Приклад побудови перспективи інтер’єру

Побудова перспективи інтер’єру показана на рисунку 6.

При перетині двох сводів лінія їх перетину – це просторова крива, тобто спільної точки перетину двох кривих немає, і утворюється так звана розпалубка. Для побудови просторової кривої перетину сводів необхідно спочатку побудувати бокову проекцію малого склепіння 4"1"5". Потім фронтальну проекцію ACB великого склепіння з центром в точці O₁. Точка 1" за допомогою головної точки картини S₂ виноситься на картину в точку 1_O. На такій висоті знаходиться точка на обрисі великого склепіння 1.

Перетин ліній 1S₂ та 1"1 визначає точку 1 розпалубки (лінії перетину) сводів. Аналогічно побудовані точки 2, 3, 4, 5. В точці 1 крива повинна бути дотичною до лінії 1′S₁. Найвища точка цієї кривої 6 повинна бути на одній горизонталі з найвищою точкою 6" бокової проекції.

Через ці точки проходить спільна дотична твірна малого циліндра. Якщо бокова проекція 4"6"5" відсутня, можна використовувати горизонтальну проекцію, як це зроблено для лінії 10 8 7 9 11.

Рисунок 6

Перспектива хрестового склепіння

Два напівциліндра перетинаються і утворюють так званий хрестове склепіння (рис. 7). Напрямними можуть бути різні криві: напівколо, напівеліпс, гіпербола, парабола і т.д.

Для побудови перспективи хрестового склепіння спочатку треба побудувати перспективу чотирьох кривих I, II, III, IV у фасадних площинах і двох кривих V і VI в діагональних площинах.

Дві криві перетину сводів побудовані, як завжди, по 5 точках – 2 опорні, 2 точки на напівдіагоналях вертикального прямокутника і 1 верхня (вершина склепіння).

Рисунок 7

Глосарій вжитих термінів

СКЛЕПІННЯ (свод) – 1) трибальна просторова конструкція покриття у вигляді криволінійної плити, що характеризується наявністю розпору і працює на стиснення; 2) одна з найдавніших архітектурних просторових конструкцій, яка має форму випуклої криволінійної поверхні, що працює на стик і розпір, які сприймаються стінами, затяжками, контрфорсами. У розризі склепіння може бути прямолінійним, криволінійним, складчастим. Склепіння споруджують з дерева, каменю, цегли, залізобетону. Склепіння використовуються для покриття громадських, промислових та інших будівель і споруд. Різновиди Склепіння: віялоподібне, дзеркальне, клинчасте, коробкове, хрещате, хибне, парусне, зімкнуте, стрілчасте. Вони відомі з глибокої давнини, про що свідчать будівлі давнього Єгипту, Месопотамії, Риму, Візантії, Київської Русі.

Склепіння залізобетонні – трибальна просторова залізобетонна конструкція покриття у вигляді зігненої вздовж осі гладенької або хвилястої плити, що має розпір і працює на стиск і згин.

Склепіння кам’яні – архітектурні трибальні просторові конструкції будинків і споруд, муровані з каменю або цегли.

Склепінчасте перекриття – перекриття, яке має форму випуклої криволінійної поверхні, що працює на стиск і розпір, яки сприймаються стінами, затяжками.

Список рекомендованої літератури

1. Климухин А. Г. Начертательная геометрия. – М.: Стройиздат, 1978. – 334 с.

2. Короев Ю. И. Начертательная геометрия. Учеб. для вузов. – М.: Стройиздат, 1987. – 319 с.

3. Добряков А. И. Курс начертательной геометрии. – М. – Л.: Госстройиздат, 1952. – 484 с.

4. Кузнецов Н. С. Начертательная геометрия. Учеб. для вузов, 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1981. – 266 с.

5. Чередниченко Л.М., Пальченко В.В. Перспектива интерьера. – Харьков: ХИСИ, 1985.

6. О.М.Лівінський, М.О.Лівінський, О.А.Васильковський, А.О.Васильковський, Д.Ф.Гончаренко, М.І.Захарчук. Український тлумачний словник будівельних термінів. – К.: Українська академія наук (УАН), «МП Леся», 2006. – 528 с.