19. Пообразний аналіз твору.

Пообразний аналіз твору Цей вид аналізу має свою давню історію. Чітке наукове обгрунтування його знаходимо в методичних працях Ф. І. Буслаєва, В. Я. Стоюніна, І. Франка, Т. Ф. Бугайко і Ф. Ф. Бугайка та інші. Пообразний аналіз треба проводити так, щоб через окремі образи, змальовані письменником, учні осягнули твір у цілому, розглядаючи образи разом з іншими компонентами художньої структури (описи, пейзажі, ліричні відступи, історичні екскурси). В основі цього аналізу покладено розгляд персонажів, сюжету і композиції у їх взаємозв’язках, у співвідношенні з іншими компонентами для з’ясування морального й естетичного багатства твору. Отже, в основі цього аналізу передбачена детальна характеристика образів та інших компонентів твору. Розглядаючи розвиток сюжету, особливості композиції, зображувальні засоби, основну увагу зосереджуємо на окремих типах людей засобах змалювання персонажів (портрет, психологія, моральні якості, життєві переконання, вчинки, стосунки з людьми і т. д). Тобто художні образи втілюють соціальні, моральні й естетичні проблеми епохи. Слід пам'ятати, що при пообразному аналізі художній твір розчленовують на складові частини не для того, щоб втратити цілісне уявлення про нього, а, навпаки, для того, щоб сприйняти його як витвір мистецтва. Даний шлях аналізу тривалий час був домінуючим у шкільному вивченні літератури, а тому в методичних посібниках ще його називають традиційним. Методика аналізу твору будується за такою схемою: вступне заняття, читання і засвоєння змісту, з'ясування сюжету і композиції вивчення системи образів, художні особливості твору, пізнавальне і виховне значення. Завершується вивчення написанням учнями письмової роботи на матеріалі художнього твору. 20. Проблемно-тематичний аналіз. Цей шлях аналізу художнього твору будується на основі самостійного розв'язування учнями завдань, поставлених вчителем або запропонованих учнями. При цьому активізуються їхні розумові зусилля, збуджуються естетичні почуття, вони вчаться давати морально-етичну й естетичну оцінку прочитаному творові. Іншими словами - це поява в учнів інтересу до пошуків, до самостійного здобуття нових знань про літературний твір і особу автора. Вивчення твору слід починати із визначення мети уроку, проблематики твору, створення проблемних ситуацій, а також з накреслення конкретних шляхів для виконання поставлених завдань. У плані підготовки до уроку вчитель ставить завдання: продумати, як висвітлена в творі певна проблема, підібрати відповідний ілюстративний матеріал, висловити своє ставлення до неї, з'ясувати, як письменник вмотивовує її розв'язання, що в творі є повчального, захоплюючого і т. д. Основним етапом уроку є вивчення нового матеріалу, тобто розкриття змісту проблеми, визначення й формулювання теоретичних понять і узагальнень. У процесі самостійної роботи, під час бесіди, творчих завдань, пошуків, повторного ознайомлення з текстом, новою критичною літературою учні розв'язують поставлену проблему. Як зазначав Л. М. Толстой, людина тільки тоді зрозуміє узагальнення, коли вона сама його зробить або перевірить. Справедливе застереження методиста Є. А. Пасічника, що часто з методичній літературі ототожнюють проблему літературознавчого і дидактичного характеру. Коли говорять про шлях аналізу художнього твору, підкреслюють, що саме береться в його основу ― сюжет, композиція, теми, проблеми, образи тощо. Дидактичні засоби засвоєння цього матеріалу: проблемні питання, проблемні завдання і проблемні ситуації (уроки-диспути). Проблемний підхід до засвоєння знань не виключає будь-який інший шлях аналізу літературного твору. Наведемо кілька прикладів компонентів проблемного аналізу. Проблемні питання 1. Як вирішується проблема особи й колективу в повісті “Борислав сміється" І. Я. Франка? 2. Чим викликана симпатія автора “Чорної ради” до Сомка? Чому цей гетьман зідеалізований у творі П. Куліша? 3. Які риси ліричного героя навіяла Лесі Українці в її поезіях тогочасна дійсність? Проблемні завдання 1. Опишіть зовнішність урядовців, з якими зустрічався Чіпка. Поясніть сатиричну роль портрета в цьому випадку (роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні ?”). 2. На основі художніх деталей розкрийте проблему миру і війни в романі “Тронка” О. Гончара. 3. Простежте, які прийоми зображення дійсності в кіноповісті “Зачарована Десна” О. Довженка. Проблемні ситуації (диспути) Проблемні ситуації містяться у самому тексті кожного твору. Щоб виявити їх, учні повинні постійно звертатись до повторного вдумливого перечитування тексту: з’ясування протиріч, конфліктів, проблем, боротьби, розвиток характерів персонажів тощо. Цей шлях аналізу практикується переважно в старших класах. Вивчення великого епічного твору шляхом проблемно-тематичного аналізу проводиться у такій послідовності: вступна бесіда, стислий аналіз сюжету, з'ясування основних проблем у творі, підсумкове заняття. Слід додати, що цілісний і проблемно-тематичний аналізи набули широкого поширення в нашій школі в 60-70-і роки, ; Майстерне застосування різних шляхів аналізу в їх взаємозв'язку дає змогу вчителеві якнайкраще і якнайбільше залучити учнів до самостійної роботи над художнім твором, збудити неослабний інтерес до культури читання, навчити самостійно аналізувати й оцінювати літературний твір.