Івано-Франківськ

Івано-Франківськ— обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття, одне з найбільших міст Галичини.

З 1662 до 1772 року і з 1918 до 1939 року мало назву Станиславів (пол. Stanisławów), з 1772 до 1918 року — Станіслав (нім. Stanislau). З 1939 року радянською владою було повернуто австрійську назву Станіслав, а 9 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя місто було перейменовано у Івано-Франківськ на честь видатного письменника Івана Франка.

Івано-Франківськ розташований на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської. Територія міста становить 3,89 тис. га (0,3% території області). У підпорядкуванні Івано-Франківської міської ради перебуває 5 навколишніх сіл: Вовчинець, Крихівці, Микитинці, Угорники, Хриплин.

Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка створений 20 грудня1939року.

У грудні 1939 р. виставою «Платон Кречет» О.Корнійчука розпочав свій I-й театральний сезон Станіславський музично-драматичний театр ім. І.Франка. Це був перший на Прикарпатті професійний український театр, створений на базі мандрівних театрів Галичини, що діяли в області під орудою директорів С.Крижанівського, Р.Войновича, Івана Когутяка, Ю.Кононіва.

Офіційне існування розпочав 20 грудня 1939 року з затвердженням постанови РНК УРСР «Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості і театральних музичних закладів у Львівській, Дрогобицькій, Волинській, Рівненській, Станіславській і Тернопільській областях».

Під час війни — період творчої діяльності в театрі композитора, диригента Я.Барнича. Великий успіх мали оперети Йоганна Штрауса «Циганський барон», «Летюча миша».

У повоєнні роки трупу очолювали режисери М.Станіславський, М.Копаський, М.Равицький. Творчу діяльність розпочали В.Смоляк, Д.Чайковський, Ю.Петров.

У 1959–1996 рр. колектив очолював заслужений артист України Є.Гречук.

Яскрава сторінка у творчості театру пов'язана з іменем народного артиста України Віталія Смоляка. Актор, режисер, головний режисер театру з 1968 по 1975 рр., самобутній майстер сцени, чудовий педагог, який зростив не одне акторське покоління. Його вистави: «Украдене щастя» І.Франка, «Бравий солдат Швейк» за Я.Гашеком, «Сестри Річинські» І.Вільде та ін. У 2002 р. встановлена обласна премія в галузі театрального мистецтва ім. В.Смоляка, і першими її лауреатами стали його учні — заслужені артисти України Ж.Добряк-Готвянська та О.Шиманський.

Діяльність єдиного у області музею художнього профілю спрямована на професійне вивчення творчості митців Прикарпаття, пошук творів давнього мистецтва та їх наукове опрацювання і збереження.

Івано-Франківський обласний художній музей є багатою скарбницею образотворчого і народного мистецтва краю.

У теперішній час (кінець 2000-х років) 15-тисячна музейна збірка охоплює унікальні пам'ятки Галицького іконопису й барокової скульптури, зокрема 6 скульптур Пінзеля; творчість класиків західноукраїнського малярства — Корнила Устияновича, Івана Труша, Ярослава Пстрака, Юліана Панькевича, Олекси Новаківського, Осипа Сорохтея, Олени Кульчицької; роботи українських художників 2-ї половини ХХ століття, а також твори польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів XVIII-XX століть^[3].

Найцінніші експонати музейного фонду представлені на діючій виставці в експозиційному залі музею. Тут представлено іконопис краю XV–XIX століття, твори барокової пластики Томаса Гуддера, Конрада Кутченрайтера, Йоана-Георгія Пінзеля, Матвія Полейовського, Діонеза Станетті, картини братів Унтербергерів, старовинні церковні книги, видані у Львові, Почаєві, Уневі.

Значну частину колекції музейного закладу становлять твори народного мистецтва, зокрема художні вироби майстрів Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Опілля.

Крім того, в музеї зберігається велика колекція сучасної зарубіжної графіки, подарованої з виставок Міжнародного бієнале «Імпреза».

За час існування в Івано-Франківському художньому музеї та за його межами продемонстровано понад 300 виставок; цінні колекції музею експонувались на багатьох міжнародних виставках.

[Додаток 1]