pp_ta_ing

(відповідальність) та економічним (гроші) ризиком. Не менш важливою є взаємодія цих дисциплін під час формування й організації роботи соціальнопсихологічних і соціально-акмеологічних служб, створення тренінг-програм для персоналу та керівників організацій, складання їх психологічних характеристик.

Акмеологія (грец. akme - вершина чогось) - галузь психологічних знань, зосереджена на проблемах удосконалення професійної діяльності, ділової взаємодії, професійного спілкування, методів запобігання професійній деформації, досягнення професійних вершин спеціалістами різних сфер життєдіяльності суспільства. Психологія праці з досвіду акмеології бере багато повчального щодо опанування секретів майстерності, формування психологічної готовності до ефективної та результативної трудової діяльності.

Вікова психологія, будучи зосередженою на дослідженні психологічних особливостей особистості на різних етапах формування, розвитку і зрілості, живить психологію праці конкретними спостереженнями, рекомендаціями, прогнозами щодо можливостей особистості у різні періоди свого віку, що є важливим при виборі форм і методів трудової діяльності.

Педагогічна психологія як наука про психічні закономірності, принципи і внутрішню сутність навчання і виховання особистостей є особливо цінною для психології праці у виробленні, використанні й корегуванні конкретних видів трудової діяльності.

З позиції психології кар'єри, для якої важливим є розроблення психологічних основ особистісної динаміки спеціаліста, психологія праці виявляє психологічні чинники ставлення людини до праці.

Економічна психологія, маючи предметом своїх досліджень психологічні установки, стереотипи психологічного мислення людини, груп, верств населення, забезпечує психологію праці конкретними висновками як щодо їх ставлення до економічної дійсності загалом, так і стосовно конкретної економічної ситуації, що є важливим чинником у виборі

11

управлінських засобів впливу на їх економічну поведінку. Тісно пов'язана з економічною психологією психологія підприємництва, що зосереджує увагу на закономірностях та особливостях функціонування особистості у підприємницькій сфері, яка передбачає ініціативність, самостійність, відповідальність, зокрема майнову, здатність на ризик тощо.

Цим далеко не вичерпується багатогранна взаємодія психології праці з іншими галузями психологічного знання, у процесі якої вона розширює, урізноманітнює свої пізнавальні й прикладні можливості, відповідно збагачуючи суміжні науки.

1.3. Принципи та методи дослідження психології праці.

Принципи психології праці охоплюють правила, основні положення і норми, якими керуються працівники в процесі праці.

Психологія праці базується як на загальнопсихологічних, спільних з іншими галузями психології принципах, так і на власних, специфічних для неї принципах.

Фундаментальну систематизацію загально психологічних принципів здійснив український психолог О.М. Ткаченко. Так, на його думку, принцип детермінізму визначає причини виникнення психіки у філогенезі та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних властивостей особистості. Детермінантами психіки є процес і продукт взаємодії суб’єкта з об’єктом. Автор виділяє три види детермінації, залежно від рівня розгляду суб’єкта – як організму, як індивіда, як особистості.

Принцип відображення характеризує всі психічні функції, процеси і властивості як відображувальні, сигнальні за своєю природою. Вони випереджають фізичний контакт суб’єкта з об’єктом, вибірково сигналізують про значущі для нього якості об’єктивної дійсності за допомогою нейтральних щодо об’єкта подразників (сигналів). Психічне відображення в людини є знаково-опосередкованим, активним.

12

Принцип єдності психіки та діяльності стверджує, що психіка та діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній, ідеальний план діяльності, вона моделює дійсність і на основі цього регулює поведінку і діяльність.

Принцип розвитку психіки визначає тип її розвитку на кожному рівні детермінації психіки. На рівні організму суб’єкт розвивається в процесі визрівання і формування психофізіологічних структур мозку, а на рівні особистості – у процесі перетворювальної діяльності, творення предметного світу і самотворення.

Системно-структурний принцип дозволяє розглядати психіку як складну систему взаємопов’язаних елементів, що виступає як особлива відкрита система зі зворотними зв’язками.

