- •1.1. Предмет історії держави і права україни
- •1.2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •1. Історизм
- •2. Об'єктивність
- •3. Системність
- •4. Принцип розвитку
- •5. Плюралізм
- •1.3. Історіографія історії держави і права україни
- •2.1. Витоки української державності
- •2.2. Про назву "русь"
- •2.3. Про норманську теорію
- •2.4. Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •2.5. Поширення християнства в українських землях
- •2.6. Суспільний лад
- •2.7. Державний лад
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •2.8. Суд і процес
- •2.9. Правова система
- •Розділ 3. Галицько-волинське князівство - продовження традиції русько-української державності (перша пол. XIII - друга пол. XIV ст.)
- •3.1. Загальний історичний огляд
- •3.2. Монголо-татарська навала та її наслідки
- •3.3. Суспільний лад
- •Селянство
- •Напіввільні
- •Залежні
- •Боярська рада
- •Руська правда
- •Князівське законодавство
- •Магдебурзьке право
- •Церковне законодавство
- •Кревська унія та її наслідки
- •4.2. Суспільний лад Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •4.3. Магдебурзьке право
- •4.4. Виникнення українського козацтва
- •4.5. Державний лад
- •4.6. Церковне життя
- •4.7. Суд і процес
- •4.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Спадкове право
- •Шлюбні та сімейні відносини
- •Кримінальне право
- •5.2. Суспільний лад
- •Духовенство
- •Селянство
- •Міщанство
- •5.3. Запорізьке козацтво – нова соціальна верства
- •5.4. Державний лад
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •5.5. Відродження української державності
- •5.6. Суд і процес
- •5.7. Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •5.8. Основні риси права
- •Розділ 6. Українська держава та право в роки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.1. Загальний історичний огляд
- •Перші перемоги
- •Зборівський договір
- •Білоцерківський мирний договір 1651р.
- •6.2. Українсько-московський договір 1654 р.
- •6.4. Державний лад
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Податки та фінанси
- •Військо та оборона
- •Зовнішня політика
- •6.5. Судова система та процес
- •6.6. Правова система
- •Розділ 7. Українська державність під іноземною зверхністю (друга пол. XVII-XVIII ст.)
- •7.1. Загальний історичний огляд
- •7.2. Суспільний лад
- •Українська шляхта
- •Духовенство
- •Козацтво
- •Міське населення
- •7.3. Державний лад
- •Центральні органи влади і управління
- •7.4. Конституція пилипа орлика
- •7.5. Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •7.6. Формування політичного устрою південної україни
- •7.7. Суд і процес
- •7.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Спадкове право
- •Кримінальне право
- •Державні злочини
- •Розділ 8. Україна під імперською окупацією (XIX -початок XX ст.)
- •8.1. Загальний історичний огляд
- •8.2. Суспільний лад
- •Дворянство
- •Буржуазія
- •Духовенство
- •Міське населення (міські обивателі)
- •Селянство (сільські обивателі)
- •Кріпосні селяни
- •Державні селяни
- •Правове становище селян України після реформи 1861 року
- •Козацтво
- •8.3. Державний лад
- •8.4. Суд і процес
- •8.5. Правова система
- •Кодифікація права
- •Кримінальне законодавство
- •8.6. Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Національно-визвольний рух
- •Судова система
- •Правова система
- •8.7. Український націоналізм
- •9.1. Загальний історичний огляд
- •І Універсал
- •II Універсал
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •9.2. Державний лад
- •Центральна рада
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •9.3. Судова система
- •9.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Рада Народних Міністрів
- •10.1. Загальний історичний огляд
- •10.2. Державний лад
- •10.3. Судова система і правоохоронні органи
- •10.4. Правова система
- •11.1. Загальний історичний огляд
- •11.2. Державний лад
- •Місцеве управління
- •11.3. Судова система
- •11.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Розділ 12. Західноукраїнська народна республіка (1918-1923 рр.)
- •12.1. Загальний історичний огляд
- •12.2. Державний лад
- •Уряд зунр
- •Місцева влада та управління
- •12.3. Злука зунр і унр
- •Акт соборності
- •12.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Розділ 13. Формування радянської державності в україні (1917-1920 рр.)
