . Ураховуючи, що тенденції росту частоти хронічних гепатитів у дорослих беруть початок у дитячому віці, очевидна актуальність вирішення питань патогенезу, лікування та профілактики хронічних гепатитів у дітей.

Гепатити з фекально – оральним механізмом передачі ( гепатит а, гепатит е).

Гепатит А - гостра циклічна інфекційна хвороба, яка спричинюється вірусом гепатиту А, передається фекально-оральним (можливо, і повітряно-краплинним) шляхом; характеризується початковими загальнотоксичними та диспепсичними симптомами, переважним ураженням печінки, у деяких хворих з порушенням її пігментної функції (жовтяниця).

Зустрічається в усіх країнах світу. Інфекційний характер хвороби вперше встановив Сергій Боткін (1883); до того хвороба була відома під назвою «катаральна жовтяниця» і вважалась незаразною.

Етіологія.

Збудник - вірус гепатиту А - ентеровірус відноситься до роду Enterovirus сімейства Picornaviridae, діаметр 28 нм.

Геном вірусу представлений однонитчатим РНК. Вірус гепатиту А стійкий у навколишньому середовищі: при кімнатній температурі може зберігатися декілька тижнів чи кілька місяців, а при 4 °C - кілька років. Вірус інактивується при температурі 100 °C протягом 5 хв., при 85 °С - протягом 1 хв. Чутливий до формаліну й УФО, відносно стійкий до хлору, не інактивується хлороформом і ефіром.

Епідеміологія.

Джерелом інфекції є хворі з безжовтяничною, субклінічною формою інфекції, хворі в інкубаційному, продромальному періодах і початковій фазі періоду розпалу хвороби, у фекаліях яких виявляються вірус гепатиту А чи антигени вірусу гепатиту А. Найбільше епідеміологічне значення мають пацієнти зі стертими і безжовтяничними формами гепатиту А, кількість яких може в 2-10 разів перевищувати число хворих жовтяничними формами, а виявлення вимагає застосування складних вірусологічних і імунологічних методів, мало доступних у широкій практиці. Ведучий механізм зараження гепатитом А - фекально-оральний, реалізований через водяний, харчовий і контактно-побутовий шляхи передачі.

Особливого значення набуває водяний шлях передачі інфекції, що забезпечує виникнення епідемічних спалахів гепатиту. Можливий “крово-контактний” механізм передачі вірусу гепатиту А в випадках порушення правил асептики при проведенні парентеральних маніпуляцій у період вірусеміїї у хворих гепатитом А. Наявність повітряно-краплинного шляху передачі точно не встановлена. Сприйнятливість до гепатиту А загальна. Найбільш часто захворювання реєструється у дітей старше 1 року (особливо у віці 3-12 років) і у молоді. Гепатиту А властиво сезонне підвищення захворюваності в літньо-осінній період. Відзначається також і циклічне підвищення захворюваності через 3-5, 7-20 років, що зв'язано зі зміною імунної структури популяції хазяїнів вірусу. Повторні захворювання гепатиту А зустрічаються рідко і зв'язано, імовірно, із зараженням іншим серологічним типом вірусу.

Патогенез.

Гепатит А – гостра циклічна інфекція, що характеризується чіткою зміною періодів.  Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає вірусемія, що обумовлює розвиток токсичного синдрому в початковий період хвороби, з наступним надходженням у печінку. У результаті впровадження і реплікації вірус виявляє пряму цитолітичну дію на гепатоцити, розвиваються запальні і некробіотичні процеси переважно в перипортальній зоні печіночних часточок і портальних трактів. Унаслідок комплексних імунних механізмів реплікація вірусу припиняється, і він виводиться з організму людини. Хронічні форми інфекції, у тому числі і вірусоносія при гепатиті А розвиваються вкрай рідко.

Клінічна картина.

Класифікація.

  1. форма:

  • типова (жовтянична),

  • атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична у 0,04-0,4% хворих)

  1. період:

  • початковий (продромальний у дітей 5-8 днів, рідше 12),

  • розгорнутих клінічних проявів (жовтяничні форми у дітей до 6 років у менш ніж 10%, у віці 6-14 років – 40-50%, у старших 14 р. – 70-80%);

  • безсимптомні форми (у 60-70% дітей до 6 років, тоді як у дорослих лише 10-25%),

  • реконвалесценції

  1. За тяжкістю:

  • легкого,

  • середнього

  • та тяжкого ступенів.

  1. Перебіг:

  • гладкий,

  • негладкий (ускладнений);

  • гострий,

  • затяжний (у 10%).

  • Можливі у 6-10% рецидиви.

  • Хронічний перебіг невідомий.

ВГ А з проявами жовтяниці ділиться на 3 стадії: