Питання з КБХ
.doc
Питання
до комплексного державного іспиту з клінічної біохімії
-
Предмет і задачі клінічної біохімії, її зв’язок з іншими дисциплінами. Принципи організації лабораторії клінічної біохімії. Варіанти біохімічних досліджень в клініці.
Различные исследования сыворотки крови, помощь в постановке диагноза при патологиях почек, сердечно-сосудистой системы, печени, опорно-двигательной системы, нарушенях минерального обмена. Биохимическая лаборатория располагается на базе ЛПУ.
-
Об’єкти біохімічного аналізу, методика одержання проб крові та сечі для біохімічного аналізу. Як приготувати зразки плазми, сироватки крові для біохімічного аналізу.
Объектами б/х исследований являются: сыворотка крови, плазма, моча, ликвор. Кровь и моча для б/х исследований подлажат центрифугации. Плазма готовится путем добавления гепарина и дальнейшего центрифугирования.
-
Фактори, що впливають на результати біохімічного аналізу. Помилки в клініко-біохімічних дослідженнях.
На результат исследования влияет хилез, гемолиз, липэмия, парапротеинэмия, лекарственные средства На преаналитическом этапе это: неправильное взятие материала (не утром, не натощак и т.п). На аналитическом этапе: нарушение методики, неисправность оборудования.
-
Порушення обміну білків. Гіпо-, гіпер-, парапротеїнемії. Методи визначення загального білка у сироватці крові. Визначення білка в сечі.
Причины повышения белка: (протеосинтетические)= гиперпродукция белка (например, Ig), парапротеинов (например, при В-лимфоцитарных лейкозах, плазмоцитомах, миеломной болезни.
Гемоконцентрационная (ложная) гиперпротеинемия этого вида развивается в результате гемоконцентрации без усиления протеосинтеза (например, при ожоговой болезни, диарее, повторной рвоте, длительном усиленном потоотделении).
Парапротеинемии наблюдаются при: миеломной болезни: опухолевые плазмоциты продуцируют аномальные лёгкие или тяжёлые цепи молекулы Ig; лимфомах (лимфоцитарных или плазмоцитарных): синтезируются аномальные IgM, обладающие повышенной агрегируемостью.
Гипопротеинемия может быть:
- Первичной (наследственной или врождённой; например, гипопротеинемия при болезни Брутона). - Вторичной (приобретённой, симптоматической; например, при печёночной недостаточности, белковом голодании, почечной недостаточности, гипоаминоацидемии различного генеза, ожоговой болезни).
Гемодилюционная (ложная) гипопротеинемия обусловлена гиперволемией (например, при гиперальдостеронизме или почечной недостаточности).
К методам определения белка в СК относится метод с применением биуретового реактива различной концентрации.
-
Протеїнограма. Методи фракціонування білків сироватки крові. основні типи протеїнограм.
Протеинограмма отражает белковый состав СК. В нее входит:
Общий белок |
65-85 г/л |
Альбумины |
40-50 г/л |
Глобулины |
20-30 г/л |
а1-глобулины |
2,5-5 % |
а2-глобулины |
5,1-9,2% |
В- глобулины |
8,1-12,2% |
у-глобулины |
12,8-1,9% |
Белковые фракции получают путем коаглулирования с биуретовым реактивом различной концентрации или с помощью элекрофореза.
-
Регуляція вуглеводного обміну, його порушення (нормо-, гіпо-, гіперглікемія). Методи визначення глюкози в сироватці крові і сечі.
Причинами гипогликэмии могут быть:
-
обезвоживание;
-
лечение сахарного диабета инсулином, пероральными сахароснижающими препаратами при передозировке;
-
недостаточный или поздний прием пищи;
-
необычная физическая нагрузка;
-
болезни;
-
злоупотребление алкоголем;
-
критическая недостаточность органа: почечная, печёночная или сердечная, сепсис, истощение;
-
опухоль (инсулинома) или врождённые аномалии
-
гипогликемии у новорожденных и детей;
-
внутривенное введение физраствора капельницей.
Причины гипергликэмии:
-
СД
-
расстройства питания,
-
стресс
Унифицированным методом определения глюкозы является глюкозоуреазный метод.
