Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

otvety_na_testy упр иннов

.doc
Скачиваний:
807
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
183.81 Кб
Скачать

а) регіональний науково-технологічний центр;

б) технополіс;

в) метрополіє;

г) мегаполіс;

ґ) техносистема.

74. Стійке об'єднання декількох фірм різних розмірів між собою і (або) з університетами, державними лабораторіями на основі угоди про спільне фінансування НДДКР, розроблення або модернізацію продукції — це:

а) консорціум;

б) корпорація;

в) науково-технічний альянс;

г) регіональний науково-технологічний центр.

75. Складова стратегічного управління, яка визначає цілі і умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності і оптимальне використання наявного виробничого потенціалу, — це:

а) інноваційна стратегія;

б) інноваційна політика;

в) стратегічне планування;

г) конкурентна стратегія;

ґ) виробнича стратегія.

76. Формування інноваційної політики має здійснюватися на основі таких принципів:

а) орієнтація на розв'язання поточних проблем інноваційної діяльності, цілеспрямованість, орієнтація на потреби ринку, планомірність;

б) переважання стратегічної спрямованості, орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, інформаційна забезпеченість;

в) орієнтація на потреби ринку, цілеспрямованість, науковий підхід до обгрунтування інноваційних рішень, комплексність, планомірність.

77. До складових інноваційної політики не відносять:

а) маркетингової політики;

б) політики у галузі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт;

в) політики структурних змін;

г) виробничої політики;

ґ) інвестиційної політики.

78. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії в умовах складного і мінливого зовнішнього середовища — це:

а) виробничо-технічний потенціал підприємства;

б) інноваційний потенціал підприємства;

в) конкурентний потенціал підприємства;

г) технічний потенціал підприємства.

79. На політику якого типу спирається захисна стратегія?

а) ризикового;

б) еволюційного;

в) витратного;

г) залежного

80. Тип інноваційної політики, спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою, — це:

а) революційний тип;

б) опортуністичний тип;

в) наступально-ризиковий тип;

г) наступальний тип.

81. До головних завдань інноваційної політики наступального типу не належать:

а) моніторинг споживчого ринку з метою своєчасного виявлення нових запитів споживачів і нових ринкових сегментів;

б) внесення змін у внутрішнє середовище фірми, необхідних для швидкого впровадження новацій;

г) підтримка діяльності власних спеціалізованих науково-дослідних підрозділів;

ґ) стимулювання ініціативності працівників фірми у продукуванні нових ідей, організація внутріфірмового підприємництва;

д) забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається фірмою з метою утримання зайнятої частки ринку.

82. Норми, правила організаційної поведінки, що встановлюють взаємозв'язок між розвитком підприємства і напрямами його інноваційної діяльності, — це:

а) елементи інноваційної політики;

б) принципи формування інноваційної політики;

в) принципи здійснення інноваційної політики;

г) все перелічене вище.

83. Необхідність залучення у процес розроблення інновацій всіх внутрішніх елементів підприємства — це принцип:

а) комплексності;

б) плановості;

в) цілісності;

г) цілеспрямованості;

ґ) інформаційної забезпеченості.

84. Завдяки якій складовій інноваційної політики менеджмент підприємства має змогу вивчити структуру товарного ринку і прийняти рішення щодо форм і методів розвитку конкурентного середовища на ньому?

а) технічній політиці;

б) маркетинговій політиці;

в) політиці у галузі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт;

г) політиці структурних змін;

ґ) інвестиційній політиці.

85. Стратегія, що пов'язана з прагненням фірми досягти лідерства на ринку шляхом створення та впровадження нових продуктів, — це стратегія:

а) традиційна;

б) ризикова;

в) наступальна;

г) стратегія «за нагодою».

86. Стратегія, спрямована на те, щоб утримати конкурентні позиції фірми на вже існуючих ринках, — це стратегія:

а) традиційна;

б) захисна;

в) імітаційна;

г) стратегія «ринкової ніші».

87. Стратегія, заснована на придбанні ліцензій чи інших об'єктів інтелектуальної власності у фірм, що їх створили, — це стратегія:

а) традиційна;

б) захисна;

в) імітаційна;

г) стратегія «ринкової ніші»;

ґ) наступальна;

д) стратегія «за нагодою».