- •13.1. Загальний історичний огляд
- •13.2. Державний лад
- •13.4. Формування основ соціалістичного права
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Земельне право
- •Трудове право
- •Кримінальне право
- •Розділ 14. Соціалістична державність і право в україні (1921-1929 рр.)
- •14.1. Загальний історичний огляд
- •14.2. Нова економічна політика в україні
- •14.3. Державний лад
- •Утворення Союзу pcp
- •Вищі органи влади і управління
- •Всеукраїнський з'їзд Рад
- •Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
- •14.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •14.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Цивільний кодекс усрр 1922 року
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне право
- •15.1. Загальний історичний огляд
- •15.2. Державний лад
- •Вищі органи влади й управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •15.3. Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •15.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне право
- •Кримінальне право
- •Кримінально-процесуальне законодавство
- •15.5. Державність і право в західноукраїнських землях
- •Східна Галичина і Західна Волинь
- •Північна Буковина
- •Закарпатська Україна
- •Карпатська Україна
- •Еволюція українського націоналізму
- •Розділ 16. Держава і право україни в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •16.1. Загальний історичний огляд
- •16.2. Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни Приєднання Західної України до Української pcp
- •Приєднання Південної Бессарабії і Північної Буковини до складу урср
- •16.3. Державний лад
- •Зміни в державному ладі урср
- •16.4. Правоохоронні органи
- •16.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне законодавство
- •Кримінальне право
- •Розділ 17. Держава і право україни в перші повоєнні роки ів період десталшізації (1945 — перша пал. 1960-х рр.)
- •17.1. Загальний історичний огляд
- •Ліквідація угкц
- •Збройний опір загонів упа і підпілля оун
- •Ідеологічна реакція
- •17.2. Державний лад
- •Виші органи влади і управління
- •Перехід Криму до України
- •Місцеві органи влади і управління
- •17.3. Правоохоронні органи
- •17.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Розділ 18. Держава і право україни в період неототалітарного режиму (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)
- •18.1. Загальний історичний огляд
- •Суспільний лад
- •Боротьба з проявами національної самосвідомості
- •Розвиток державницьких ідей у програмах опозиційних організацій
- •"Самостійники"
- •18.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •18.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Судова система
- •Нотаріат
- •Органи прокуратури
- •Органи внутрішніх справ
- •Адвокатура
- •18.4. Основні риси правової системи
- •Конституційне законодавство срср
- •Конституційна реформа
- •Адміністративне законодавство
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Житлове законодавство
- •Трудове право
- •Природноресурсове законодавство
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Виправно-трудове право
- •Розділ 19. Держава і право україни періоду перебудови (1985-1991 pp.)
- •19.1. Загальний історичний огляд
- •Релігійні стосунки
- •Громадські організації та об'єднання
- •19.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління урср
- •Місцеві органи влади і управління
- •19.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •19.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне законодавство
- •Розділ 20. Держава і право україни на сучасному етапі (1991-2011 рр.)
- •20.1. Загальний історичний огляд
- •20.2. Державний лад
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •20.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Прокуратура України
- •20.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Законодавство про охорону здоров'я і соціальний захист населення
- •Аграрне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне законодавство
- •Цивільно-процесуальне законодавство
- •Адміністративний процес
Адміністративний процес
6 липня 2005 р. Верховна Рада України прийняла Кодекс адміністративного судочинства України, вперше з пострадянських країн.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі — КАС України) містить 7 розділів і 272 статті. У першому розділі містяться загальні положення адміністративного судочинства в Україні, зокрема, призначення самого Кодексу адміністративного судочинства. Особливу увагу слід приділити ст. З КАС України, в якій визначаються багато раніше не встановлених понять, зокрема: справа адміністративної юрисдикції, адміністративний процес визначається КАС України як правовідносини, які складаються під час здійснення адміністративного судочинства. В цьому розділі закріплені також принципи адміністративного судочинства.