-
Цукровий діабет I та II типів. Методи лабораторної діагностики. Глікогенози, типи, симптоми; тканини-мішені.
1 – врожденный, инсулинзависимый, 2 – возрастной, приобретенный. Врожденный диабет дает о себе знать еще в детском возрасте, приобретенный выявяют путем измерения уровня глюкозы в периферической крови.
Гликогенозы — общее название синдромов, обусловленных наследственными дефектами ферментов, участвующих в синтезе или расщеплении гликогена.
Принято выделение нескольких типов гликогенозов на основании биохимической природы дефекта:
I тип, дефект глюкозо-6-фосфатазы (болезнь Гирке - увеличение живота в результате значительного увеличения печени, гипогликемия сопровождающаяся судорогами, рвотой и падением кровяного давления с ухудшением кровоснабжения жизненно важных органов.)
II тип, дефект мальтазы (болезнь Помпе - накопление гликогена ведёт к развитию прогрессирующей мышечной слабости (миопатии)
III тип (болезнь Форбса- сопровождается отложением атипичного гликогена в печени, сердце, мышцах.)
IV тип (болезнь Андерсена - гликогеноз, семейный цирроз печени)
V тип, нарушение мышечной фосфорилазы гликогена (болезнь Мак-Ардля)
VI тип, дефект фосфорилазы печени (болезнь Герса)
VII тип, дефект фосфофруктокиназы мышц.
XI тип, нарушение транспорта глюкозы
Тканями-мишенями для инсулина являются печень, мышечная и жировая ткань. Для глюкагона – гепатоциты, с накопленым гликогеном.
-
Холестерол. Методи визначення у сироватці крові. Клініко-діагностичне значення. Гіпо- та гіперхолестеролемії.
Холестерин — органическое соединение, природный жирный (липофильный) спирт, содержащийся в клеточных мембранах всех живых организмов.Холестерин нерастворим в воде и в чистом виде не может доставляться к тканям организма при помощи основанной на воде крови. Вместо этого холестерин в крови находится в виде хорошо растворимых комплексных соединений с особыми белками-транспортерами, так называемыми аполипопротеинами. Такие комплексные соединения называются липопротеинами.
Различают ЛПНП (липопротеин низкой плотности), ЛПОНП (- очень низкой плотности) , ЛПВП (- высокой плотности).
К факторам, повышающим уровень ЛПНП «плохого» холестерина, относятся:
-
курение;
-
избыточный вес или ожирение, переедание;
-
гиподинамия или недостаточная физическая активность;
-
неправильное питание с высоким содержанием транс-жиров
-
недостаточным содержанием клетчатки и пектинов, липотропных факторов, полиненасыщенных жирных кислот, микроэлементов и витаминов;
-
застой жёлчи в печени
-
сахарный диабет, гиперсекреция гормонов коры надпочечников, недостаточность гормонов щитовидной железы, половых гормонов.
Гипохолестеринемия — пониженное содержание уровня холестерина в крови — наблюдается при гемолитических анемиях и анемии Аддисона — Бирмера, при острых и хронических гепатитах, при тиреотоксикозе, при непроходимости мочевых путей и иногда в терминальной фазе гломерулонефрита, при «высокой» кишечной непроходимости, иногда при туберкулезе легких, остром панкреатите.
-
Ліпопротеїни сироватки крові. Типи дисліпопротеїнемій. Захворювання, при яких спостерігаються дисліпопротеїнемії.
-
Роль ферментів у лабораторній діагностиці. Локалізація ферментів в клітині. Клініко-діагностична значущість визначення активності АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази.
-
Ізоферменти. Навести приклади визначення ізоферментів в діагностиці захворювань серцевого м’язу, печінки, нирок.
-
Біохімічні дослідження при захворюваннях серцево-судинної системи: міокардиті, міокардіодистрофії, ішемічній хворобі серця, гострому інфаркті міокарду.
-
Атеросклероз. Механізм утворення атеросклеротичної бляшки. Біохімічні показники при атеросклерозі.
-
Біохімічні дослідження при запальних захворюваннях дихальних шляхів. Біохімічні показники при пневмоніях.