88. Зовнішнє середовище — це:

а) сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституціиних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників, які діють у глобальному оточенні;

б) сукупність господарських суб'єктів, національних та міждержавних інституціиних структур, що діють у зовнішньому щодо підприємства оточенні;

в) сукупність економічних, суспільних і природних умов, зовнішніх щодо підприємства, які впливають на його діяльність.

89. Прийом в інноваційному менеджменті, який передбачає поглинання фірми-інноватора великою компанією, — це:

а) бенчмаркінг;

б) меджор;

в) екаунтінг;

г) рекрутінг.

90. Продуктово-тематичне планування інновацій охоплює:

а) формування продуктово-тематичного портфеля інноваційної діяльності;

б) підготовку програм і заходів оновлення продукції;

в) розрахунок потреби у ресурсах для реалізації інноваційного проекту;

г) удосконалення технології і організації виробництва;

ґ) визначення обсягів робіт, що мають бути виконані за кожним інноваційним проектом;

д) усі наведені вище відповіді правильні;

є) правильні відповіді а), б) і г).

91. За якої технології протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовуються нові базові технології?

а) плодотворної;етап росту

б) мінливої;

в) стабільної;

г) квазістабільної.

92. «Технологічний розрив» характеризує:

а) розбіжності у потенціалах нової та старої технологій;

б) розбіжності в ефективності нової та старої технологій;

в) обсяг коштів, необхідних для вкладання у нову технологію з метою досягнення нею результативності, яку має нині стара технологія;

г) всі наведені вище відповіді правильні;

ґ) правильні відповіді а) і б).

93. До форм розвитку техніко-технологічної бази підприємства не відносять:

а) модернізацію устаткування;

б) технічне доозброєння підприємства;

в) нове будівництво;

г) реконструкцію.

94. Вкажіть, яким із перелічених нижче показників не оцінюється рівень прогресивності технології:

а) структурою технологічних процесів за трудомісткістю;

б) часткою нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції;

в) середнім віком застосовуваних технологічних процесів;

г) коефіцієнтом використання сировини і матеріалів;

ґ) питомою металомісткістю устаткування;

д) оцінюється всіма показниками.

95.Витрати на капремонт будуть економічно виправданими, якщо коефіцієнт ефективності витрат на його проведення є величиною:

а) додатною;

б) від'ємною;

в) рівною нулю.

96. Комплекс робіт з технічної підготовки не включає:

а) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;

б) розроблення технологічних процесів;

в) конструювання і виготовлення спеціального технологічного устаткування й оснащення;

г) відпрацьовування і впровадження технологічних процесів;

ґ) запуску продукції у виробництво.

97. Економічно ефективніший варіант технології виготовлення виробів визначають:

а) порівнянням технологічної собівартості;

б) порівнянням величини умовно-постійних витрат на виготовлення продукції;

в) порівнянням величини витрат на заробітну плату з розрахунку на одиницю продукції;

г) всі відповіді правильні.

98. Технологічний контроль креслень з метою забезпечення відповідності конструкції вимогам економічності її виготовлення — це процес:

а) оцінювання ефективності виготовлення продукції;

б) розроблення технології виготовлення виробів;

в) відпрацьовування конструкції виробу на технологічність;

г) всі відповіді правильні.

99. Для економічного обгрунтування черговості заміни обладнання використовують:

а) коефіцієнт оновлення обладнання;

б) коефіцієнт ефективності витрат на проведення капітального ремонту обладнання;

в) коефіцієнт ефективності використання робочого часу обладнання;

г) термін експлуатації обладнання.

100. Сигналом до здійснення технологічних змін є:

а) зменшення обсягу продажу продукції підприємства;

б) погіршення фінансових показників підприємства;

в) погіршення показників ефективності виробництва;

г) усі наведені вище відповіді правильні;

ґ) правильні відповіді б) і в).

101. Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності слід здійснювати у таких напрямах:

а) аналіз споживачів;

б) аналіз умов конкуренції;

в) аналіз рівня науково-технічного потенціалу підприємства;

г) вивчення товару-новації;

ґ) правильно все назване вище;

д) неправильна відповідь в).

