Варіант розділу „цивільний захист"

1. Цивільний захист, завдання та організаційна структура

Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, території, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання і ліквідації їх наслідків та надання допомоги постраждалим.

Цивільний захист є одним з основних пріоритетів діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання, що провадиться на всій території України у мирний час та в особливий період і поширюється на все и населення.

Основними завданнями цивільного захисту є:

‑ збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

‑ прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

‑ здійснення нагляду та контролю у сфері цивільного захисту;

‑ розроблення та виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм та стандартів у сфері цивільного захисту;

‑ розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

‑ створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

‑ розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

‑ оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обставини, що виникають, та заходи, які вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

‑ організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

‑ проведення невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

‑ забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

‑ надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових, або нестандартних ситуацій; навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

‑ міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

1 Цивільний захист об’єкту має таку організаційну структуру:

1. Начальник ЦЗ - керівник об’єкту.

2. Орган постійного управління - штаб ЦЗ (відділ ЦЗ або спеціаліст ЦЗ)

3. Координуючий орган - КНС.

4. Орган повсякденного управління - диспетчерська служба.

5. Сили ЦЗ: - ланка (пост, відділення, група, команда) РХС; - аварійно-технічна ланка; - медична ланка; - ланка пожежогасіння; - ланка оповіщення та зв'язку; - ланка для обслуговування сховищ та укриттів; - пункт видачі ЗІЗ; - евакоорган.

6. Усі вищезазначені сили мають матеріальні, технічні, фінансові, медичні ресурси та резерви, засоби оповіщення та зв'язку.

7. ЦЗ об’єкта функціонує в 5-х режимах: - режим повсякденного функціонування; - режим підвищеної готовності; - режим надзвичайної ситуації; - режим надзвичайного стану; - режим особливого періоду.