-
Роль печінки у вуглеводному обміні. Біохімічні показники, що відображають значення печінки у обміні вуглеводів. Навести приклади.
-
Роль печінки в обміні ліпідів. Біохімічні показники, що відображують значення печінки у обміні ліпідів. Навести приклади.
-
Роль печінки в обміні білків. Біохімічні показники, що відображують значення печінки у обміні білків. Навести приклади.
-
Функціональні проби печінки. Колоїдо-осадові проби в діагностиці захворювань печінки. Навести приклади.
-
Ферменти в діагностиці захворювань печінки.
-
Синдромна класифікація функціональних проб печінки.
-
Види жовтяниць. Визначення кон’югованого та загального білірубіну. Діагностика жовтяниць із застосуванням біохімічних методів.
-
Біохімічні дослідження при гепатиті, гепатозі, цирозі і новоутвореннях печінки.
-
Обов’язкові дослідження при захворюваннях нирок та сечовидільних шляхів.
-
Особливості метаболізму нирок. Визначення ферментів при захворюваннях нирок.
-
Азотемії. Методи визначення та клініко-діагностична значущість сечовини, креатиніну. сечової кислоти.
-
Біохімічні дослідження при нефриті, нефрозі, нефросклерозі, сечо-кам’яній хворобі.
-
Види гіпо- та гіпер гідратації. Буферні системи крові.
-
Методи визначення та клініко-діагностичне значення загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові.
-
Особливості обміну кісткової та хрящової тканини. Склад глікозаміногліканів сполучної тканини різної локалізації.
-
Біохімічні показники, що використовують при ушкодженнях та захворюваннях кісток та суглобів – остеопорозі, остеодистрофії, артритах, артозах, новоутвореннях кістково-суглобового апарату, переломах кісток.
31. Хворому призначено дослідження сироватки крові на загальний білок:
а) Як правильно одержати сироватку крові?
б) Яка сироватка не придатна для визначення в ній загального білку?
в) Визначте вміст загального білку в сироватці крові біуретовим методом за набором.
г) Проінтерпретуйте отриманий результат.
32. До лікаря звернулася хвора Б. 26 років із скаргами на болі в області попереку, які поширюються по задній поверхні стегна до коліна. Болі не вщухають вночі і підсилюються при навантаженні.
а) Яку патологію можна запідозрити?
б) Дослідіть контрольний зразок на кальцій.
в) Проінтерпретуйте отриманий результат.
г) Проінтерпретуйте біохімічний аналіз сечі хворої Б.
Добовий діурез – 1100мл
Дата 18.12.2003
№ 44203
Дослідження сечі
Хворий(а) – Б.Е.А., 26 років
Відділення – Амбулаторія
Результати дослідження
Оксипролін – 120мг/добу________(11-39)
Уронові кислоти – 2,2 мг/добу)___(3,5-5,5)
Кальцій – 300 мг/добу___________(100-250)
Фосфор – 0,60 г/добу____________(0,44-2,20)
33. Після огляду лікаря пацієнту призначено дослідження сечі на амілазу:
а) При яких патологіях призначають це дослідження?
б) Що за фермент альфа-амілаза та на які субстрати він діє?
в) Визначте альфа-амілазу в сечі (сироватці крові).
г) Клініко-діагностична значущість визначення альфа-амілази.
34. Хворому призначено дослідження сироватки крові на сечовину:
а) При яких патологіях призначають це дослідження?
б) Яке місце займає сечовина в системі залишкового азоту?
в) Визначте сечовину у контрольній сироватці крові.
г) Проінтерпретуйте біохімічний аналіз сироватки крові хворого А., 35 років, із нирковою колькою:
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2435
Больной (Ф. И.О.) А. 35 років Отделение амб.
