Правила оформлення курсової роботи

1. Загальні вимоги

Роботу виконують, як правило машинопис­ним способом або рукописним текстом з одного боку аркуша бі­лого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядкових інтер­вали до тридцяти рядків па сторінці, 14 шрифт.

Обсяг роботи повинен становити 25 - 30 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких роз­мірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору се­редньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які вияви­лися в процесі написання роботи, неможна виправляти підчищенням, а можливо зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним або рукописним способом.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної ну­мерації сторінок роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично (посередені) до тексту. Заголовки підрозділів друку­ють маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відсту­пу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок склада­ється з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзац­ного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надруко­ваного в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторін­ки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунк­тів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставля­ють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, спи­сок використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділ. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу між, якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілю­страцій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і по­рядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілю­страцією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, пода­них у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крап­ка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розді­лу). Перенос частини таблиці на інший аркуш допускається як виняток.

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і по­рядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відпо­відної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша форму­ла третього розділу).

Джерела (Додаток Д )можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зруч­ний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступ­них її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Дода­ток повинен мати заголовок, написаний або надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літера­ми з першої великої друкується слово

«Додаток » і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами україн­ської абетки, за винятком літер Г, Є, О, Ч, наприклад, до­даток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А. 2 - другий розділ додатка А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумеру­ють у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2- другий ри­сунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А

При написанні роботи автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в робо­чі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилення дають змогу відшукати документи перевірити достовірність відомо­стей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, огля­дових статей, та, інших джерел з великою кількісно сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначити поряд­ковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратни­ми дужками, наприклад: «... у працях | 1-7]... ».

Відповідний опис у переліку посилань:

Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 6-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - 756 с.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим но­мером ілюстрації, наприклад, «рис.1.2».

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад

«... у формулі (2. І)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... в табл. 1. 2".

У повторених посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказу­вати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1. 3»,