102. Потреби ринку можна вивчати за допомогою:

а) аналізу використання продуктів-аналогів;

б) інформації із системи збуту;

в) звітів і пропозицій торговельних посередників;

г) досліджень сегментів ринку, що швидко розвиваються;

ґ) інформації про замінники;

д) інтерв'ю з покупцями;

е) інформації щодо найважливіших видів сировини;

є) інформації постачальників;

ж) правильні всі перелічені вище джерела;

з) неправильні відповіді г) і е).

103. Інформація, що знаходиться у поданих, але ще не розглянутих заявках, акцептованих заявках та виданих охоронних документах, — це:

а) науково-технічна інформація;

б) патентна інформація;

в) бібліографічна інформація;

г) систематичний каталог;

ґ) депонована інформація.

104. За способом і повнотою подання інформації покажчики поділяють на:

а) бібліографічні;

б) анотовані;

в) реферативні;

г) усі наведені вище відповіді правильні;

ґ) правильні відповіді б) і в).

105. Вивчення масиву охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічних зробленому чи досліджуваному, — це:

а) тематичний пошук;

б) патентний пошук;

в) нумераційний пошук;

г) іменний пошук;

ґ) ліцензійний пошук.

106. Планування у просторі і часі робіт, пов'язаних з реалізацією конкретного інноваційного проекту, — це:

а) оперативно-календарне планування інноваційної діяльності;

б) продуктово-тематичне планування інноваційної діяльності;

в) техніко-економічне планування інноваційної діяльності.

107. Методи, що передбачають складання планів-графіків реалізації інноваційного проекту за окремими стадіями (роботами), контроль за їх дотриманням і ліквідацію відхилень від планів-графіків з метою оптимізації термінів реалізації проекту, — це:

а) поліграфічні методи;

б) методи управління за цілями;

в) методи термінової оптимізації;

г) мережеві методи управління.

108. Інструмент управління, що використовується для вибору, документування та інтерпретації об'єднаних причинно-наслідковими зв'язками фінансових і нефінансових показників, які відображають процес реалізації стратегії організації, — це:

а) метод чистої ринкової вартості;

б) метод збалансованих показників;

в) метод управління грошовими потоками;

г) мерджор-метод.

109. Підпільне, контрабандне винахідництво, потаємна робота над позаплановими проектами — це:

а) бутлегерство;

б) внутрішнє підприємництво;

в) венчурне підприємництво.

110. За умов випуску організацією продуктів із коротким життєвим циклом доцільною є організаційна структура:

а) матрична;

б) дивізійна;

в) мережева;

г) функціональна.

111. Мотиви — це:

а) спонукання людини до трудової діяльності;

б) зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності;

в)внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах.

112. Співвідношення різних мотивів, що обумовлюють поведінку людини, — це:

а) мотиваційна структура;

б) мотиваційні преференції;

в) поведінкові переваги.

113. Те, чому суб'єкт прийняття рішень надає перевагу за наявності вибору із кількох альтернатив:

а) мотиваційна структура;

б) мотиваційна преференція;

в) поведінкові стереотипи.

114. Поведінка працівників, яка передбачає їх високу ініціативність щодо участі у розв'язанні проблем організації, результатом чого є створення та впровадження новацій, спрямованих на реалізацію завдань інноваційного розвитку, називається:

а) опортуністичною;

б) інноваційно-активною;

в) цілеспрямованою;

г) соціально-активною.

115. До непрямих методів матеріального стимулювання інноваційної діяльності працівників організації із наведених нижче не відносять:

а) придбання акцій компаній;

б) оплата членства в наукових товариствах;

в) оплата участі в наукових конференціях;

г) оплата участі у програмах професійного розвитку в суміжних га¬лузях;

ґ) право на інтрапренерство;

д) страхування.

116. Технологія управління персоналом, яка активізує інноваційну діяльність всіх працівників підприємства через їх залучення до процесу прийняття управлінських рішень, називається:

а) концепцією Врума—Йєттона;

б) концепцією управління ризиками;

в) концепцією партисипативного управління;

г) концепцією тотального управління.