Результаты исследования крови
Гликопротеиды -- (0,25-0,45)
Общий белок 74,2 г/л (65-85)
Кальций -- (2.2-2,7)
Билирубин прямой — (N-нет) общий — (8,5-20,5)
Активность траисамииаз АЛТ0.68 ммоль/ч*л (0.1-0,7) ACT0,85 ммоль/ч*л (0.1-0.7)
Холестерин 7.7 ммоль/л (3.2-6.2)
Тимоловая.0,5 ед. (0-4)
Глюкоза --- (4,2 -6,1)
Β-липопротеиды 67 ед (35-65)
Щелочная фосфатаза -- (2-5)
Сиаловые кислоты (N до 200) Гаптоглобин (0,5- 1,4)
Вельтмана (6 – 7)
CRP -- (N-отр)
Ревмат. Фактор -- (N-отр)
Мочевина32.7 ммоль/л (2,5-8,3)
Креати нин 317 мкмоль/л (44-110)
Мочевая к-та (0,20-0,47) Хондроитинсульфаты (N до 0,100) Альбумины (52-62) Глобулины α1 (4-7)
α2 (7-9)
β (9-14)
γ (14-19)
35. Пацієнт літнього віку восени систематично перевіряє вміст холестерола у сироватці крові:
а) При яких патологіях призначають це дослідження?
б) Які ще дослідження доцільно виконати разом з визначенням холестерола?
в) Визначити холестерола в контрольній сироватці крові
г) Проінтерпретуйте отриманий результат
36. До лікаря звернувся пацієнт 23 років з болями у горлі. Було діагностовано паратонзілярний абсцес і проведено біохімічний аналіз сироватки крові. Були проведені повторні біохімічні дослідження, через 2 години, 6 і 14 днів після оперативного втручання.
а) Проінтерпретуйте одержані результати.
б) Як визначають протеїнограму в сироватці крові?
в) Назвіть варіанти гіперпротеїнемій.
г) Назвіть причини гіпопротеїнемій
37. До лікаря звернувся пацієнт 34 років із скаргами на відчуття спраги, слабкість, стомленість, свербіж шкіри, сухість в роті. Лікар призначив визначити вміст глюкози у сироватці крові та сечі.
а) При якій патології призначають ці аналізи?
б) У якому субстраті визначають вміст глюкози?
в) Визначити вміст глюкози в контрольній пробі.
г) Проінтерпретуйте одержаний результат
38. Хворому на вірусний гепатит після проведеного лікування був призначений черговий біохімічний аналіз крові.
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2437
Больной (Ф И.О.) А. 34 років Отделение амб.
Результаты исследования крови
Гликопротеиды -- (0,25-0,45)
Общий белок 63,2 г/л (65-85)
Кальций -- (2.2-2,7)
Билирубин прямой — (N-нет) общий — (8,5-20,5)
Активность траисамииаз АЛТ 1.04 ммоль/ч*л (0.1-0,7) ACT 0,92 ммоль/ч*л (0.1-0.7)
Холестерин 7.7 ммоль/л (3.2-6.2)
Тимоловая. 9 ед. (0-4)
Глюкоза --- (4,2 -6,1)
Β-липопротеиды 67 ед (35-65)
Щелочная фосфатаза -- (2-5)
Сиаловые кислоты (N до 200) Гаптоглобин (0,5- 1,4)
Вельтмана (6 – 7)
CRP -- (N-отр)
Ревмат. Фактор -- (N-отр)
Мочевина (2,5-8,3)
Креати нин (44-110)
Мочевая к-та (0,20-0,47) Хондроитинсульфаты (N до 0,100) Альбумины (52-62) Глобулины α1 (4-7)
α2 (7-9)
β (9-14)
γ (14-19)
а) До якої категорії біохімічних досліджень відноситься тимолова проба?
б) При яких хворобах тимолова проба збільшується?
в) Виконати визначення тимолової проби в контрольному зразку сироватки крові.
г) Зробіть оцінку стану печінки хворого за результатами аналізу.
39. Хвора у віці 56 років звернулась до лікаря із скаргами на слабкість, задишку, втомлюваність, головні болі, болі у лівому колінному суглобі, артеріальний тиск 90/180, хвора має надлишок ваги, веде малорухомий стиль життя. Лікар призначив біохімічні дослідження сироватки крові, зокрема визначення концентрації -ліпопротеїнів.
а) Дати визначення терміну «ліпопротеїни». Які види ліпопротеїнів знаходяться в нормі у сироватці крові?
