- •3. Визначники n-го порядку та їхні властивості
- •4. Обчислення визначників
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •§ 7. Застосування визначників
- •Визначник добутку матриць
- •Означення рангу матриці через мінори. Теорема про ранг матриці. Умова виродженості квадратної матриці
- •Правило обчислення рангу матриці
- •Існування оберненої матриці. Обчислення її за допомогою алгебраїчних доповнень
- •Правило Крамера для системи n лінійних рівнянь з n невідомими
- •Вправи для самостійного розв’язування
- •Література
Правило обчислення рангу матриці
При
обчисленні рангу матриці слід переходити
від мінорів менших порядків до мінорів
більших порядків. Якщо вже знайдено
мінор r-го
порядку
,
відмінний від нуля, то далі потрібно
обчислювати лише ті мінори (r+1)-го
порядку, які обводять мінор
;
якщо всі вони дорівнюють нулю, то ранг
матриці дорівнюєr.
Приклади. 1.Обчислити ранг матриці

Розв’язання. Мінор другого порядку, що стоїть у лівому верхньому куту матриці А, дорівнює нулю. Однак у матриці є мінори другого порядку, відмінні від нуля. Таким, зокрема, є мінор
![]()
Мінор третього порядку

що
обводить мінор
,
відмінний від нуля,
=9.
Обидва мінори четвертого порядку, що
обводять мінор
,
дорівнюють нулю:


Отже, ранг матриці А дорівнює 3.
2. Дана
система векторів
,
,
,
просторуR4.
Знайти максимальну лінійно незалежну
підсистему цієї системи.
Розв’язання. Складемо матрицю А, рядками якої є вектори заданої системи

Обчислимо ранг цієї матриці. Мінор третього порядку

що стоїть
у лівому верхньому куту, відмінний від
нуля,
=2.
Визначник матриці (мінор 4-го порядку) дорівнює нулю, оскільки в ньому є два однакові стовпці.
Отже,
ранг матриці А дорівнює 3. Звідси випливає,
що вектори
,
,
утворюють одну з максимальних лінійно
незалежних підсистем даної системи
векторів.
Існування оберненої матриці. Обчислення її за допомогою алгебраїчних доповнень
Використаємо теорію визначників для з’ясування питання про існування оберненої матриці.
Нехай

– довільно вибрана матриця n-го порядку.
Матриця

отримана
з матриці А заміною кожного її елемента
відповідним алгебраїчним доповненням,
і потім ця матриця транспонована.
Обчислимо добутки
і![]()
Дістанемо
=
=
Якщо
матриця А невироджена (detA≠0),
то і матриця
також невироджена. Справді, з рівностей
(8) отримуємо
![]()
Оскільки
detA≠0,
то
=(detA)n-1.
Теорема 4. Для того, щоб існувала матриця, обернена до матриці А, необхідно й достатньо, щоб матриця А була невиродженою.
► Необхідність.
Припустимо, що для матриці А існує
обернена матриця А-1.
Тоді АА-1=Е.
Звідси
,
тобто
.
ТомуdetA≠0,
і, отже, матриця А – невироджена.
Достатність. Нехай матриця А – не вироджена. Тоді з рівності (8) отримуємо

Обернена матриця для матриці А буде мати вигляд
◄
Доведемо, що для будь-якої невиродженої матриці А існує тільки одна обернена матриця А-1. Справді, якщо матриця С така, що АС=СА=Е, то
САА-1=(СА) А-1=Е А-1= А-1,
СА А-1=С(А А-1)=СЕ=С,
і отже,
С= А-1.
Таким чином, для кожної невиродженої
матриці А=(
)
існує, і притому тільки одна, обернена
матриця

(9)
Співвідношення (9) називають формулою оберненої матриці.
Отже,
для обчислення матриці А-1,
оберненої до А, потрібно замінити кожний
елемент
матриці А відповідним алгебраїчним
доповненням
,
поділеним наdetA,
і
транспонувати отриману матрицю.
Якщо матриця А невироджена, то обернена до неї матриця А-1 також невироджена. Справді, з рівності АА-1=Е випливає, що
=![]()
Тому матриця А-1 також невироджена. Оберненою до матриці А-1 є матриця А.
Приклад. Знайти матрицю, обернену до матриці

Розв’язання.
Визначник цієї матриці detA=-1,
тому обернена матриця А-1
існує. Знаходимо алгебраїчні доповнення
:A11=-1,
A12=-1,
A13=1,
A21=4,
A22=5,
A23=-6,
A31
=3,
A32
=3,A33=
–4.
Отже,

