1.3 Основні частини будівель руслових гес

Основними частинами руслових ГЕС є гідротехнічна – підводна частина, верхня споруда – надводна і монтажна площадка. Монтажна площадка може розташовуватись як в підводній, так і в надводній частинах будівлі ГЕС.

Надводна частина будівлі ГЕС знаходиться вище рівнів води у водосховищі і нижньому бєфі. Надводна частина вміщує машинний зал, мостові і комунікаційні споруди. Розміри надводної частини визначаються розмірами і типом обладнання, умовами його монтажу.

Підводна частина будівлі ГЕС знаходиться під тиском води верхнього і нижнього бєфів. Розміри і конструктивне рішення цієї частини будівлі ГЕС визначаються грунтами основи, напором, розмірами проточного тракту турбін.

При проектуванні надводної і підводної частин будівлі ГЕС слід враховувати розташування, розміри і конструктивні рішення підводящого і відводящого русел, а саме понуру, водобою, рисберм, берегові устої, роздільні стінки.

Агрегатний блок – частина будівлі в межах якої розташовується агрегат. Де-яка кількість агрегатних блоків складає секцію будівлі ГЕС. Секціїї відокремлюються одна від одної температурно – деформаційними швами. При розташуванні будівлі ГЕС на нескелястих грунтах температурно – деформаційні шви передбачаються між секціями з двома (чи більшою кількістю) агрегатними блоками на одній фундаментній плиті, а при розташуванні будівлі ГЕС на скелястих грунтах температурно – деформаційні шви передбачаються між кожними агрегатними блоками.

1.4 Конструювання агрегатного блоку несуміщеної будівлі руслової гес

Агрегатний блок будівлі ГЕС представляє собою масивну залізобетонну споруду, обмежену фундаментною плитою і основними биками. Між биками знаходиться агрегат з проточним трактом. Проточний тракт складається із водосприймача, турбінної камери, відсмоктувальної труби. Принципова схема агрегатного блоку несуміщеної будівлі руслової ГЕС наведена на рис. ** - **.

Основними розмірами агрегатного блока є ширина В_БЛ, довжинаL_БЛ, висотаH_БЛблока.

Ширина блока визначається:

В_БЛ= В_ТК+D_КГ+ (2...3) м, (1)

де В_ТК– ширина турбінної камери на вхідному перерізі;

 - товщина основних биків;

D_КГ– діаметр кратера генератора.

Попередньо товщину основних биків можна прийняти = (0,1-0,15)В_ТКабо= 1,5 - 3,0 м. Товщина додаткових (проміжних) биків може бути прийнята= 1,5 - 2,0 м.

При остаточному визначенні ширини блоку В_БЛі ширини секції В_С:

В_С=n_БЛВ_БЛ, (2)

n_БЛ– число блоків в секції;

необхідно враховувати схему розрізу будівлі ГЕС деформаційними швами.

Довжина блока L_БЛвизначає ширину будівлі ГЕС і складається з довжини водосприймачаL_В, включаючи напірну стінку, віддалення напірної стінки від осі агрегатуL_НС, довжини відсмоктуючої трубиL_ВТ, ширини паза ремонтного затвораb_ПЗ, віддалення паза затвора від краю бикаL_ПЗ, а саме:

L_БЛ=L_В+L_НС+L_ВТ+b_ПЗ+L_ПЗ. (3)

Коли паз ремонтного затвора розташований в межах дифузора відсмоктуючої труби, розмір ширини паза ремонтного затвора b_ПЗне враховується.

Складові виразу (1.3) визначаються виходячі з конструктивно-технологічних умов розміщення обладнання і забезпечення мінімально необхідних технологічних розмірів основних конструктивних елементів споруди.

Довжина водосприймача L_Ввизначається:

L_В=L_ПЗ+b_ПГ+b_МП+b_ПР+b^І_МП+b_ПЗ+t^І_НС, (4)

L_НС=D_КГ/ 2 + П, (5)

L_ПЗ0,5+b_Ш(2...3) м, (6)

де b_ПГ– ширина паза грейфера;

b_МП– відстань між пазами при відсутності між ними забральної стінки;

b_ПР– ширина паза для сміттєутримуючих решіток;

b^І_МП– відстань між пазами при наявності між ними забральної стінки товщиноюt_ЗС;

b_ПЗ– ширина паза для затворів;

b_Ш– ширина штраби для закладних деталей пазових конструкцій, яка визначається в залежності від прогону між биками, де встановлюються решітки і затвори (див. табл. 1);

t^І_НС– товщина напірної стінки з урахуванням ширини штраби для закладних частин пазової конструкції аварійно-ремонтного затвора:

t^І_НС=t_НС+b_Ш, (7)

при цьому товщина напірної стінки t_НСпопередньо приймається в залежності від напору на стінку:

t_НС(0,15...0,2)Н_НС, (8)

при великій товщині t_НС– більше 3-х метрів, напірна стінка виконується з порожнинами, які використовуються як технологічні приміщення;

П – прохід між кратером генератора і напірною стінкою, попередньо приймається П = 1,2 – 2,5 м.

Для забральної стінки товщиною t_ЗСповині виконуватись умови:

b_МП2b_Ш, (9)

b^І_МПt_ЗС+ 2b_Ш. (10)

Мінімальна відстань між пазами із умов експлуатації b_{МП. МІН}= 1,2 – 1,5 м.

Товщина забральної стінки визначається міцністю споруди і попередньо приймається в долях від напору води на стінку Н_ЗС, що діє на стінку під час ремонту та технологічного огляду обладнання і споруд:

t_ЗС(0,15...0,2)Н_ЗС, = (0,5...1,5) м. (11)

Таблиця 1

l, м	2	4	6	8	10	15	20
bП, м	0,5	0,7	0,9	1,1	1,2	1,4	1,5
tП, м	0,25	0,4	0,5	0,6	0,65	0,75	0,9
bШ, м	0,12	0,18	0,2	0,22	0,25	0,3	0,4

Примітка: l– прогін між биками;b_П– ширина паза;t_П– глибина паза;b_Ш– ширина штраби.

Відстань L_ПЗвід паза решітки до краю бика зі сторони ВБ повинна бути узгоджена із розташуванням решіткоочисної машини між забральною балкою і пазом решіткиb_РОМ.