б) Які фракції ліпопротеїдів?
в) Визначити вміст -ліпопротеїнів в контрольній пробі сироватки крові.
г) Проінтерпретуйте одержаний результат.
40. Аналіз сироватки крові хворої, анамнестичні дані якої наведені вище у питанні №1
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2441
Больной (Ф И.О.) А. 56 років Отделение амб.
Результаты исследования крови
Гликопротеиды -- (0,25-0,45)
Общий белок 84,5 г/л (65-85)
Кальций -- (2.2-2,7)
Билирубин прямой — (N-нет) общий — (8,5-20,5)
Активность траисамииаз АЛТ 1.04 ммоль/ч*л (0.1-0,7) ACT 0,92 ммоль/ч*л (0.1-0.7)
Холестерин 10,7 ммоль/л (3.2-6.2)
Тимоловая. 9 ед. (0-4)
Глюкоза 4,8ммоль/л 4,2 -6,1)
Β-липопротеиды 96 ед (35-65)
Щелочная фосфатаза -- (2-5)
Сиаловые кислоты (N до 200) Гаптоглобин (0,5- 1,4)
Вельтмана (6 – 7)
CRP отр (N-отр)
Ревмат. Фактор -- (N-отр)
Мочевина (2,5-8,3)
Креати нин (44-110)
Мочевая к-та (0,20-0,47) Хондроитин-
сульфаты 0.338г/л (N до 0,100) Альбумины (52-62) Глобулины α1 (4-7)
α2 (7-9)
β (9-14)
γ (14-19)
а) Який діагноз можна поставити за даними анамнезу та біохімічних досліджень?
б) Чи потребує хвора медикаментозного лікування?
в) Про що свідчить підвищений вміст хондроїтинсульфатів?
г) Визначте холестерин в сироватці крові і дайте оцінку результату аналізу.
41. У хворого Д., 49 років, в анамнезі – значне схуднення, жовта шкіра і склери, набряки, знижений апетит, незначна болючість печінки при пальпації. Хворому проведено дослідження на вміст білірубіну і його фракцій в сироватці крові. Результати аналізу:
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2441
Больной (Ф И.О.) Д. 49 років Отделение амб.
Результаты исследования крови
Гликопротеиды -- (0,25-0,45)
Общий белок 37,2 г/л (65-85)
Кальций -- (2.2-2,7)
Билирубин прямой 37,6 мкмоль/л (N-нет) общий 88,9 мкмоль/л (8,5-20,5)
Активность траисамииаз АЛТ 2,50 ммоль/ч*л (0.1-0,7) ACT 1,65 ммоль/ч*л (0.1-0.7)
Холестерин (3.2-6.2)
Тимоловая. (0-4)
Глюкоза (4,2 -6,1)
Β-липопротеиды (35-65)
Щелочная фосфатаза 27,2 (2-5)
Сиаловые кислоты (N до 200) Гаптоглобин (0,5- 1,4)
Вельтмана 3 проб (6 – 7)
CRP (N-отр)
Ревмат. Фактор -- (N-отр)
Мочевина (2,5-8,3)
Креати нин (44-110)
Мочевая к-та (0,20-0,47) Хондроитинсульфаты N до 0,100) Альбумины (52-62) Глобулины α1 33,0 (4-7)
α2 12,0 (7-9)
β 18,5 (9-14)
γ 23,0 (14-19)
а) Які фракції білірубіну визначають?
б) Наведіть класифікацію жовтяниць.
в) Визначте білірубін у контрольній сироватці крові.
г) Проінтерпретуйте одержаний результат на вміст білірубіну.
42. Хворий Д, аналіз якого був наведений вище, був госпіталізований у клініку гастроентерології, де йому були призначені біохімічні дослідження.
а) Проінтерпретуйте аналіз
б) Поясніть доцільність використання саме такої біохімічної констеляції
в) Визначте тимолову пробу в контрольній пробі сироватки крові.
г) Які синдроми можна визначити за цими результатами.
43. При диспансерному обстеженні хлопця 13 років більшість біохімічних показників була в межах норми, за винятком: лужна фосфатаза – 21 од.
