Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Проектування-Буд-ГЕС-003.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
17.13 Mб
Скачать

1.3 Основні частини будівель руслових гес

Основними частинами руслових ГЕС є гідротехнічна – підводна частина, верхня споруда – надводна і монтажна площадка. Монтажна площадка може розташовуватись як в підводній, так і в надводній частинах будівлі ГЕС.

Надводна частина будівлі ГЕС знаходиться вище рівнів води у водосховищі і нижньому бєфі. Надводна частина вміщує машинний зал, мостові і комунікаційні споруди. Розміри надводної частини визначаються розмірами і типом обладнання, умовами його монтажу.

Підводна частина будівлі ГЕС знаходиться під тиском води верхнього і нижнього бєфів. Розміри і конструктивне рішення цієї частини будівлі ГЕС визначаються грунтами основи, напором, розмірами проточного тракту турбін.

При проектуванні надводної і підводної частин будівлі ГЕС слід враховувати розташування, розміри і конструктивні рішення підводящого і відводящого русел, а саме понуру, водобою, рисберм, берегові устої, роздільні стінки.

Агрегатний блок – частина будівлі в межах якої розташовується агрегат. Де-яка кількість агрегатних блоків складає секцію будівлі ГЕС. Секціїї відокремлюються одна від одної температурно – деформаційними швами. При розташуванні будівлі ГЕС на нескелястих грунтах температурно – деформаційні шви передбачаються між секціями з двома (чи більшою кількістю) агрегатними блоками на одній фундаментній плиті, а при розташуванні будівлі ГЕС на скелястих грунтах температурно – деформаційні шви передбачаються між кожними агрегатними блоками.

1.4 Конструювання агрегатного блоку несуміщеної будівлі руслової гес

Агрегатний блок будівлі ГЕС представляє собою масивну залізобетонну споруду, обмежену фундаментною плитою і основними биками. Між биками знаходиться агрегат з проточним трактом. Проточний тракт складається із водосприймача, турбінної камери, відсмоктувальної труби. Принципова схема агрегатного блоку несуміщеної будівлі руслової ГЕС наведена на рис. ** - **.

Основними розмірами агрегатного блока є ширина ВБЛ, довжинаLБЛ, висотаHБЛблока.

Ширина блока визначається:

ВБЛ= ВТК+DКГ+ (2...3) м, (1)

де ВТК– ширина турбінної камери на вхідному перерізі;

 - товщина основних биків;

DКГ– діаметр кратера генератора.

Попередньо товщину основних биків можна прийняти = (0,1-0,15)ВТКабо= 1,5 - 3,0 м. Товщина додаткових (проміжних) биків може бути прийнята= 1,5 - 2,0 м.

При остаточному визначенні ширини блоку ВБЛі ширини секції ВС:

ВС=nБЛВБЛ, (2)

nБЛ– число блоків в секції;

необхідно враховувати схему розрізу будівлі ГЕС деформаційними швами.

Довжина блока LБЛвизначає ширину будівлі ГЕС і складається з довжини водосприймачаLВ, включаючи напірну стінку, віддалення напірної стінки від осі агрегатуLНС, довжини відсмоктуючої трубиLВТ, ширини паза ремонтного затвораbПЗ, віддалення паза затвора від краю бикаLПЗ, а саме:

LБЛ=LВ+LНС+LВТ+bПЗ+LПЗ. (3)

Коли паз ремонтного затвора розташований в межах дифузора відсмоктуючої труби, розмір ширини паза ремонтного затвора bПЗне враховується.

Складові виразу (1.3) визначаються виходячі з конструктивно-технологічних умов розміщення обладнання і забезпечення мінімально необхідних технологічних розмірів основних конструктивних елементів споруди.

Довжина водосприймача LВвизначається:

LВ=LПЗ+bПГ+bМП+bПР+bІМП+bПЗ+tІНС, (4)

LНС=DКГ/ 2 + П, (5)

LПЗ0,5+bШ(2...3) м, (6)

де bПГ– ширина паза грейфера;

bМП– відстань між пазами при відсутності між ними забральної стінки;

bПР– ширина паза для сміттєутримуючих решіток;

bІМП– відстань між пазами при наявності між ними забральної стінки товщиноюtЗС;

bПЗ– ширина паза для затворів;

bШ– ширина штраби для закладних деталей пазових конструкцій, яка визначається в залежності від прогону між биками, де встановлюються решітки і затвори (див. табл. 1);

tІНС– товщина напірної стінки з урахуванням ширини штраби для закладних частин пазової конструкції аварійно-ремонтного затвора:

tІНС=tНС+bШ, (7)

при цьому товщина напірної стінки tНСпопередньо приймається в залежності від напору на стінку:

tНС(0,15...0,2)ННС, (8)

при великій товщині tНС– більше 3-х метрів, напірна стінка виконується з порожнинами, які використовуються як технологічні приміщення;

П – прохід між кратером генератора і напірною стінкою, попередньо приймається П = 1,2 – 2,5 м.

Для забральної стінки товщиною tЗСповині виконуватись умови:

bМП2bШ, (9)

bІМПtЗС+ 2bШ. (10)

Мінімальна відстань між пазами із умов експлуатації bМП. МІН= 1,2 – 1,5 м.

Товщина забральної стінки визначається міцністю споруди і попередньо приймається в долях від напору води на стінку НЗС, що діє на стінку під час ремонту та технологічного огляду обладнання і споруд:

tЗС(0,15...0,2)НЗС, = (0,5...1,5) м. (11)

Таблиця 1

l, м

2

4

6

8

10

15

20

bП, м

0,5

0,7

0,9

1,1

1,2

1,4

1,5

tП, м

0,25

0,4

0,5

0,6

0,65

0,75

0,9

bШ, м

0,12

0,18

0,2

0,22

0,25

0,3

0,4

Примітка: l– прогін між биками;bП– ширина паза;tП– глибина паза;bШ– ширина штраби.

Відстань LПЗвід паза решітки до краю бика зі сторони ВБ повинна бути узгоджена із розташуванням решіткоочисної машини між забральною балкою і пазом решіткиbРОМ.