Специфічними для психології праці та інженерної психології є такі принципи:

а) принцип історизму, за яким психологічні особливості трудової діяльності розглядаються в процесі свого історичного становлення, ускладнення, подальшого удосконалення та трансформації;

б) принцип гуманізації праці, що передбачає гармонійність, творчу насиченість трудового процесу, безпеку, покращення умов праці, задоволеність людини від процесу трудової діяльності та її результатів;

в) принцип активності працівника (оператора) – людина за будь-яких умов має залишитись повноцінним суб’єктом трудової діяльності, навіть у разі повної її автоматизації, роботизації тощо;

г) принцип психологізації, тобто психологічної доцільності проектування та здійснення трудової діяльності – вона має врахувати закономірності психічної діяльності особистості, її розвитку та само актуалізації;

д) принцип комплексності, що полягає в необхідності взаємодії психології праці та інженерної психології з іншими науками про людину і техніку;

13

є) принцип послідовності – інженерно-психологічні вимоги діють на всіх етапах існування системи «людина-машина»: проектування, виробництва, експлуатації тощо;

е) принцип особистісного підходу, за яким психіка працівника розглядається як складне особистісне утворення, що має цілісну психологічну структуру, кожна складова якої робить свій внесок у здійснення трудової діяльності і має бути врахована у взаємозв’язку з іншими складавими.

1.3.2. Методи дослідження психології праці.

Метод дослідження – шлях наукового пізнання, спосіб за допомогою якого пізнається предмет науки.

На сьогодні існує велика кількість класифікацій основних груп дослідницьких методів у психології праці. Наведемо основні класифікації, які використовуються в психології праці.

С.Л. Рубінштейн створив одну з перших класифікацій основних методів дослідження і виділив:

1.Спостереження – зовнішнє (об’єктивне), пряме (безпосереднє спостереження людини), опосередковане (спостереження за продуктами діяльності людини).

2.Експеримент:

-природний (проведення досліджень безпосередньо під час посесійної діяльності);

-лабораторний (моделювання професійної діяльності);

-психолого-педагогічний (експеримент з навчання);

-допоміжний (дослідження психологічних показників у комплексі із анкетуванням та тестування).

Поряд із спостереженням та експериментом С.Л. Рубінштейн виділяв :

1.Порівняльний метод (порівняння між нормою та патологією).

2.Генетичний метод (порівняння між різними віковими групами).

14

Б.Г. Ананьєв усі методи класифікував за чотирма основними групами: 1. Організаційні:

-порівняльний;

-лонгітюдний;

-комплексний.

2. Емпіричні:

а) спостереження та самоспостереження; б) експериментальний:

-лабораторний;

-польовий;

-природний;

-формуючий або психолого-педагогічний; в) психодіагностичний:

-стандартні та проективні методики, анкети, інтерв’ю, бесіда тощо; г) методи психологічного аналізу діяльності працівника:

-хронометраж;

-фотографія робочого дня;

-метод аналізу продуктів діяльності;

д) моделювання:

-математичне;

-кібернетичне тощо; є) біографічні:

-аналіз фактів та подій життєвого шляху людини, документації, свідоцтва тощо;

3. Методи обробки даних (методи математичної статистики, якісний аналіз тощо).

4. Інтерпретаційні методи:

а) генетичні методи:

-філогенетичний;

-онтогенетичний;

15

-соціогенетичний; б) структурні методи:

-психографія;

-типологічна класифікація тощо.

Системний підхід у психологічних дослідженнях взагалі та в психології праці зокрема, дослідники почали використовувати з початку 70-х років минулого століття. Розглядаючи різновиди системного підходу, В.А. Ганзен виділяє такі ступені повноти явищ:

1)комплексий підхід – передбачає наявність сукупності компонентів об'єктів, що вивчається, або методів, які використовуються під час його дослідження;

2)структурний підхід – передбачає вивчення складу систем, їх

структур.

У разі застосування цілісного підходу вивчаються не тільки частини об’єкта, але й відношення між частинами та цілим.

Розглянемо більш детально методи психологічного аналізу діяльності працівників.

Як відомо, людська діяльність – це складна система взаємопов’язаних дій та вчинків людини, спрямованих на пертворення об’єктивної реальності. Особливістю діяльності працівників є її конкретна спрямованість на отримання результату, вираженого як у кількісному так і в економічному еквіваленті. З психологічного погляду оцінка діяльності працівників передбачає дослідження як усієї сукупності дій, так і їх поєднання в ситемі операцій, способів (прийомів) діяльності, а також результатів його праці. До цієї групи методів слід віднести такі методичні прийоми, як хронометраж, фотографію робочого дня, метод аналізу продуктів діяльності.

Хронометраж. Функціональне призначення полягає в аналізі трудових операцій або окремих дій, у визначення їх часової тривалості. Розрізняють

безперервний, вибірковий і цикловий хронометраж. При безперервному хронометражі всі елементи праці досліджуються у порядку їх виконання.

