10. Державна молодіжна політика в Україні

Держа́вна молоді́жна полі́тика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Напрями державної молодіжної політики[ред.•ред. код]

Головними напрямами державної молодіжної політики Україні є:

• розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;

• забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;

• створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні відтворенні навколишнього природного середовища; — формування у молоді почуття національної гордості,патріотизму, готовності захищатисуверенітетУкраїни;

• охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які забезпечували здоровий генофонд народу України.

Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.

11.Центри соцыальних служб для молоді України

Основні види діяльності центрів ССМ охоплюють такі сфери: практичну, спрямовану на забезпечення реалізації соціальних програм; організаційну, сутність якої полягає у встановленні взаємовідносин і взаємодії служб з іншими суспільними та державними інституціями; ресурсну, спроможну поновити та використати ресурси, необхідні для реалізації програм будь-якого рівня; аналітичну, спрямовану на оцінку досягнутих результатів та збір і моніторинг інформації про діяльність центрів ССМ.

При центрах ССМ України діє понад 1250 спеціалізованих формувань, конкретні завдання яких стосуються певних категорій клієнтів. Особливою увагою користуються: консультативні служби для клієнтів, які беруть шлюб і потребують певної підготовки до сімейного життя; молодіжні біржі праці та агентства зайнятості, що займаються працевлаштуванням; служби юридичного консультування, що вирішують проблеми інформаційного забезпечення молоді нормативно-правовою базою

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР

СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

Директор – Гончарук Віра Борисівна

вул. Потьомкінська, 95А, м. Миколаїв, 54001, тел. 47-64-66

Правові підстави для надання послуг: Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003

Загальний перелік соціальних послуг:

1.Психологічне консультування

   ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА

   ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ

Зміст послуги: надання консультацій з питань психологічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад

2.СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПОСЛУГИ

Зміст послуги: Виявлення  та сприяння розвитку  різнобічних  інтересів і потреб осіб,  які перебувають у складних  життєвих  обставинах, організація  індивідуального навчального,   виховного та  корекційного  процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної  та художньої  діяльності   тощо, а також  залучення  до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб

3.ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Зміст послуги: надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої  ситуації (довідкові послуги); розповсюдження  просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі  послуги); поширення об'єктивної  інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги)

4.ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА

Зміст послуги: надання  консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах,  сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної  відповідальності  осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових  документів, інша правова допомога тощо)

5.СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ

Зміст послуги: Консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи та заходів направлених на збереження, підтримку здоров'я, здійснення профілактичних бесід щодо ведення здорового способу життя

12.Управління діяльністю волонтерських груп

Всі аспекти волонтерської програми та її підтримка мають контролюватися (шляхом моніторингу та оцінювання у процесі їх перебігу)- Потреба розвивати різновиди послуг, які є ефективними, рентабельними, обумовлює необхідність таких заходів.       . Волонтери не повинні прагнути зайняти робочі місця постійного персоналу. Волонтери винагороджуються саме як неоплачуваиі співробітники, які працюють разом із персоналом, щоб:       * використовувати унікальну можливість перейняти їхні навички та можливості;       * розповісти про різноманітність послуг нашого відділу на користь суспільства;       * здійснювати безпосередній внесок забезпечення ефективності роботи постійного персоналу;       * допомагати суспільству загалом, надаючи йому додаткову інформацію про справи неповнолітніх та молоді.       С. Маккорлі та Р. Лінч пропонують таку досить чітку стратегію роботи з персоналом установи із взаємодії з волонтерами (29). Зокрема це такі аспекти:       Під час процесу роботи над волонтерською програмою дуже важливо залучати до співпраці спеціалістів всіх рівнів.       Якщо волонтери працюватимуть разом із спеціалістами, для них, за них чи підтримуючи їх, то дуже важливо, щоб персонал усвідомлював причину та цінність волонтерської роботи та волонтерської програми загалом.       - Персонал, який не бажає працювати разом з волонтерами, може зруйнувати прагнення волонтерів працювати шляхом прямої опозиції чи демонструванням байдужості.       Якщо персонал не хоче працювати над створенням робочих місць для волонтерів, якщо він ігноруватиме волонтерів або відводитиме їм другорядне місце, якщо він прямо показує словами чи діями, що волонтери -тягар, а не допомога, то волонтери швидко знаходять інші можливості та інші організації для праці або взагалі кидають волонтерство.       Загальний клімат в середині самої організації також впливає на те, яким чином можуть залучатися волонтери. Волонтерів може стурбувати як ставлення громадськості до їх роботи, так і успішність ЇЇ справ, чи хто і що є важливим для установи. Іноді ці ледь помітні риси, які окреслюють стиль організації, також виливатимуть па прийняття рішення волонтерами щодо того, чи варта ця організація їхнього часу. Щоб відчути загальний клімат організації, достатньо просто пройтися по офісу, і тоді можна легко передбачити, як спеціаліст прийме волонтерів.

