Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом_Охорона_праці.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
275.46 Кб
Скачать

6.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання

Вода - найбільш поширений засіб боротьби з вогнем. Більшість пожеж на будівельному майданчику гасять водою. Виняток становлять такі випадки, коли пожежа виникла від легкозаймистих і горючих рідин, електроструму або будь-яких хімічних речовин, які, сполучаючись з водою утворюють речовини шкідливі, або такі, що підсилюють горіння, звідси випливає необхідність забезпечення будівельного майданчика водою в такій кількості, яка була б достатня для ліквідації пожежі в найкоротший строк. Вода має подаватися в будь-яку точку території будівництва і в будь-яке місце споруджуваного або уже спорудженого об'єкта. Якщо не можна мати на будівельному майданчику постійну мережу водопроводу, то треба створювати відкриті водойми, звідки вода автонасосами через рукава може бути подана для гасіння, або прокладати тимчасову мережу протипожежного водопроводу. Треба намагатися в період підготовчих робіт, і не пізніше закінчення робіт нульового циклу, прокласти постійні мережі водопроводу відповідно до проекту, з'єднати їх із магістральними живильними лініями. Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівлі визначається залежно від ступеня вогнестійкості, категорії виробництва (для промислових споруд) і об'єму приміщення. Зовнішні водопровідні мережі для гасіння пожеж мають бути кільцевими з двома виведеннями. Мінімальний діаметр зовнішньої водопровідної мережі приймається не меншим, ніж 100 мм. Пожежні гідранти повинні бути встановлені на відстані не більше як 150 м один від одного, не ближче 5 м від стін будинку і не далі як за 2 м від краю проїжджої частини дороги або проїзду.

Пожежні крани для внутрішнього пожежогасіння встановлюють переважно біля виходів, усередині приміщення або на площадках опалюваних сходових кліток, а також у вестибюлях, коридорах, переходах, проходах на видному місці. Пожежні крани разом із рукавами і стволами розміщують у нішах, або в шафах зі скляними дверцятами, які мають бути закриті та опломбовані. На дверцятах залишається позначення ПК і зазначається номер.

Кількість струменів визначається за призначенням, об'ємом і висотою будинків, і може складати від 1 до 8. У будинках висотою понад 50 м передбачають спеціальні водопроводи з кількістю струменів від 3 до 8 і витратою води 5 л/сек. Ввід внутрішніх протипожежних водопроводів виготовляють із труб діаметром не менше як 50 мм. Внутрішні пожежні крани встановлюють на всіх поверхах опалюваних будинків, окрім горищних приміщень, на висоті 1, 35 м від рівня підлоги.

До пожежних кранів приєднують пожежні рукави діаметром на менше як 50 мм і довжиною 10 і 20 м зі стволами, що мають насадки діаметром 13 -22 мм.

Допускається проектувати безводопровідне протипожежне водопостачання із природних і штучних водоймищ. Водоймища слід використовувати, якщо вони розміщуються від будинку не далі як 200 м у разі наявності автонасосів або мотопомп. До природних і штучних водоймищ влаштовують під'їзди з майданчиками пірсами.

6.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Автоматичні установки пожежогасіння (АУП) призначені для локалізації гасіння загорянь та пожеж. Одночасно вони виконують функції автоматичної пожежної сигналізації (АУПС). Необхідність обладнання будинків і приміщень АУП та АУПС слід визначати відповідно до НАПБ Б.06.004-97 ,,Перепис однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”; ДБН В.2.5-13-98 „Пожежна автоматика будівель і споруд”; ГОСТ 12.3.046-91 „Установки пожаротушения автоматические. Общие техниче­ские требования”. АУП поділяються: на типи за конструктивним виконанням (спринклерні, дренчерні, агрегатні, модульні); за видом вогнегасної речовини (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні та комбіновані); за характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння (гасіння по площі, локальне гасіння по площі, загально-об'ємне гасіння, комбіноване гасіння); за способом пуску (із механічним, пневматичним, гідравлічним, електричним і комбінованим пуском). Вибір типу АУП, виду вогнегасної речовини, способу гасіння, типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратури АУПС здійснюється залежно від призначення, об'ємно-планувальних, конструктивних і технологічних особливостей захищуваних будинків і приміщень, а також властивостей речовин і матеріалів, що в них містяться. АУП та АУПС повинні забезпечувати спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі, розрахункову інтенсивність подачі вогнегасної речовини, необхідну надійність функціонування, локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або ліквідацію.

У залежності від ступеня небезпеки розвитку пожежі, функціонального призначення, пожежного навантаження виділяють 7 груп приміщень. До 1-ї групи відносяться приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, сховища горючих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків офісів організацій, готелів, лікарень.

Інші групи приміщень відносяться до промислових будівель і споруд.

У дипломному проекті слід виділити приміщення, які необхідно захистити від можливої пожежі з допомогою АУП і АУПС.

Слід також вказати, які на Вашу думку автоматичні системи пожежогасіння (АУП), із наведених вище, більш прийнятні для захисту цих приміщень.

Якщо в дипломному проекті таких приміщень (які наведені вище) немає, цей пункт завдання не виконується.