а) Як можна пояснити такий результат аналізу?
б) Клініко-діагностична значущість лужної фосфатази.
в) Визначте активність лужної фосфатази у зразку сироватки крові.
г) Які існують ізоферменти лужної фосфатази?
44. Лабораторні дослідження сироватки крові хворої жінки (61 рік) виявили такі значення біохімічних показників:
Біохімічні показники Норма Норма
Глікопротеїни 0,49 од. (0,25-045) Хондроїтин-
Сіалові кислоти 220 од. (N до 200) сульфати 0,193 г/л (N до 0,100)
АлАТ 0,78 ммоль/(год·л) (0,1-0,7) Альбуміни 41,0 % (52-62)
АсАТ 0,85 ммоль/(год·л) (0,1-0,7) Глобуліни: α1 6,5% (4-7)
Холестерол 10,7 ммоль/л (3,2-6,2) α2 9,6% (7-9)
Тимолова проба 0,5 од. (0-4) β 14,6% (9-14)
β –Ліпопротеїни 75 од (35-55) γ 28,3% (14-19)
Сечовина 32,7 ммоль/л (2,5-8,3) Креатинін 828 мкмоль/л (44-110)
Про наявність яких відхилень в стані здоров’я пацієнта свідчать наведені тести?
45. При обстеженні хворої К., 68 років, із синдромом жовтяниці, без больового синдрому, виникла підозра відносно злоякісної пухлини в гепатопанкреадуоденальній зоні. Серед біохімічних показників було досліджено вміст лужної фосфатази.
а) Визначте в контрольній пробі сироватки крові вміст лужної фосфатази.
б) Проінтерпретуйте результат.
в) Клініко-діагностичне значення лужної фосфатази.
46. Хвора Р., 65 років звернулася до лікаря із скаргами на загальну втомлюваність, важкість і періодичні болі у правому підребер’ї, болі в колінному суглобі. Хвора один рік назад перенесла вірусний гепатит. Було зроблено біохімічний аналіз.
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2433
Больной (Ф И.О.) К. 68 років Отделение амб.
Результаты исследования крови
Гликопротеиды 0,70 ед (0,25-0,45)
Общий белок 84,9 г/л (65-85)
Кальций 2,7ммоль/л (2.2-2,7)
Билирубин прямой нет (N-нет) общий 12,6 мкмоль/л (8,5-20,5)
Активность траисамииаз АЛТ 1,82 ммоль/ч*л (0.1-0,7) ACT 0,79 ммоль/ч*л (0.1-0.7)
Холестерин 6,5ммоль/л (3.2-6.2)
Тимоловая. 10,0 ед (0-4)
Глюкоза 10,0ммоль/л (4,2 -6,1)
Β-липопротеиды (35-65)
Щелочная фосфатаза 11,0ед (2-5)
Сиаловые кислоты 275ед (N до 200) Гаптоглобин (0,5- 1,4)
Вельтмана 8 проб (6 – 7)
CRP (N-отр)
Ревмат. Фактор -- (N-отр)
Мочевина (2,5-8,3)
Креати нин (44-110)
Мочевая к-та (0,20-0,47) Хондроитин-
сульфаты 0,270г/л (N до 0,100) Альбумины (52-62) Глобулины α1 (4-7)
α2 (7-9)
β (9-14)
γ (14-19)
а) Проінтерпретувати результати біохімічних аналізів.
б) Які патології за даними біохімічних досліджень та клінічних досліджень можна діагностувати у цієї хворої?
в) Визначити активність АлАТ в контрольній пробі.
г) Оцінити результати дослідження.
47 . До лікаря звернулась жінка 43 років зі скаргами на періодичні дуже сильні болі за грудиною.
а) Які патології більш за все дають подібну картину і які біохімічні показники дозволяють уточнити діагноз захворювання
б) Клініко-діагностичне значення АсАТ
в) Визначте активність АсАТ у зразку сироватки крові за методом Райтман-Френкель.
г) Проінтерпретувати одержаний результат
48. Хворому на вірусний гепатит після проведеного лікування був призначений черговий біохімічний аналіз крові.
Дослідження крові «26»января 2014 г. №2441