16

Вибірковий хронометраж застосовується для вивчення окремих елементів трудових операцій незалежно від їх послідовності. У тих випадках, коли важко достатньо точно виміряти затрати часц на елементи операції, які мають незначну тривалість (3-5с), використовується цикловий хронометраж. Його призначення полягає у тому, що послідовні трудові прийоми обєднуються у групи з різним складом досліджуваних елементів. На підставі замірів тривалості виконання груп елементів визначається тривалість кожного елемента, що є складовою досліджуваної операції.

Підготока до хронометражу вимагає від дослідника дотримання низки методичних вимого, серед яких:

-вибір об’єктів спостереження: визначається метою дослідження;

-розділення трудової операції на окремі елементи. З цією метою детльний опис операції (прийом дій, дії, комплекси дій) вноситься у спеціальний документ – хронокарту. На титульній стороні хронокарти зазвичай записуються дані про операції, обладнання, інструменти, стан робочого місця;

-втановлення точок фіксації. Точка фіксації – це чітко окреслені (за звуковим або зоровим сприйманням) моменти початку і завершення операції;

-визначення числ спостережень, що зумовлено варіативністю дій при різних виробничих умовах;

-заповнення документації на основі даних спостереження. Важливим елементом аналізу тут виступає вияв зайвих дій,

знаходження середньої тривалості кожного елемента операції і операції загалом. Основним результатом хронометражу є встановлення норм витрат часу на виконанн досліджуваної дії, операції. Серед інших дослідницьких цілей – вивчення передового досвіду, формування підгрунтя для побудови фотографії робочого дня.

Фотографія робочого дня. Даний метод спрямований на фіксацію затрат часу на всі види робіт, включаючи перерви, що мали місце під час

17

певного відрізку часу або впродовж робочого дня. Для побудови фотографії робочого дня використовується широкий перелік технічних засобів фіксацій від секундоміру до відеокамер.

За обєктом спостереження виділяють фотографії індивідуальні. Групові, а також самофотографію. При індивідуальній фотографії дослідник вивчає витрати часу оним працівником за час робочої зміни або іншого періоду часу. Групова фотографія є доцільно у тих випадках, коли робота виконується кількома працівниками, зокрема при груопвій організації праці. Самофотографія реалізується самимми працівниками, які ффіксують величину витрат робочого часу і причини їх виникнення.

Аналіз продуктів діяльності. Спрямований на аналіз продуктів трудової, навчальної чи творчої діяльності даний метод є важливим у практиці психології праці, коли мова йде про творчу діяльність працівників, зважуючи на унікальність або неординарність запропонованих ідей чи рішень. Він є суттєвим елементом аналізу, коли фіксуються наприклад падіння обсягів продажчи зниження якості надаваних послуг. Об’єктом аналізу методу можуть бути як якісні, так і кількісні показники 9наслідки) діяльності працівників. Серед якісних показників у межах методу можуть братися до уваги: число реалізованих ідей, залученість інвесторівчи сума інвестицій, отриманий прибуток, рекламації або претензії споживачів продукції тощо. Якісні показники – це зосередженість на способах і шляхах реалізації дій, поведінкових операціях чи способах їх реального впровадження, пізнавальних (когнітивних) стратегіях розв’язку проблемних завдань, рішеннях, що приймаються під час обговорень чи дискусій.

Додатково в інженерній психології застосовуються:

1)антропометричні та біомеханічні методи для реєстрації рухової активності людини і виявлення різних зон її досягненості;

2)методи гігієни праці для опису та аналізу факторів виробничого середовища – температури, вологості, шуму. Вібрації, інтенсивності опромінювання, освітлення тощо;

18

7.Існує велика кількість класифікацій основних груп дослідницьких методів у психології праці: спостереження, експеримент, порівняльний, генетичний, організаційні, емпіричні обробки даних, інтерпретаційні, комплексний підхід, структурний підхід. Особливе значення мають методи такі як хронометраж, фотографія робочого дня та метод аналізу продуктів діяльності.

Ключові поняття теми

Праця, праця у вузькому розумінні слова; праця в широкому розумінні слова; психологія праці; психологія праці в широкому сенсі; психологія праці вузькому сенсі; предмет психології праці; об’єкт психології праці; ціль і завдання психології праці; специфічні принципи та методи дослідження психології праці та інженерної психології.

20