117. До систем стимулювання вищого менеджменту, орієнтованих на підвищення ринкової вартості компанії, із наведених нижче не відносять:

а) преміювання на основі дисконтованого грошового потоку;

б) преміювання на основі економічної доданої вартості;

в) винагороди на основі розрахунку відносних показників діяльності організації;

г) винагороди на основі збалансованої системи показників діяльності або ефективності;

ґ) винагороди через віртуальну участь в акціях компанії.

118. Яка із наведених нижче систем стимулювання вищого менеджменту не потребує залучення їх власного капіталу для придбання акцій керованих ними компаній?

а) участь в опціонах акцій;

б) придбання фантом-акцій;

в) пільгове придбання акцій.

119. Вкажіть, який із перелічених нижче показників не доцільно використовувати для розрахунку винагороди керівникові відділу маркетингу промислового підприємства:

а) зростання річного обсягу продажу освоєної продукції;

б) розмір дивідендів на одну акцію;

в) лояльність клієнтів;

г) ефективність рекламної кампанії;

ґ) зростання обсягу продажу за рахунок інноваційних продуктів.

120. Вид компенсаційних виплат вищим менеджерам корпорації, передбачених трудовим контрактом, який гарантує одержання значних виплат у разі звільнення:

а) фантом-акції;

б) віртуальні опціони на акцію;

в) «золотий парашут»;

г) пільговий кредит;

ґ) медичне страхування.

121. Організаційно-економічна форма діяльності з виробництва і реалізації товарів і послуг на основі інтеграції підприємницьких можливостей індивіда і підприємства — це:

а) бутлегерство;

б) інтрапренерство;

в) гуртки якості;

г) фокус-групи.

122. Проекти, спрямовані на випуск і продаж нових продуктів і пов'язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, — це:

а) проекти розвитку;

б) технологічні проекти;

в) промислові проекти;

г) організаційні проекти.

123. Розгорнутий документ, що містить обґрунтування економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди, — це:

а) повний інноваційний проект;

б) неповний інноваційний проект;

в) фінансовий план;

г) бізнес-план.

124. Суб'єкти ринкових відносин, що беруть участь у реалізації інноваційного проекту, узгоджуючи між собою умови та види співпраці і частку кожного у його ресурсному забезпеченні та очікуваних економічних результатах від його впровадження протягом життєвого циклу, — це:

а) інвестори проекту;

б) контрактори;

в) учасники проекту;

г) менеджери проекту.

125. Автор ідеї проекту, його попереднього обгрунтування та пропозицій щодо здійснення — це:

а) ініціатор проекту;

б) менеджер проекту;

в) субконтрактор проекту;

г) замовник проекту.

126. Юридична особа, яка здійснює планування, контролювання й координування дій учасників проекту, — це:

а) замовник проекту;

б) менеджер проекту;

в) інвестор проекту;

г) контрактор проекту.

127. Зовнішні чинники, що впливають на підготовку та реалізацію проекту, — це:

а) політичні, економічні, соціологічні, правові, науково-технічні, культурні, природні;

б) політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні, природні;

в) політичні, ергономічні, суспільні, правові, науково-технічні, природні.

128. До учасників проекту не належить:

а) замовник;

б) субконтрактор;

в) інвестор;

г) контрактор;

ґ) ініціатор;

д) дилер.

129. За класифікацією UNIDO передінвестиційна фаза життєвого циклу проекту охоплює такі стадії:

а) оцінювання зовнішнього середовища проекту; аналіз альтернативних варіантів; укладення договору про інвестування проекту;

б) визначення інвестиційних можливостей; аналіз альтернативних варіантів; попереднє техніко-економічне обгрунтування проекту, на основі якого приймається рішення про інвестування;

в) визначення інвестиційних можливостей; переговори з потенційним інвестором; попереднє техніко-економічне обгрунтування проекту, на основі якого приймається рішення про інвестування.

