- •Реферат
- •1.Поняття,принципи та основні напрямки позашкільної виховної роботи
- •2.Система позашкільної виховної роботи
- •Позашкільний навчально-виховний заклад та його типи
- •Загальноосвітній навчальний заклад в системі позашкільної виховної роботи. Гуртки, секції та творчі обєднання.
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Міністерство освіти і науки України молоді та спорту
Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського
Інститут педагогічної освіти
Кафедра педагогіки та початкової освіти
Реферат
на тему:
Система позашкільної виховної роботи
Виконала:
студентка 325 групи
Очеретна Олена
Перевірила:
к.п.н. Желан.А.В.
Миколаїв-2012
Зміст
1.Вступ
2.Поняття,принципи та основні напрямки позашкільної виховної роботи
3. Система позашкільної виховної роботи
4.Позашкільний навчально-виховний заклад та його типи
5.Загальноосвітній навчальний заклад в системі позашкільної виховної роботи. Гуртки, секції та творчі обєднання.
6.Висновок
7. Список використаної літератури
Вступ
Позашкільна виховна робота є невід´ємною частиною системи освіти і визнається як владою, так і громадськістю як необхідна складова розвитку особистості дитини, її громадянського становлення і професійного вибору, позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку та вихованні підростаючого покоління.
В Україні законодавчою основою забезпечення права кожного на здобуття позашкільної освіти є її Основний закон – Конституція України. Зокрема ,ст. 53 Конституції України передбачено забезпечення доступності позашкільної освіти,її розвиток, а ст. 54 закріплено право громадян на свободу художньої , наукової і технічної творчості,захист інтелектуальної власності[15,13].
Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,учнів та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Позашкільна виховна робота – процес безперервний. Він немає фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу – від створення умов сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійної творчості. Поступово відбувається процес її реформування, триває пошук нових ідей функціонування позашкільних навчальних закладів, запровадження нових педагогічних технологій щодо розвитку дітей та молоді.
Особливість позашкільного навчально-виховного процесу полягає у проектуванні таких педагогічних методик та технологій,що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатограній соціокультурній ситуації.
1.Поняття,принципи та основні напрямки позашкільної виховної роботи
Позашкільна виховна робота – освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. У позашкільній освіті сфера навчально-виховної діяльності розширюється, поглиблюються знання та формується світогляд учнів. Навчання і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах повинно не тільки забезпечувати морально-психологічну, теоретичну та практичну підготовку до праці, а й збагачувати інтелектуальне життя, наповнювати багатогранним змістом розумові,творчі інтереси, одухотворяти моральну цінність т підвищувати естетичну красу особистості і колективу [11, 9].
Система позашкільної виховної роботи за своїм характером є методичною системою, що передбачає здійснення за певною методикою і включає такі основні елементи: мета і завдання, зміст освіти,форми,методи і засоби здійснення .
Досягнення основної мети та завдань позашкільної освіти забезпечується перш за все її змістом. У системі позашкільної освіти визначення, відбір і формування змісту є найбільш важливим і складним питанням. Зміст позашкільної виховної роботи є категорією історичною, яка постійно змінюється. На кожному етапі розвитку суспільства відбувається приведення змісту освіти у відповідність до соціальних, економічних та політичних умов.
Головна мета позашкільної освіти та виховання – створеня умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка до життя в умовах переходу до ринкової економіки при впровадженні якісно нових форм організації позашкільної життєдіяльності підлітків,задоволення їх освітніх потреб шляхом залучення до науково-експерементальної, дослідницької, технічно-конструктивної, художньої, декоративно-прикладної, еколого-прикладничої, туристсько-краєзнавчої та інших видів творчості.
Основними завданнями позашкільної виховної роботи є:
формування суспільно-громадського досвіду особистості;
розвиток,стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу;
створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдаровань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя;
залучення до особистісно значущих соціокультурних цінностей, потреба у яких не забезпечується системою базової освіти;
задоволення її потреб у професійному самовизначенні;
забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та організації їх дозвілля;
розвиток психо-фізичних ресурсів,зміцнення здоров´я, підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання;
виховання вольових якостей,формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури.
Основні завдання позашкільної освіти та виховання реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об´єднаннями за місцем проживання.
Поряд із завданнями існують принципи позашкільної виховної роботи, головними з яких є:
1.Гуманізація, що визначає пріорітети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяності, доброзичливості, милосердності.
2.Єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті навчально-виховного процесу органічний зв´язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; визначає позашкільну овіту та виховання як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні.
3.Демократизація, що предбачає автономію позашкільних закладів освіти різних типів та форм власності, інших центрів позашкільної освіти та виховання у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників педагогічної діяльності.
4.Науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для розширення і послаблення засобами освіти вагомих для кожної особистості, що навчається, об´єктивних законів, обгрунтованих понять і способів практичних дій в їх майбутній трудовій діяльності.
5.Безперервність,наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти України, об´єднання зусиль позашкільних з іншими закладами освіти та різними організаціями ; цілісність і наступність позашкільної освіти та виховання, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу.
6.Багатоукладність та варіативність, що предбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів освіти та виховання у вільний від навчання час, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей.
7.Добровільність та доступність, що передбачає право вибору та доступність у забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації , духовному самовдосконаленні здобутті додаткових знань, умінь та навичок.
8.Самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні такої психолого- педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, а також розвитку і реалізації учнями пізнавальної самостійності, творчої активності прояву обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та у позанавчальний час.
9.Гармонізація родинної освіти та виховання, що передбачає створення сприятливих умов для забезпечення добровільного партнерства і корисної співпраці того, хто вчиться, його родини, а також держави, незалежності позашкільної виховної роботи від політичних, громадянських та релігійних організацій.
10.Практична спрямованість позашкільної освіти та виховання, що передбачає набуття учнями певних умінь і навичок, орієтацію на трудову діяльність у ринкових умовах,її розширення та розвиток.
У сукупності й взаємодії ці принципи орієнтують позашкільну виховну роботу на забезпечення соціалізації і соціальної адаптації, єдності й взаємозв´язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії, інтеграції та диференціації освітньо-виховного впливу на особистість; сприяють успішному входженню її в суспільне життя, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.