13. захист прав дитини як соціально-педагогічна проблема

Соціальний педагог здійснює соціально-педагогічний захист дитинства у таких напрямках:  -загальноосвітній (допоміжний, позашкільний, і професійний), де створюються умови для інтелектуального розвитку особистості завдяки розгортанню мережі дитячих, підліткових, молодіжних об’єднань, шкіл, курсів, секцій, клубів за інтересами; поглиблюються наукові соціальні знання про суспільство, особу, сім’ю, сфери життєдіяльності через розвиток служб соціально-педагогічної допомоги; здійснюється підтримка дитячих, підліткових і молодіжних ініціатив із зростання і розвитку спортивно-оздоровчих закладів і проведення спортивних заходів, організації сімейного спортивного дозвілля тощо; розширюється технічна і художня творчість дітей завдяки застосуванню програм соціально-педагогічного захисту обдарованих дітей і підлітків; всебічно підтримуються екологічні експедиції, вивчення історії, мови, культури народу, створюються умови для професійної підготовки підлітків і передпідготовки молоді організовуються курси,консультації;  -виховно-профілактичний, що грунтується на виявленні несприятливих психобіологічних умов, психолого-педагогічних факторів, які зумовлюють відхилення у психічному і соціальному розвитку дітей, підлітків, в їхній поведінці, стані здоров’я тощо. З цією метою здійснюються організаційно-педагогічні заходи зі створення виховуючого середовища за місцем проживання дітей, включення різних соціальних інститів у процес виховання, надання соціально-педагогічної допомоги дітям із сімей групи ризику; розв’язування проблем зайнятості і працевлаштування неповнолітніх за рахунок створення робочих місць для молоді та неповнолітніх в умовах ринкової економіки; підтримка дітей завдяки залученню до різного роду установ спорту, культури, організації довкілля.  -охоронний (психолого-педагогічний), який передбачає соціально-педагогічну охорону і захист дітей (на противагу існуючій системі каральних заходів), неповнолітніх з відхиленням у поведінці; дітей і підлітків, які відчували на собі жорстокість, насильство; неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі; створення також юридичних консультаційних пунків, що забезпечують захист прав та інтересів дитини, роз’яснювання пільг молодим сім’ям, жінкам, неповнолітнім, молоді; соціально-правова, психолого-педагогічна підтримка дітей з неповних родин, формування правового ставлення до своїх батьківських функцій у розведених осіб і батьків, які не були в шлюбі; надання соціально-правової допомоги сиротам, інвалідам, а також сім’ям інвалідів, що мають неповнолітніх дітей, малозабезпеченим сім’ям групи ризику, дітям, які стали жертвами екологічних і технологічних катастроф, і тим, які потрапили в інші екстремальні ситуації (біженці, переселенці) тощо [2,с.185-187].  14. становище молоді в основних сферах життєдіяльності

Молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Молодьтому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, знаходяться в стані формування і становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею соціальної суб'єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин таінноваційноїдіяльності

Основні проблеми сучасної української молоді

Економічна та соціальна кризанаприкінці XX ст. ускладнила функціонування як загальнотеоретичної, так і галузевої соціології. За відсутності фінансування майже не проводяться масштабні дослідження, які б могли з'ясувати молодіжні проблеми в умовах трансформації політичної, соціально-економічної систем. Значно скоротилась кількість дослідних центрів, проблемних лабораторій з вивчення сучасної молоді.

Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:

низький рівень життя,безробіттяі значнаекономічната соціальна залежність від батьків;

шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);

низька народжуваність - вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;

матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;

поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія,проституція);

втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму. [30, 41]

Постійно скорочується питома вага молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі. [30, 44]

До числа особливо тривожних тенденцій у молодіжному середовищі відноситься відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненимикраїнами; прискорення падіння престижу загальної і професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність із низьким рівнем освіти і не маючої бажання продовжувати навчання; орієнтація багатьох ланок освіти на "потокове" відтворення робітників, службовців і спеціалістів без урахування вимог споживачів; непідготовленість кадрів вищої, професійної і середньої школи до роботи в нових умовах; відставання матеріально-технічної бази всіх рівнів від нормативних вимог; зниження інтелектуального рівня аспірантського корпуса - майбутнього української науки, відтік обдарованих юнаків і дівчат із багатьох вузів і з країни.

Молоде покоління здебільшого виявилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнація традиційних форм соціалізації, заснованої на соціальній обумовленості життєвого шляху, з одного боку, підвищило особисту відповідальність молодих людей за свою долю, поставивши їх перед необхідністю вибору, з іншого боку - виявило неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибіржиттєвого шляху став визначатися нездібностямий інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

На жаль, існуючі економічніі соціальні програми практично не враховують специфічну соціальну позицію молодого покоління в процесі суспільного розвитку. У зв'язку з цим необхідно підсилити увагу до соціальних проблем молоді, визначенню засобів, форм, методів і критеріїв роботи з молодим поколінням. Соціальна незахищенність, нестача уваги суспільства визначає цю соціальну групу як дестабілізуючу суспільну силу, а в це ж час на молоді лежить відповідальність за майбутнє країни.

Вирішення цих проблем потребує розробки і втілення у соціальну практику державної молодіжної політики, яка повинна бути зорієнтована на створення нової системи професійної підготовки молоді з урахуванням тенденцій сучасного соціально-економічного буття, потреб ринку праці, подолання відчуження молоді від політичних та суспільних процесів.

Державна молодіжна політика- це діяльність держави по створенню соціально-економічних, правових,організаційнихумов і гарантій для соціального становлення і розвитку молодих громадян, найбільше повної реалізації творчого потенціалу молоді в інтересах суспільства.