130. За класифікацією UNIDO інвестиційна фаза життєвого циклу проекту охоплює такі стадії:

а) встановлення правової, фінансової та організаційної бази для здійснення проекту, придбання і передавання технологій;

б) детальне проектне опрацювання і укладення контрактів, придбання землі;

в) будівельні роботи і встановлення обладнання;

г) передвиробничий маркетинг;

ґ) набір і навчання персоналу;

д) здача в експлуатацію та запуск;

е) все перелічене вище;

є) все перелічене вище, крім г)та ґ).

131. До короткострокових аспектів управління проектом на фазі експлуатації за класифікацією UNIDO відносять:

а) оцінювання вірогідності виникнення проблем, пов'язаних із застосуванням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу;

б) оцінювання здійснимості обраної стратегії;

в) оцінювання сукупних витрат на виробництво і маркетинг;

г) оцінювання обсягів надходжень від продажу.

132. До стадії ідентифікації проекту за класифікацією Світового банку відносять:

а) оголошення про проведення торгів;

б) визначення альтернативних способів досягнення мети проекту та їх оцінювання;

в) укладення контрактів на будівельно-монтажні й пуско-налагоджувальні роботи;

г) оцінювання екологічної припустимості проекту.

133. До стадії експертизи проекту за класифікацією Світового банку відносять:

а) підготовку будівельної документації;

б) відбір можливих для використання технологій;

в) детальне обгрунтування доцільності проекту;

г) набір і навчання персоналу.

134. До стадії реалізації проекту відносять:

а) розподіл першого випуску продукції;

б) діагностику об'єкта, що інвестується;

в) уточнення часових меж проекту;

г) обговорення умов кредитування.

135. Завершальна оцінка проекту передбачає із зазначених нижче робіт:

а) визначення альтернативних способів досягнення мети проекту та їх оцінювання;

б) ретроспективний аналіз проекту;

в) розподіл першого випуску продукції;

г) оцінювання доцільності проекту.

136. Причинами відхилень варіантів проекту не можуть бути:

а) надмірні витрати проекту порівняно з очікуваними вигодами;

б) надмірний ризик;

в) високий рівень попиту на запропонований продукт проекту;

г) непридатна для здійснення цілей проекту технологія.

137. За класифікацією UNIDO виділяють такі фази проекту:

а) концептуальна, контрактна і фаза реалізації проекту;

б) попереднє техніко-економічне обгрунтування, висновок щодо доцільності реалізації проекту і рішення про його інвестування;

в) аналіз проблеми, розроблення концепції проекту, детальне подання проекту, використання результатів реалізації проекту, ліквідація об'єктів проекту;

г) передінвестиційна, інвестиційна та експлуатаційна фази;

ґ) фаза проектування і впровадження.

138. Оцінювання інституційної припустимості інвестиційної пропозиції здійснюється на стадії:

а) ідентифікації проекту;

б) розроблення проекту;

в) експертизи проекту;

г) впровадження проекту.

139. Проект вважається вивіреним і готовим для передавання на стадію розроблення за дотримання певних умов. Вкажіть, яка умова не є обов'язковою:

а) проведено відбір альтернативних варіантів проекту;

б) ідентифіковано основні організаційні та політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено, що вони можуть бути розв'язані;

в) визначено очікувані вигоди і витрати;

г) складено бізнес-план проекту;

ґ) існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.

140. Метою економічного аналізу проекту є:

а) оцінювання дохідності проекту;

б) визначення доцільності реалізації проекту з точки зору інтересів суспільства загалом, а не окремих власників;

в) визначення можливостей поліпшення життя населення внаслідок реалізації проекту;

г)оцінювання можливості реалізації проекту у даному регіоні у певний час.

141. Життєвий цикл проекту — це час:

а) від ідентифікації до завершення реалізації проекту;

б) від ідентифікації до початку впровадження проекту;

в) від завершення підготовки проекту до завершення впровадження проекту;

г) впровадження проекту.

142. Аналіз здійснимості проекту не передбачає відповідей на запитання про:

а) технічну узгодженість проекту;

б) відповідність звичаям і традиціям;

в) політичну ситуацію;

г) обмінний курс валют;

ґ) рівень попиту на продукцію проекту.

143. При відборі ідей проекту не враховується:

а) ризик;

б) зобов'язання зацікавлених сторін;

в) масштаб;

г) витрати й вигоди проекту;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]