- •4. Еквівалентні перетворення системи векторів
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •§ 4. Матриці
- •1. Початкові відомості про матриці
- •2. Операції над матрицями та їхні властивості
- •3. Обернена матриця. Обчислення оберненої матриці елементарними перетвореннями
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •§ 5. Системи лінійних рівнянь
- •Загальні відомості про системи лінійних рівнянь
- •2. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гауса
2. Операції над матрицями та їхні властивості
Основними операціями над матрицями є додавання і множення матриць та множення матриць на число.
Нехай А = () і В = () – довільно вибрані () – матриці.
Означення 1.
Сумою матриць А = і В =називають матрицюS = , де= () (;), і записуютьS = А+В.
У розгорнутому вигляді маємо
+ =.
Отже, додавання матриць зводиться до додавання всіх пар їхніх відповідних елементів.
Приклад
, ..
З означення суми матриць випливають такі властивості :
1) Операція додавання матриць асоціативне, тобто для будь-яких матриць А,В,С одного й того ж самого розміру (А+В) + С = А + (В+С).
2) Операція додавання матриць комутативне, тобто для будь-яких матриць А і В одного й того ж розміру А+В = В+А.
Матриця, всі елементи якої дорівнюють нулю, називається нульовою матрицею і позначається символом О.
Для будь-якої матриці справджуються рівності
.
Нехай А = () – довільно вибрана (m,n) – матриця і λ – деяке дійсне число.
Означення 2.
Добутком матриці А =на число λ називають матрицею В =, де= λ(;), і записується В=λА.
У розгорнутому вигляді маємо
Таким чином, множення матриці на число зводиться до множення всіх її елементів на це число.
Приклад
З означення добутку матриці на число випливають такі властивості:
1) Операція множення матриці на число асоціативне:
.
2) Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання матриць:
.
3) Операція множення матриці на число дистрибутивна відносно додавання чисел:
4) Операція множення матриці на число комутативне:
Означення 3.
Добутком матриці А = на матрицю В =називають матрицю С =, елементи якої визначаються за формулами
; ), (3)
і записують С = АВ.
Формула (3) є правилом множення матриці А на матрицю В. Це правило формулюють так : щоб дістати елемент матриці С , слід елементи і-го рядка матриці А помножити на відповідні елементи к-го стовпця матриці В і добутки додати.
Зауважимо, що формулу (3) можна застосовувати тільки тоді, коли кожен рядок матриці А містить стільки елементів, скільки їх у кожному стовпці матриці В.
Добуток АВ визначений тільки тоді, коли число стовпців матриці А дорівнює числу рядків матриці В, причому число рядків матриці АВ дорівнює числу рядків матриці А, а число стовпців – числу стовпців матриці В.
Приклади
1.
2.
Властивості множення матриць.
Операція множення матриць не комутативна.
Проте для деяких пар квадратних матриць А, В може трапитись, що АВ=ВА. Такі матриці називають переставними. Переставними, наприклад, є матриці:
і ,
оскільки
і .
Операція множення матриць асоціативна, тобто якщо добутки АВ і ВС визначені,то (АВ)С = А(ВС).
3) Операція множення матриць дистрибутивна відносно операції додавання :
а) якщо добутки АС і ВС визначені, то (А+В)С = АС+ВС;
б) якщо добутки СА і СВ визначені, то С(А+В) = СА+СВ;
4) Якщо добуток АВ матриць А і В визначений, то для будь-якого числа λ
.
Крім розглянутих основних операцій над матрицями застосовується ще одна операція – транспонування матриць.
Транспонуванням матриці А називається таке її перетворення, при якому рядки цієї матриці стають стовпцями з тими самими номерами.
Сума і добуток матриць та добуток матриці на число транспонують за такими правилами :
Для будь-яких матриць А і В того самого розміру
.
Якщо добуток АВ матриць А і В визначений, то
.
Для кожної матриці А і будь-якого числа λ
.
► Доведемо справедливість другого правила. Нехай А = , В =. Елемент, що стоїть в і-му рядку й к-му стовпці матриці, дорівнює елементу, який стоїть у
к-му рядку й і-му стовпці матриці АВ, тобто дорівнює :
.
Проте цей вираз є сумою добутків елементів і-го рядка матриці на відповідні елементик-го стовпця матриці . Отже. ◄
Справедливість правил 1) і 3) пропонуємо довести самостійно.
Нехай А = () і В = () – квадратні матриці порядкуn, тоді добуток АВ визначений і є квадратною матрицею порядку n. Серед квадратних матриць n-го порядку особливу роль відіграє матриця
,
всі елементи головної діагоналі якої дорівнюють одиниці, а інші – нулю. Ця матриця називається одиничною матрицею n-го порядку й позначається символом Е. Для будь-якої матриці А порядку n справджуються нерівності
АЕ = ЕА = А, А0 = 0А = 0.
Квадратна матриця вигляду
називається діагональною матрицею, а матриця вигляду
- скалярною матрицею.
Діагональну матрицю позначають символом (), а скалярну – символом.
Кожна скалярна матриця, очевидно, є діагональною матрицею. Одинична матриця і квадратна нульова матрицяє скалярні, а отже, і діагональні матриці.
Кожна скалярна матриця . переставна з будь-якою матрицею n-го порядку:
А=А