- •77. Як визначається середньомісячний заробіток для розрахування розміру компенсації за шкоду заподіяну працівникові у вигляді ушкодження здоров’я.
- •78.Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •79. Назвіть засоби захисту від випромінювання
- •80. Розкрийте зміст Закону України «Про охорону праці»
- •81. Колективний договір та його роль у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власником (уповноваженими органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •82. Розкрийте зміст поняття «виробнича санітарія» та «гігієна праці»
- •83. Назвіть документи, які є доказом вини власника підприємства за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника під час виконання трудових обов’язків.
- •84. Опишіть процедуру укладення колективного договору
- •85. Розкрийте суть поняття «виробничі шкідливості»
- •86. Охарактеризуйте систему професійного добору працівників на підприємстві.
- •87. Як визначається розмір одноразової допомоги сімї потерпілого в разі його смерті?
- •88. Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу шкідливих виробничих чинників на ефективність праці?
- •89. Стандарти з безпеки праці підприємств та їх класифікація.
- •90. Що являє собою єдина система показників обліку умов безпеки праці
77. Як визначається середньомісячний заробіток для розрахування розміру компенсації за шкоду заподіяну працівникові у вигляді ушкодження здоров’я.
Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. У повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) і середня заробітна плата на весь період відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.
78.Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
Важливою функцією управління ОП є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. Планування робіт з ОП може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються:
— плани економічного і соціального розвитку підприємств;
— плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;
— матеріали атестації робочих місць;
— матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;
— пропозиції комісії з охорони праці.
Важливе значення в системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору підп-ва. Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань умов і охорони праці. Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов Праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав та соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).
79. Назвіть засоби захисту від випромінювання
Випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне. Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричиняє виникнення електричних зарядів різних знаків. Діючи на шкіру, іонізуюче випромінювання викликає опіки або сухість, випадіння волосся, під час дії на очі — катаракту. Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами: 1.ізоляцією або захищенням джерел випромінювання за доп спец камер, огорож, екранів; 2.відділенням роб місця від джерел випромінювання; 3. використанням дистанційного керування;4.застосуванням приладів сигналізації і контролю; 5. використанням засобів індзахисту. Засоби захисту від ультрафіолетового випр: 1. екранування джерел випромінювання;2.загородження роб місць щитами, ширмами, спец кабінами; 3.застосування інд засобів захисту (спецодягу, спецвзуття, захисних окулярів, рукавиць). Електромагнітне випр — це процес утворення вільного електромагн поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Джерела: телевізійні передачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового й інших видів радіозв’язку, високовольтні мережі електропередач, комп’ютерна техніка тощо. Підвищений рівень електромагн випромінювань шкодить здоров’ю людини. Від цього страждає передусім нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль і перевтома, знижується точність роб рухів, порушується сон. Лазерне випр має місце у техніці, медицині, де використовуються лазери. Найістотніше воно впливає на очі (ушкоджує сітчатку очей). Засобів захисту: 1. застос телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисних екранів; 2. системи блокування та сигналізації; 3.загородження лазерно-небезпечної зони; 4.індив засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, спецодяг, рукавиці).