Другий розділ КАС України складається з 8 глав і має назву "Організація адміністративного судочинства". Перша глава цього розділу встановлює адміністративну юрисдикцію і підсудність адміністративних справ. Друга глава розділу регламентує склад суду та відводи як суддів, так і деяких учасників адміністративного процесу. Третя глава детально регламентує здійснення судових викликів та повідомлень, а четверта встановлює правила фіксування адміністративного процесу. П'ята глава визначає правовий статус учасників адміністративного процесу та ділиться на два параграфи, назви яких відповідають назвам двох груп учасників адміністративного процесу. Перший параграф "Особи, які беруть участь у справі". Відповідно до КАС України до першої групи належать: сторони, треті особи, а також представники сторін та третіх осіб. До другої групи — "Інші учасники адміністративного процесу" КАС України відносить секретаря судового засідання, свідка, експерта, перекладача та дві нові фігури: судового розпорядника та спеціаліста. Шоста глава другого розділу присвячена доказам в адміністративному судочинстві, встановлюються обов'язок доведення та підстави для звільнення від нього, регламентується інститут забезпечення доведення та ін. Положення, які детально регламентують судові витрати, утворюють сьому главу цього розділу. Остання, восьма, глава встановлює процесуальні строки в адміністративному судочинстві.
Третій розділ КАС України містить адміністративно-процесуальні норми, які регламентують провадження в адміністративному суді першої інстанції. До прийняття КАС України одним із найбільш суперечливих було питання проформу звернення до адміністративного суду. Пропонувалися різні варіанти — скарга, заява, позов, і в кінцевому підсумку законодавець зупинився на адміністративному позові. Його визначення закріплено в ст. З КАС України, що стосується його форми І змісту, положення про які містяться в першій главі третього розділу. Тут же встановлюються вимоги до позовної заяви. Далі КАС України регламентує процесуальні дії суду, які він здійснює після отримання позовної заяви. Друга глава встановлює правила здійснення підготовчого провадження, обов'язкового для кожної адміністративної справи. У рамках підготовчого провадження проводиться попереднє судове засідання, на я кому вирішуються питання щодо відмови чи визнання адміністративного позову, про примирення сторін, про судові доручення, про об'єднання і розведення справ, про забезпечення адміністративного позову та ін. Третя глава безпосередньо присвячена судовому розгляду справи. Четверта глава детально регламентує підстави залишення позовної заяви (заяви позивача) без розгляду, призупинення і закриття провадження у справі. Види, зміст і порядок прийняття судових рішень регламентується п'ятою главою. КАС України передбачені також особливості розгляду окремих категорій справ. Зокрема, главою шостою третього розділу регулюється здійснення провадження у справах про оскарження нормативно-правових актів, проваджень, пов'язаних із виборчим процесом тощо.
Четвертий розділ має назву "Перегляд судових рішень" і складається з чотирьох глав: "Апеляційне провадження", "Касаційне провадження", "Провадження за винятковими обставинами" та "Провадження за обставинами, які повторно виникли".
П'ятий розділ детально регламентує процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Шостий розділ встановлює види і порядок застосування мір процесуального примусу. Слід зазначити, що закріплення мір процесуального примусу в окремому розділі КАС України має велике значення, оскільки надає суду реальні інструменти впливу на осіб, які порушують встановлені в суді правила.
Останній, сьомий, розділ КАС України встановлює заключні й перехідні положення.
Як і будь-який інший, Кодекс адміністративного судочинства України має недоліки та спірні моменти, проте містить і багато прогресивних нововведень, які ще зовсім недавно були предметом дискусії у вітчизняній юриспруденції.
Як і раніше, нагальним залишається прийняття Кримінально-процесуального кодексу.
Загальні висновки
Розбудова самостійної держави — тривалий і складний процес, Україна настирливо веде пошуки власного історичного шляху. В державно-правовому будівництві є і здобутки, і прорахунки.
Найбільшим досягненням молодої демократії республіки с прийняття Конституції України. Чималими є здобутки у сфері зовнішніх відносин, Україна стала рівноправним членом світової спільноти. Майже завершено процес реформування державного механізму, але не ліквідовані суперечності між законодавчою і виконавчою гілками влади. Значні зміни відбулися в судовій системі, в інших правоохоронних органах. Не припиняється кропітка робота з формування законодавства. За роки незалежності Верховна Рада України прийняла величезну кількість законів. В умовах відсутності цілісної концепції переходу від тоталітарного до демократичного суспільства багато з них виявилися відірваними від життя. Створення нових законодавчих актів, унесення змін і доповнень до чинного законодавства часто здійснювалося на недостатньому науковому та юридично-технічному рівнях. Нагальним є питання про необ'єктивність чинного законодавства. На порядку денному стоїть проблема загальної кодифікації права, уніфікації правової системи України з європейською правовою системою.